"Стерилізація – це мінус сотні безпритульних хвостиків згодом". Як в Україні вирішують проблему покинутих тварин
Після початку повномасштабної війни проблема безпритульних тварин в Україні стала глобальною. На вулиці можуть перебувати понад 140 тисяч покинутих напризволяще собак та котів.
Волонтерська організація "Добре Серце Ізяслав" вирішила вплинути на ситуацію у своєму місті. Вони відкрили збір на стерилізацію 30 котиків та собак.
Розповідаємо, чому нічого не робити із безпритульними тваринами не можна, і як локальні ініціативи можуть допомогти хвостикам?
Яка ситуація із безпритульними тваринами в Україні?
У 2021 році в Україні впровадили європейські практики ставлення до улюбленців. Оновлене законодавство заборонило навмисно вбивати, відстрілювати чи труїти собак чи котів, які опинилися на вулиці. А контролювати кількість тварин у містах дозволили лише гуманними методами – за допомогою стерилізації та вакцинації. Закон не вирішив проблему системно, але дав шанс тисячам безпритульних хвостиків вижити.
Втім, все змінилося у лютому 2022 року. Тварини стали такими ж жертвами російського вторгнення, як і люди. Чотирилапі гинуть від мін та обстрілів, втрачають домівки та господарів, губляться під час евакуації чи опиняються на вулиці.
"Багато результатів, яких було досягнуто щодо зменшення кількості безхатніх тварин, зійшло нанівець: вулиці знову заполонили десятки і сотні нових тварин, що з тих чи інших причин вже тепер – безпритульні", – кажуть у організації Adopt don’t stop.
Програми допомоги тваринам з вулиці наразі недофінансовуються, великі донори спрямовують свої ресурси на більш критичні напрямки, підкреслюють благодійники. Втім, це не зупиняє українців від допомоги чотирилапим.
На одному із найбільш відомих фото перших днів великої війни зоозахисниця Анастасія Тиха зображена із 15 собаками з інвалідністю з Ірпеня. Після деокупації Київщині дівчина продовжила допомагати тваринам – зараз прихисток "Дім хвостів" опікується близько 200 поранененими та важкохворими собаками і котами.
Масштабний порятунок тварин у березні 2022 року почали й волонтери ініціативи "Зоопатруль". Спочатку вони звільняли чотирилапих, яких у поспіху евакуації покинули у київських багатоповерхівках. А згодом почали виїжджати на рятувальні місії у деокуповані та прифронтові міста. Через деякий час у Ірпені з’явився й прихисток ініціативи, де кожному чотирилапому намагаються відшукати нову родину.
Рятувати тварин із зони бойових дій почали й Animal rescue Харків, Adopt don’t stop, Uanimals та сотні малих зоозахисних волонтерських організацій по всій території України.
Та чи не найбільше волонтери об’єдналися під час порятунку людей та тварин після теракту на Каховській ГЕС. Тоді тисячі тварин опинилися у водяній пастці, тож волонтери визволяли, годували, вивозили, шукали власників загублених хвостиків та нові родини покинутим чотирилапим.
Наразі точну кількість безпритульних котів та собак в Україні порахувати складно. За останніми даними, вона може становити більше 140 тисяч. Тварин, що потребують допомоги, після 24 лютого 2022 року стало на понад 60% більше, кажуть зоозахисники.
Найважчою є ситуація у прифронтових містах. Прихистки у таких регіонах частково чи повністю руйнуються, а домашні тварини можуть злякатися обстрілів та втекти від господарів. Переповнені шелтери й у тилових областях: там навантаження зросло на 20-30%, свідчать дані дослідження Save Pets of Ukraine.
Чому нічого не робити із безпритульними тваринами не можна
Тварини опиняються на вулиці не лише через наслідки війни. Найчастіше собак та котів покидають напризволяще господарі. За даними Світової асоціації з питань тварин України, таких улюбленців близько 84%. Ще 11% безпритульних хвостків – загубилися, їх шукають власники, а 5% – народилися бездомними.
Те, що безпритульні тварини лише безпородні – міф, каже керівниця онлайн ресурсу із адопції тварин "GladPet" Євгенія Василенко. Подекуди власники вирішують викинути й вирощених у розплідниках, породистих улюбленців – наприклад, хаскі чи коргі.
Є й тварини, які опиняються на вулиці вдруге – після притулку та невдалої адопції. Якщо обставини склалися так, що ви плануєте відмовитися від улюбленця, Євгенія радить повернути його у той шелтер, де його вже знають.
"Часто люди не готові до хвороби улюбленця, яка може проявитися не одразу, або не можуть приділяти тварині достатньо часу, уваги та грошей. Крім цього, причиною відмови може стати й зміна планів чи часті переїзди або проблеми під час оренди житла. Деякі люди присвячують тривалий час для пошуку помешкання, але після тижнів відмов вирішують, що "тварина – на вулицю, а я – в квартиру", – додає зоозахисниця.
