Волонтери з Київщини виходили і відправили у доросле життя 17 лелеченят: як їм це вдалося
Про це повідомила Команда порятунку тварин Києва.
Там розповіли, що ненароджені пташенята могли приректи на загибель лелеку-маму, яка залишилася без свого партнера.
"Якщо тато-лелека гине, коли мама сидить на яйцях, вона не зможе висидіти пташенят, бо помре з голоду. Єдиний спосіб врятувати її – забрати яйця", – пояснили волонтери.
У Командрі порятунку тварин розповіли "УП. Життя", що яйця вилучають із гнізд лише в тих випадках, коли рятівники знають про загибель одного лелеки або місцеві підтверджують його відсутність протягом тривалого часу.
В одному випадку рятувальники виявили під гніздом птахів померлого лелеку, який, ймовірно, загинув унаслідок удару струмом. Іншого птаха, припускають зооволонтери, міг убити місцевий.
У двох інших випадках працівники Команди порятунку отримали свідчення про відсутність птаха від людей, що жили неподалік.
Зазвичай для того, аби яйця забрати з гнізда, необхідні спеціальні прилади. Раніше волонтери використовували спорядження для альпінізму, однак таким способом діставатися гнізда було незручно.
На Чернігівщині та Київщині осиротілі яйця вилучали за допомогою вишок електриків, ковша трактора місцевих мешканців та інших орендованих пристроїв.
Зібрані яйця лелек згодом передали членам громадської організації "Садиба Нюшанік", яка займається порятунком птахів. Тут раніше вже виходжували невилуплених лелеченят.
Засновниця центру Ірина Снопко в коментарі для "УП. Життя" розповіла, що зоозахисники привозили яйця в різний час – перших вони отримали ще 23 квітня. Тоді волонтерів не лякала велика кількість "вихованців", яких їм доведеться виходити.
Ненароджених пташенят помістили під спеціальні лампи в інкубаторах. Згодом із врятованих яєць вилупилося 17 лелеченят, перший із них побачив світ 3 травня.
"Як і в свійських птахів, у лелек є свій відсоток вилуплення. На це впливають випадки незапліднення яєць або умови, коли вони не отримали достатньо тепла від мами-пташки", – розповідає Ірина.
У перший період після народження пташенят годували сирим м’ясом. Згодом до раціону вихованців "Садиби Нюшанік" додавали рибу, курячі шиї та курчат віком до 1 доби – їх щомісяця закуповували близько 1 тонни. У середньому птахи з’їдали близько 15 кілограмів їжі щоденно.
Лелеки проживали у вольєрі просто неба, тому також самостійно вчилися шукати собі поживу. У цьому їм допомагали старші мешканці притулку – приклад малюкам давали лелеки з вадами, які через свою нездатність виживати в дикій природі перебувають у "Садибі Нюшанік".
На жаль, через серйозну травму одного з вихованців довелося приспати, але згодом до компанії лелеченят приєднався ще один осиротілий птах.
Під час виховання Ірина та Валерій послуговувалися прикладом диких бузьків, які оселилися неподалік притулку. Завдяки їм зоозахисники слідкували за природними етапами розвитку пташок, які намагалися відтворити для вихованців.
"Нам допомогло те, що на нашій території побудувала гніздечко пара лелек. У них цього року народилося четверо пташенят. Тому ми дивилися, як це відбувається в них, і робили з нашими те саме", – сміється жінка.
Вихованці притулку не були агресивними до своїх піклувальників чи одне до одного. За словами Ірини, вони часто смиренно лягали на підлогу, коли до них у помешкання заходили люди.
"Найскладніше було знайти багато їжі, все це оплатити і прибирати", – каже засновниця громадської організації.
Під час спекотних літніх днів лелек доводилося обливати водою, аби вони легше переносили екстремальні погодні умови.
Ірина зауважує, що пташенят не треба вчити літати. Із часом вони самостійно починають підстрибувати над землею, а згодом, відчувши вітер, розкривають крила і летять.
"Треба просто не заважати їм. Нашим завданням було організувати їм корм, воду і прибирання. А далі – вони самостійно", – каже вона.
Із плином часу всіх вихованців центру кільцювали – їм до лап прикріпили спеціальні мітки, завдяки яким можна стежити за міграцією птахів. Також працівники центру порятунку додали туди номер телефону "Садиби Нюшанік", аби у випадку травмування їхніх вихованців з ними сконтактували.
Волонтери кажуть, що усвідомлення того, скільки часу і зусиль спрямували на догляд за пташками, прийшло лише, коли їхні вихованці відлетіли у "доросле життя". Зранку 8 серпня працівники притулку не виявили на подвір’ї жодного птаха.
"Ми просто плакали. Це було багато емоцій – одночасно і щастя, і тривога", – тремтячим голосом згадує засновниця центру.
Протягом наступних кількох днів деякі птахи все ж поверталися, але незабаром і вони остаточно покинули "Садибу Нюшанік".
"17 білосніжних красенів з'явилися на світ завдяки невпинній важкій праці Ірини та Валерія.
Якщо наступної весни станеться справжнє чудо та молоді лелеки зів'ють гнізда біля вашого будинку – можливо, це буде хтось із них, із 17 випускників "Садиби Нюшанік".
Тож не забудьте подумки подякувати двом прекрасним людям, за те, що вони зробили це чудо можливим", – говорять у Команді порятунку тварин Києва.
Як діяти, якщо виявили осиротілі яйця лелек?
У команді з порятунку тварин радять переконатися в тому, що один із пари птахів або вони обидва дійсно не навідуються до гнізда протягом тривалого часу.
Після цього (або у випадку виявлення трупа птаха), слід звернутися до місцевих організацій чи притулків, які опікуються тваринами. Якщо таких немає, варто власними силами вилучити осиротілі яйця лелек із гнізд.
Птахи, які залишилися без пари, не покидають своїх яєць. Однак коли до них наближаються люди, вони зрештою злітають у повітря – це дозволяє вилучити ще ненароджених пташенят.
Після консультації з фахівцями, їх можна виходити в інкубаторах для свійських пташок.
Примітка: текст оновлено. Додано коментар Команди з порятунку тварин та поради на випадок виявлення осиротілих яєць.
Раніше ми розповідали, як у лелечому гнізді помітили птаха, схожого на грифа.
