Реальна потреба чи політичний проєкт? Як у парламенті хочуть об'єднати студентів у єдиний держорган

16 листопада 2024 року, напередодні дня студента, Офіс президента вдруге провів зустріч Володимира Зеленського зі студентством.
Утім, у 2024-му ОП вирішив передати організацію зустрічі на "аутсорс" до народної депутатки, голови підкомітету з вищої освіти Юлії Гришиної.
На зустрічі студенти спілкувались із президентом, а народна обраниця та Експертна рада студентства (ЕРС) при ній презентували свою ідею об'єднати всіх здобувачів вищої освіти в єдиний державний орган, який (точно-точно) представлятиме їхні інтереси перед владою.
Вже за кілька днів після зустрічі три університети – Український Католицький Університет (УКУ), Києво-Могилянська Академія (НаУКМА) та Kyiv School of Economics (KSE) – висловили обурення щодо пропозицій Гришиної.
Експертну раду й безпосередньо Гришину звинувачують у спробі політизувати студентське самоврядування та просунути ідеї, які можуть зашкодити незалежності студентів у майбутньому.
УП. Життя поспілкувалась зі здобувачами освіти та представниками влади в освітній політиці, щоб з'ясувати, чому народна депутатка просуває ідею об'єднання всіх студентських самоврядувань при державі, чи вдасться їй реалізувати ці плани та чи може це принести користь самим студентам.

Зустріч президента з представниками органів студентського самоврядування
Що сталось?
Зустріч із президентом у Києві 16 листопада 2024 року відбулася ледь не спонтанно. Університети повідомили про неї в листі, який розіслали усім закладам вищої освіти країни.
"Нам лист про зустріч переслала адміністрація університету, на чию пошту прийшло запрошення. Про те, що там буде президент, ми не знали.
Ми майже нічого не знали про Раду при Гришиній, але вирішили їхати, бо у нас було декілька запитань, зокрема щодо академічної мобільності для студентів-чоловіків із приватних вишів", – каже президент уряду студентів УКУ Олександр Липинський.
У листі зазначили, що метою зустрічі є "укріплення стосунків між владою та студентами, пошук шляхів розвитку студентства в Україні". Здобувачам освіти обіцяли відкриту розмову та можливість поставити запитання. Однак поговорити з Володимиром Зеленським змогли лише кілька студентів.
"Ми очікували, що обговорюватимуть важливі питання, наприклад законопроєкт, який нещодавно ухвалили в першому читанні (№ 10279, що передбачає розширення прав студентського самоврядування – ред.), але все виглядало як фарс.
Ми не змогли поставити своє запитання, натомість Зеленський відповідав на якісь загальні речі: "А чи підписані ви на Twitter (X) Жадана?"; "Коли ви відпочиваєте?"; "Як я можу стати міністром?", – пригадує голова ради студентів УКУ Марко Стемковський.
Та найбільше обурення студентів УКУ викликала презентація так званої Національної ради студентів (Нацради), ідею якої розробили в Експертній раді студентства (ЕРС) при Юлії Гришиній.