Відтак, собаки та коти опиняються сам на сам із небезпеками середовища. Вони змушені самостійно здобувати їжу, рятуватися від холоду, інших звірів, перехожих та транспорту. Крім цього, на вулиці тварини можуть заразитися складними інфекційними хворобами, зокрема сказом. Цей вірус небезпечний і для тварин, і для людей.
Чим більше буде вуличних тварин, тим більша буде конкуренція за ресурс, кажуть у "Adopt don’t stop":
"Тим більш "помітно" та агресивно вони будуть себе вести, щоб добувати їжу. Звісно, це перебільшення, але можна уявити ситуацію, коли ми будемо виходити з підʼїзду, відбиваючись від зграї голодних котів".
Крім того, безпритульні тварини можуть спричинити неконтрольоване поширення бруду на вулицях.
Не всі тварини здатні пристосовуватися, а волонтери не можуть допомогти кожній безхатньому чотирилапому.
"Байдужість до безпритульних тварин спричиняє переповнення притулків та навантаженння на волонтерів. Аби прилаштувати тварину, потрібен час. Це комплексна робота, яка подекуди може тривати роками. На сайті "GladPet" є тваринка, яка шукає нову родину протягом п’яти років", – підкреслює Євгенія Василенко.
Втім, кожен випадок адопції індивідуальний: трапляється, що нову домівку вдається знайти у той же день, коли тварина потрапляє у шелтер. Та чим довше кіт чи собака перебувають у прихистку, тим більше це "влітає у копієчку", каже зоозахисниця.
"Тому так важливо підтримувати невеликі збори на стерилізацію у своєму місті", – додає Євгенія Василенко.
Найбільш дієвим рішенням, яке можна запозичити для України, може стати інформаційна кампанія про долю котів та собак на вулиці та пропагування відповідального ставлення до тварин, переконана Євгенія Василенко.
Вона згадує приклад Німеччини, де тих, хто зважується на адопцію, ретельно перевіряють. Зоозахисники можуть запитати про умови проживання, попередній досвід із тваринами, бюджет – все, аби впевнитися, що людина справді готова прийняти чотирилапого друга.
"У Швейцарії податок на тварин витрачають на утримання муніципальних притулків, а також на те, щоб забрати тварину з вулиці", – підкреслюють волонтери "Adopt don’t stop".
А от у румунському місті Констанца до бродячих тварин довгий час ставилися з осторогою. Контролювали популяцію там завдяки жорстокому відстрілу тих собак, які опинилися на вулиці.
Втім, в останні роки ситуація змінилася: після тиску громадськості мерія вирішила відмовитися від неприйнятної практики та зосередитися на контролі через стерилізацію. Тепер волонтери проводять безкоштовні кампанії "Простерилізувати та зберегти", щоб підвищити обізнаність місцевих про життя безпритульних тварин.
Cтерилізація – правильна тактика щодо безпритульних котів та собак
Одна пара котів та усі їхні нащадки впродовж 7 років можуть народити близько 420 тисяч кошенят.
Одна пара собак та всі їхні нащадки впродовж 6 років можуть народити близько 67 тисяч цуценят, кажуть спеціалісти Uanimals.
Без стерилізації кількість тварин збільшуватиметься щороку і цю проблему не вдасться подолати роками.
Більшість розвинених країн застосовують практику TNR (Trap-Neuter-Return – ред.). Відповідно до цієї стратегії кота чи собаку спочатку відловлюють, після цього стерилізують та вакцинують, а після реабілітації – повертають у звичні умови існування. Завдяки цьому вдається досягти ключової мети – зупинити процес розмноження та не порушувати звичний ареал, частиною якого є бездомний чотирилапий.
Стерилізація – один із найбільш гуманних способів зменшити популяцію безхатніх тварин, каже Євгенія Василенко. Такої ж думки дотримується й ветеринарний лікар клініки "Ветеринарна практика" Володимир Роюк. Він підкреслює, що процедура може бути корисною й для домашніх улюбленців.
"Стерилізовані тварини менш агресивні, вони менше захищають свою територію від інших видів, менше маркують свої межі сечею. Це робить їх більш спокійними та легко керованими. Стерилізація корисна для здоров’я тварин: знижує ризик розвитку певних захворювань, зокрема онкології молочних залоз у самок та сім’яників у самців. Також ризик виникнення інфекцій репродуктивної системи cтає меншим", – пояснює ветеринар.
Впізнати стерилізовану тварину на вулиці можна за спеціальним маркуванням. Це може бути, наприклад, відрізаний кінчик вуха або кліпса з номером ,які вказують на те, що кіт чи собаки пройшли процедуру стерилізації та вакциновані проти сказу.
Водночас видалення репродуктивних органів може спричинити гормональний дисбаланс та набір ваги чотирилапим. Крім того, стерилізація – це по суті оперативне втручання, тож може спричинити індивідуальне несприйняття анестезії, кровотеч чи інфекцій.
