Кремінь: На зміну лагідній українізації прийшла наступальна
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що на зміну лагідній українізації прийшла наступальна.
Таку думку він висловив в інтерв’ю для "Української правди. Життя".
За його словами, наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без винятку сферах суспільного життя на території України.
"Закон укладений так, щоб окремі статті набували чинності з певним відтермінуванням. Скажімо, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше.
Так само зміни до КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення – ред.), якими передбачено штраф за порушення мовного закону. Тому цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом і, відповідно, нашою діяльністю.
Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу", – сказав мовний омбудсмен.
Уповноважений розповів, що виконання вимог закону про мову, який працює вже шостий рік поспіль, переважно дотримуються.
"Ми не бачимо системних порушень, як було роками раніше. Українська стала по-справжньому мовою освітнього процесу. Майже немає порушників з-поміж депутатів і топчиновників. А поодинокі випадки, які ми фіксуємо, перебувають під повним контролем", – наголосив Тарас Кремінь.
Він зазначив, що питання державної мовної політики завжди потребувало додаткової уваги з боку влади. За його словами, зараз рівень політичної підтримки української мови – "неймовірно високий".
"Ми бачимо, що української мови стало більше всюди, зокрема у сфері обслуговування", – зазначив Кремінь.
Раніше мовний омбудсмен розповідав, які заклади досі не можуть перекласти вивіски українською мовою.