Володимир Зеленський, Юлія Гришина та інші учасники зустрічі, де відбулася презентація Нацради студентів
Новий-старий орган
То що ж пропонує ЕРС і Гришина? За ідеєю, Нацрада студентів має створити держорган, куди входитимуть усі студентські самоврядування. Це вже третя спроба влади об'єднати здобувачів освіти при державі.
Попередня пішла у вічність разом із тодішнім міністром освіти Дмитром Табачником понад 10 років тому, коли він оновив створену ще в 2005 році Всеукраїнську студентську раду (ВСР), після чого її звинувачували в підпорядкуванні МОН.
У 2001–2008 роках існувала Всеукраїнська рада студентів при Леоніді Кучмі. У 2005 році було створено Всеукраїнську раду студентів при МОН. У 2009 році Юлія Тимошенко ініціювала створення Всеукраїнської ради студентів при Кабміні, тоді це називали політичним проєктом. У 2011 та 2013 році "оновлену" Всеукраїнську раду при МОН також заснував Дмитро Табачник. Цей орган називали "рупором Міносвіти".
Представники Експертної ради при Юлії Гришиній стверджують, що вивчили всі попередні подібні досвіди. Там вважають, що студентство недостатньо представлене на рівні держави, а Національна рада студентів начебто може вирішити нагальні проблеми в освітній сфері.
Таку Раду хочуть затвердити постановою Кабміну за аналогією з НАЗЯВО (Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти). До Нацради будуть залучені всі органи студентського самоврядування країни через надісланих представників. Структурно вона має ділитись на 8 органів. Зокрема, там будуть Загальні збори, Виконавчий комітет і Голова Нацради.
За задумом, орган ініціюватиме законодавчі зміни й надаватиме експертні висновки щодо зареєстрованих законопроєктів, постанов Кабміну в контексті студентства та молоді.
Коли в Експертній раді при Гришиній розробляли цей проєкт, там також дивились на приклади великих студентських об'єднань у країнах Європи. SRVS (Словаччина), PSRP (Польща), HOOK (Угорщина).
У випадку Польщі та Угорщини єдині національні студентські органи були створені з незалежних організацій, тоді як у Словаччині такий орган засновано за ініціативи держави.
Нацраду пропонують оформити саме при Кабміні, а не при Міністерстві освіти і науки. В коментарі для УП. Життя заступник голови Експертної ради студентів Володимир Ксєніч зазначив, що це пов'язано з тим, що не всі університети країни підпорядковуються МОН (медичні університети, наприклад, підпорядковуються Міністерству охорони здоров'я – ред).
Окрім цього, на думку Ксєніча, захист прав студентів не є "парафією" МОН, натомість цим питанням мав би займатися студентський омбудсмен, посаду якого також пропонує створити Рада студентства при Гришиній.
Конфлікт Ради при Гришиній та МОН
Існує також інша причина оформлювати єдиний студентський орган при Кабміні, а не при Міносвіти. Між міністерством та Експертною радою при Гришиній існує певний антагонізм.
Наприклад, ЕРС виступала на боці Української академії друкарства та Таврійського університету, які мали бути реорганізовані за ініціативи Міносвіти. Один із керівників ради при Гришиній навіть закидає МОН та окремо заступнику міністра Михайлу Винницькому підбурювання Могилянки, УКУ і KSE до протесту.
За словами співрозмовників УП. Життя в Міністерстві освіти та науки, Експертна рада при Гришиній завжди ставила себе в "опозицію" до МОН.
"Ми, наприклад, дізнались про зустріч із президентом (16 листопада – ред.) за день до її проведення", – наводять приклад у Міністерстві освіти і науки.
Які існують претензії до ідеї об'єднання студентів у Нацраду
Самоврядування Католицького університету наголошує на політичному контексті ідеї, а також обурюється, що питанням такого масштабу займається організація при народній депутатці, висловлюючись від імені усіх студентів.
"Вони без підтримки більшості оголошують, що це буде єдиний голос студентства в Україні, підкреслюючи, що інших голосів у студентів не буде", – вважають очільники органів студентського самоврядування УКУ.
Ще 20 листопада Український Католицький університет спільно з Могилянкою та Київською школою економіки виступили із заявою щодо засудження дій Експертної ради студентів (ЕРС) при Юлії Гришиній.
"На цьому заході (зустрічі з президентом – ред.) представники ЕРС, виступаючи ніби від імені студентства України, представили керівництву країни ідею створення Національної ради студентства, в яку в обов'язковому порядку мають входити всі студентські самоврядування країни.
Ми засуджуємо дії Юлії Гришиної, Іллі Бєляка, Володимира Ксєніча та ЕРС і вважаємо цю організацію такою, яка не має жодних повноважень виступати від імені студентства України", – йдеться в спільному дописі трьох університетів у Instagram.
Безпосередньо в Експертній раді при Юлії Гришиній не погоджуються зі звинуваченнями в політизації й недостатній репрезентативності студентів. Голова Експертної ради при Гришиній, а також помічник нардепки Ілля Бєляк наголошує, що до участі в обговоренні концепції запрошували всіх охочих.
"Ми запрошували всі органи студентського самоврядування країни долучитись до діалогу з представниками влади. Так само й до того, як презентувати проєкти Експертної ради, ми неодноразово закликали студради долучатися до підготовки таких концепцій, а будь-який університет мав змогу взяти участь у цих процесах.
Те, що окремі студентські самоврядування ЗВО вирішили не долучатися до процесів розробки концепцій – це виключно їхнє рішення, на яке вони мають право", – каже Бєляк у коментарі для УП. Життя.
Але університети обурюються не тільки самою ідеєю Нацради студентів.
"Сам факт, що таке рішення хоче просунути одна нардепка та декілька сумнівних "експертів", звучить абсурдно", – каже президент уряду студентів УКУ Олександр Липинський, додаючи, що такі методи просування надважливих для студентів питань виглядають як "політичний проєкт" або спосіб "легітимізувати рішення, яке спустили згори".
Чи потрібна державна монополія студентам
Найголовніше питання до проєкту Нацради студентів: а чи потрібен студентству монопольний орган при уряді для відстоювання своїх інтересів?
Сьогодні в Україні є дві недержавні організації, які займаються захистом прав студентів. Це Українська асоціація студентів та Українська студентська ліга. Перша представлена в Європейському союзі студентів (Найбільшому об'єднанні студентів Європи – ред), а друга – презентує "великі" університети (КНУ ім. Шевченка, КАІ, НЮУ ім. Ярослава Мудрого, ЛНУ ім. Франка та інші).

