Вчені кажуть, що знайшли новий вид доісторичних "птахів жаху": вони жили 12 мільйонів років тому
Палеонтологи ідентифікували новий вид доісторичного птаха, кістки якого вчені знайшли майже два десятиліття тому в кам’янистій пустелі Татакоа (Колумбія).
Він належить до вимерлого роду гігантських нелітаючих птахів форорацидів, також відомих як "птахи жаху", жив на території Південної Америки близько 12 мільйонів років тому, пише CNN.
Палеонтологи довгий час не були впевнені, особині якого виду належала знайдена серед пустелі кістка.
У 2023 році незалежний дослідник Національного університету Кордови (Аргентина) Федеріко Хав’єр Дегранж припустив, що це був доісторичний птах. Його висновки лягли в основу дослідження, яке на початку листопада 2024 року опублікували в Papers in Palaeontology.
Науковець встановив, що кістка належала вимерлому роду гігантських нелітаючих птахів форорацидів, яких називали "птахами жаху". За підрахунками вчених, їхні представники населяли Америку в період міоцену – приблизно від 23 мільйонів до 5,3 мільйона років тому. У той час вони були головними хижаками наземних екосистем.
Автори дослідження припускають, що рештки птаха належать до раніше не описаного виду, який жив на Землі приблизно 12 мільйонів років тому.
Його представники мали бути "карликами" серед своїх "родичів", адже зростом перевищували 2,5 метра і важили близько 156 кілограмів, що відносно мало для особин роду.
Як й інші представники "птахів жаху", новий вид був м’ясоїдним, мав довгі ноги та великий дзьоб.
Натомість його рештки знайшли в незвичайному місці – на території сучасної Колумбії. Оскільки більшість представників роду виявляли в Аргентині, кістки цієї істоти можуть бути найпівнічнішим "птахом жаху" в Південній Америці.
За словами Федеріко Дегранжа, це відкриття зробить науковців на крок ближчими до розуміння того, як "жахливі птахи" мігрували до Північної Америки.
На кістках особини нового виду знайшли сліди від зубів гігантського доісторичного каймана – пурусзавра, який сягав довжини близько дев’яти метрів. Однак вчені не можуть точно встановити, чи крокодил убив "птаха жаху", чи лише вживав м’ясо після його смерті.
Радниця з питань палеонтології Національної ради пам’яток Чилі та доцентка Австралійського університету Чилі Карен Морено вважає, що знахідка проливає світло на екологічний баланс у тропічному середовищі на території Південної Америки в період міоцену.
"Міоцен – це цікавий період із величезними кліматичними, океанографічними та палеогеографічними змінами.
Я думаю, що ми ще далекі від з’ясування, що стало причиною їхнього вимирання", – вважає Карен Морено.
Федеріко Дегранаж зауважив, що подальше дослідження кісток "птахів жаху" може допомогти зрозуміти, чому вони еволюціонували до таких величезних розмірів.
"Ми знаємо, що, ймовірно, одним із факторів, які призвели до того, що "птахи жаху" ставали все більшими й більшими, була конкуренція між видами жахливих птахів. Але чому така велика?
Я дуже сподіваюся знайти більше частин скелета, щоб краще проаналізувати розміри тіла цієї тварини та еволюцію всієї групи "птахів жаху", – сказав науковець.
Раніше вчені з’ясували, чому колекція скам’янілостей динозаврів зі сходу Китаю чудово збереглася в найдрібніших деталях. Раніше припускали, що цьому допоміг шар вулканічного попелу.