Утім, ризики, які спричиняє стерилізація, мінімальні, додає Володимир. Якщо тварина проходить перед та післяопераційний догляд – шанси врятувати її вищі.
Саме тому українські волонтери часто організовують збори на стерилізацію безпритульних собак та котів. Так, на сайті Uanimals можна оплатити операцію чи встановлення чипа для бездомних хвостиків.
А волонтери благодійного фонду "12 вартових" – системно боряться із безпритульністю, безкоштовно стерилізуючи собак та котів у зонах бойових дій та на деокупованих територіях.
Таку практику популяризують й менші волонтерські організації. Втім, вони самі потребують підтримки. Ціни відрізняються залежно від місця та клініки, але в середньому одна операція стерилізації може коштувати від 1 500 до 2 тисяч гривень за кота та від 3 до 5 тисяч за собаку. Крім того, тварини потребують перед- та післяопераційних обстежень, харчування та іншого догляду.
Тож поширення інформації про навіть невеликі збори може допомогти врятувати більше тварин.
"Поширюйте інформацію про важливість стерилізації тварин серед знайомих і в соціальних мережах. Підтримуйте місцеві програми стерилізації через волонтерську роботу або фінансові внески. Пам'ятайте,що вони також заслуговують на щасливе та безпечне життя", – каже Володимир Роюк.
"Безпритульний ≠ Залишений напризволяще"
Зібрати гроші на стерилізацію безхатніх котів та собак у своєму місті намагається громадська організація "Добре Серце Ізяслав". Офіційно волонтери почали свою діяльність з березня 2023 року, але допомагають тваринам вже протягом багатьох років, пояснює лідерка ініціативи "Безпритульний ≠ Залишений напризволяще" Оксана Ліщук.
"Необхідність створити громадське об'єднання, яке опікувалося б долею вуличних хвостиків Ізяслава, назрівала вже давно. Тим паче, місцеві мешканці мало розуміють важливість проблеми. Тому якби не своєчасна реакція керівниці громадської організації Наталі Куцої та волонтерки Ілони Позднякової на ситуацію, що склалася, хтозна, на скільки десятків тварин більше зараз би потерпало від жорстоких реалій вуличного життя", – каже Оксана.
У майбутньому волонтерки мріють про власний притулок для хвостиків, який дуже необхідний місту.
"Після початку повномасштабної війни проблема в Ізяславі лише загострилася. Багато людей покинули своїх тварин, чотирилапі опиняються на вулиці, посеред небезпеки. Тож притулок може стати місцем, де собаки та коти зможуть бути захищеними. Наші квартири вже тріщать від улюбленців, яких ми забираємо з вулиць, тому прихисток справді може бути рішенням", – розповідає Оксана.
Волонтерки вже знайшли приміщення під майбутній притулок. Наразі вони збирають гроші, аби його викупити. Вартість будівлі становить 15 тисяч доларів. Втім, безліч хвостиків у Ізяславі потребують підтримки вже зараз.
Тож волонтерки вирішили зібрати гроші на інвентар, який потрібний на передстерилізаційному та післястерилізаційному етапах.
Раніше, з березня по жовтень 2023 року, організація "Добре Серце Ізяслав" мала договір із благодійною організацією по захисту тварин "UAnimals" щодо безплатної кастрації безпритульних тварин у Ізяславі. Тоді зоозахисникам вдалося стерилізувати близько 600 тварин. Не лише безхатніх, а й домашніх.
Угоду сподівалися продовжити, однак свої корективи внесла війна. Ініціатива перестала поширюватися на неприфронтові території. Тож до переліку витрат "Доброго Серця Ізяслав" додалася ще й оплата стерилізацій.
"Здається, що простерилізувати 30 тварин у масштабах країни – це нічого. Насправді у довготривалому вимірі це мінус сотні і сотні покинутих тварин. Дуже тяжко на це дивитися, хочеться зробити хоч щось", – зі сльозами каже Оксана Ліщук.
Важливо розуміти, що будь-яка тварина – це точно така ж жива істота, як і людина, наголошують волонтерки "Добре Серце Ізяслав". Коти і собаки теж мають право на любов, повагу, піклування й задоволення своїх потреб.
"Це не іграшка, не забавка, не власність, не статус, не охоронець і не антидепресант, а повноцінний член родини й житель цього світу", – додає Оксана Ліщук.
Матеріал створений за підтримки "Місто змін" – акселератора з краудфандингу для громадських організацій та активістів від команди платформи "Моє Місто". Акселератор "Місто змін" реалізовується за сприяння Європейського фонду за демократію (EED) і за підтримки групи IT-компаній Netpeak Group.
Підтримати ініціативу зооволонтерів "Безпритульний ≠ Залишений напризволяще" можна за посиланням. Наразі вдалося зібрати більше 23 тисяч гривень.