Головне питання до проєкту Нацради студентів: а чи потрібен студентству монопольний орган при уряді для відстоювання своїх інтересів?
Недержавні організації студентів можуть лобіювати свої інтереси у формальному та неформальному порядку. МОН, наприклад, спілкується як з Українською асоціацією студентів (УАС), так і з Українською студентською лігою (УСЛ). За словами керівників УСЛ, зазвичай просування інтересів самоврядувань відбувається шляхом прямих звернень або зустрічей.
"Українська студентська ліга другий рік робить зустріч з МОН. У 2024 приїхали 150 представників ОСС. Ми ініціюємо зустрічі, коли є потреба, і на них самоврядування університетів можуть висловити свої думки представникам МОН", – каже голова виконавчої колегії УСЛ Христина Савейко.
Українська асоціація студентів зазначає, що ідея Нацради викликає більше проблем, ніж пропонує рішень.
"Виникає питання, чи є потреба в монополісті при державному секторі в роботі з ОСС і чи точно не буде ні в кого інтересу тиснути на незалежні органи самоврядування на рівні посад?" – ставить риторичне запитання президентка УАС Поліна Гомбалевська.
УАС та УСЛ долучились до протесту KSE, Могилянки та УКУ, засудивши дії ЕРС при Гришиній та пропозицію створити Нацраду студентів.

Нейтральнішої позиції, приміром, дотримується студентство КПІ, де висловились проти Нацради студентів тільки у випадку, якщо участь у ній буде обов'язковою.
В Експертній раді при Гришиній із посиланням на власні опитування наголошують, що студенти вважають важливим мати єдиний національний орган студентів.

Виші, які підтримали ідею Нацради студентів, яку пропонують створити ЕРС та Гришина
Як і навіщо з'явилась Експертна рада при Гришиній
Згідно з документом, який потрапив у розпорядження УП. Життя, у квітні 2023 року Ілля Бєляк, Володимир Ксєніч, (за інформацією УП. Життя – напряму пов'язаний з анонімним Telegram-каналом "Червоний Губер") та Кирило Демченко звертаються до Юлії Гришиної, щоб оформити Експертну раду студентів.
Тоді вони підписались як представники трьох організацій: ГО "Об'єднання студентських самоврядувань", ГО "Червоний Губер", та "ГС УСЛ" відповідно.
У колективному листі співзасновники ЕРС наголошують, що представляють провідні організації в захисті прав студентів, хоча такий статус навряд їм відповідає.
ГО "ОСС" (співзасновницею якої є кандидатка в Одеську міську та обласну раду від ОПЗЖ) заснована менш ніж за рік до колективного звернення. ГО "Червоний Губер" радше виконує функцію ЗМІ. А Українська студентська ліга (УСЛ), за словами керівниці виконавчої Колегії УСЛ Христини Савейко, не уповноважувала Кирила Демченка представляти організацію як співзасновника.

Співрозмовники УП. Життя, обізнані в діяльності Експертної ради при Гришиній, називають Володимира Ксєніча її "головним ідеологом" та автором ідеї об'єднати студентські самоврядування в Нацраду студентів при державі. Від імені ГО "Червоний Губер" Ксєніч звертався до Гришиної з пропозицією створити консультативно-дорадчий орган ще в січні 2023 року.
З Юлією Гришиною Володимир познайомився наприкінці 2022 року. Попри незакінчену вищу освіту в Україні (за його словами, з 2022 року він перебуває за кордоном), Володимир має певний вплив на українську освіту. Співрозмовники УП. Життя пов'язують його з медійним активом "Червоний Губер". Цей анонімний Telegram-канал з моменту створення Експертної ради студентства веде інформаційну підтримку органу.
"Ксєніч має великий медійний актив – ЧГ (Telegram-канал "Червоний Губер" – ред.). Він багато часу провів у Європі, навіть був працівником відділу зовнішніх зв'язків в УСЛ, там він загорівся бажанням об'єднати студентів у єдину організацію, як це було в деяких країнах ЄС, але його токсичність заважає йому запроваджувати ці ідеї без інтриганства.
З Юлією Миколаївною у них партнерські стосунки: він за її допомогою просуває свої ідеї, а вона має політичний актив", – каже на умовах анонімності один із колишніх членів ЕРС.
Ще до заснування Експертної ради Ксєніча залучали до роботи над правками до Закону про вищу освіту, з якими на той момент працювала Гришина.
Сам законопроєкт є гібридом двох пропозицій: від народного депутата, члена освітнього комітету Ради Романа Грищука та Юлії Гришиної. Пізніше вони об'єднали зусилля, і в січні 2023 року було створено робочу групу, яка працювала над спільним законопроєктом № 10279, що вносить зміни у влаштування студентського самоврядування.
До цієї групи були запрошені різні студенти, зокрема від Юлії Гришиної туди потрапив Ілля Бєляк (який став головою Експертної ради й помічником Гришиної) та Володимир Ксєніч (який став заступником голови Експертної ради при Гришиній).
"У нас стабілізувалась ситуація з війною, відновилась парламентська робота. У студентів з'явився запит на діяльність. Я попросив через знайомих зв'язатись із Юлією Миколаївною, бо вона займалась освітнім законопроєктом. Ми з нею домовились, що я зберу людей, яким цікаво працювати над правками до закону", – каже Ксєніч у коментарі для УП. Життя.
Пізніше вони з Гришиною розширили співпрацю, що призвело до створення Експертної ради студентів (ЕРС) при народній депутатці Юлії Гришиній.
Цей орган з однієї сторони називає себе студентським об'єднанням (бо там є студенти) і при цьому – претендує на звання "містка" між владою та студентством, однак ні у владі, ні серед студентів таких повноважень організації не надавали.

Спочатку Юлія Гришина хотіла оформити ЕРС при освітньому комітеті або підкомітеті з вищої освіти, проте їй відмовили
Спершу Юлія Гришина хотіла оформити ЕРС при освітньому комітеті або своєму підкомітеті з вищої освіти. В обох випадках їй відмовили.
"Ми двічі відмовили їй у реєстрації Експертної ради при комітеті, бо це не збігається з нашими цінностями. Студентство має бути незалежним", – каже народна депутатка, членкиня освітнього комітету Верховної Ради Наталія Піпа.
ЕРС були вимушені оформити при народній депутатці, хоча в публічній комунікації вони називають себе радою при голові підкомітету з питань вищої освіти. За рік після заснування з назви ЕРС прибрали згадку про те, що вона оформлена при депутатці.
"Таким чином орган додає собі ваги, бо фактично кожен нардеп може організувати собі раду такого самого рівня", – додає Піпа.
Для студентів Експертну раду позиціонували як дієвий спосіб впливати на освітню політику держави. Насамперед йшлося про можливість змін у законах про освіту. Саме це приваблювало органи студентського самоврядування доєднуватись до Експертної ради при Гришиній. З цією ж метою туди на початку долучились найбільші організації студентів УАС та УСЛ.
"На початку ЕРС при Гришиній презентували як інструмент для змін у законопроєкті, що розширює повноваження студентського самоврядування. Нам було цікаво з ними співпрацювати, бо до цього не мали подібного досвіду та прагнули посилити наші самоврядування.
Нас, звісно, злякав той факт, що рада оформлена при нардепці, але її презентували як лобістку інтересів та позицій студентства, тому ми долучились", – каже керівниця виконавчої Колегії УСЛ Христина Савейко.
Початковий склад Експертної ради студентів нараховував 46 представників вишів. Згідно з внутрішньою документацією ЕРС, у 2024 році її повноправними членами були представники 10 університетів, зокрема КНУ ім. Шевченка, ЛНУ ім. Франка, КНЕУ ім. Гетьмана. Ще приблизно 80 представників університетів були асоційованими членами організації.
Однак їхня кількість постійно змінюється – деякі ЗВО відкликають своїх представників після зміни керівництва в студентських радах, і зв'язок із Експертною радою втрачається, хоча на паперах заклад все ще вважається учасником.
У самій ЕРС заявляють, що організація представляє 120 вишів, але ця цифра виглядає завищеною. Постійними їхніми членами – тими, хто має право працювати над проєктами Ради та голосувати на засіданнях – є 40 людей, інші 80 представників університетів є асоційованими членами без права ухвалення рішень.
То чи була політизація?
Щоб це з'ясувати, УП. Життя звернулася по коментар до Юлії Гришиної, але відповіді не отримала.
Окрім цього, доступ до журналістського запиту на адресу Гришиної отримав заступник голови Експертної ради студентства Володимир Ксєніч, який намагався неформально зв'язатись із автором матеріалу. Сам Ксєніч не працює в пресслужбі Гришиної.
Студенти УКУ, Могилянки, KSE та деякі університети, що їх підтримують, закидають ЕРС та Гришиній спробу політизувати освіту.
"Юлія Гришина – заступниця голови фракції "Слуга народу", і коли вона намагається об'єднати усіх студентів в орган при державі – це все виглядає як підготовка до виборів", – вважає президент уряду студентів УКУ Олександр Липинський.

Гришиній та ЕРС при ній закидають спробу політизувати освіту.
Ідея об'єднати всіх студентів у Нацраду не була на порядку денному в перші три місяці роботи Експертної ради при Гришиній. Її презентували лише в липні 2023 року. Вже тоді це викликало критику зі сторони деяких членів ради.
"З цього моменту все почало виглядати як комсомол, а ми – як піонери, що просять вождя прийняти нас у свої обійми", – каже один із колишніх членів ЕРС при Гришиній.
За рік після заснування ЕРС при Гришиній також почала іменувати себе "найбільшим студентським органом в Україні".
Дехто зі співрозмовників УП. Життя в парламенті вказує на чутки про амбіції Гришиної очолити Міністерство освіти і науки. Таку посаду востаннє їй пророкували в 2023 році, але тоді Гришина запевнила, що монобільшість підтримала Оксена Лісового, а її місце – у Верховній Раді.
З часом стосунки Юлії Гришиної з МОН погіршились. Тепер вона виступає проти ініціатив щодо об'єднання університетів і скасування вступу на денну аспірантуру за контрактом.
Опитані УП. Життя народні депутати, зокрема з президентської фракції, стверджують, що Юлія Миколаївна просто намагається бути в центрі уваги та демонструвати свою користь для Офісу президента.
"Юля не мала гучних проєктів, тому вона береться за все хайпове, аби довести, що корисна: аспіранти, об'єднання університетів. У таких питаннях вона займає позицію популіста, аби тільки про неї почули. Національна рада студентів та Експертна рада студентів – це проєкти для просування себе", – каже один зі співрозмовників УП. Життя у Верховній Раді.
Джерела УП. Життя у парламенті наводять приклад зустрічі 16 листопада, якій передувала довга робота з "продажу" ідеї єдиної Нацради студентів керівництву держави.
У розпорядження УП. Життя потрапила презентація, яка, за інформацією джерел, була представлена в Офісі президента Юлією Гришиною. В ній ідеться про "міцний фундамент для підтримки ініціатив президента" та "єдиний голос, що звучатиме в унісон із президентом".

Слайд із презентації ЕРС, призначеної для керівництва держави
Керівники Експертної ради на запит УП. Життя не змогли підтвердити або спростувати, чи бачили слайди в Офісі президента, але там зазначили, що основу презентації міг змінювати хтось поза Експертною радою.
Згідно з метаданими презентації, останній її редактор – Володимир Ксєніч.
В Офісі президента на запит УП. Життя не відповіли.
Що далі
Наразі не відомо, чи буде реалізована Національна рада студентів, але проєкт поданий до Кабміну і очікує на затвердження.
Деякі співрозмовники УП. Життя наголошують, що негативний медійний розголос навколо Нацради студентів вже зараз викликає певне обурення в керівництва держави.
Презентація Нацради на зустрічі з президентом викликала реакцію зі сторони студентських об'єднань. Згодом Українська студентська ліга організувала зустріч із міністром освіти Оксеном Лісовим, головою комітету з питань освіти Сергієм Бабаком та представниками Офісу президента. На якій, коментуючи проєкт Нацради студентів, представники влади зазначили, що будь-яке рішення такого масштабу не буде ухвалене без підтримки студентів.
"Їм після такого від ідеї легше відмовитись, аніж впроваджувати її без підтримки", – каже один із парламентарів.
Однак інші співрозмовники у владних колах припускають, що ідею Нацради можуть погодити, зокрема, завдяки впливу Юлії Гришиної.
Зрештою в Міністерстві освіти та науки за 10 днів після зустрічі студентів із президентом оголосили про створення свого консультативно-дорадчого органу для комунікації зі студентами. Персональний склад ради затверджуватиме МОН на підставі делегування представників від ОСС.
У коментарі для УП. Життя заступник міністра освіти Михайло Винницький зазначив, що рада при МОН не була відповіддю на пропозицію Нацради.
"Ця рада була в архіві міністерства і на зустрічі з Українською студентською лігою (13 листопада – ред.), мені про неї нагадали. В МОН будуть проєкти, які потребуватимуть консультацій зі студентством, тому ми створимо такий орган для кращої комунікації", – сказав Винницький.
Володимир Тунік-Фриз, журналіст ЕП, спеціально для "Української правди. Життя"
