Які зміни для студентів та аспірантів передбачає закон про мобілізацію? Пояснюють адвокати

Віра Шурмакевич — 12 квітня, 20:59
Які зміни для студентів та аспірантів передбачає закон про мобілізацію? Пояснюють адвокати
Адвокати пояснили, які зміни ухвалили до законопроєкту про мобілізацію
sinenkiy/Depositphotos

Верховна Рада України у другому читанні ухвалила зміни до законопроєкту №10449, які стосуються мобілізації до війська та проходження військової служби.

Відтак змінилися категорії людей, які не підлягають мобілізації, а також норми призову молоді, зокрема студентів, аспірантів та викладачів вишів.

"УП. Життя" разом із адвокатом та кандидатом юридичних наук Євгеном Филипцем і адвокатом юридичної компанії MORIS Ростиславом Соботником виокремила головні зміни, передбачені новим законом.

Військовий облік і базова підготовка

Як зазначили експерти, процедура постановки на військовий облік не змінюється – громадяни, як і раніше, мають стати на облік, коли їм виповнилося 17 років.

Також зменшили призовний вік – із 27 до 25 років. Ті, хто ще не досяг такого віку, призову на військову службу під час загальної мобілізації не підлягатимуть і можуть мобілізуватися лише за власним бажанням.

Лише добровільно можуть мобілізувати людей, яких звільнили з полону, з інвалідністю, а також громадян віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку.

На думку адвоката Євгена Филипця, такий підхід удосконалить вирішення проблеми щодо мобілізації хлопців, які стали військовозобовʼязаними до досягнення 25 річного віку.

"Для практики захисту прав у сфері військової юстиції це однозначно добре", – каже адвокат.

Замість строкової служби запроваджують базову військову підготовку. Її проходитимуть чоловіки віком від 18 до 25 років. Жінки можуть пройти її добровільно. Важливо, що обирати період проходження служби можна самостійно, але її треба завершити до того, як людині виповниться 24 роки.

"Вони мають право на відстрочку та звільнення від проходження базової військової служби, за таких умов: якщо їх визнали тимчасово непридатними до військової служби за станом здоровʼя, вони навчаються у закладах освіти до 24 років, обрали рік, у якому будуть проходити базову військову службу.

Також це стосується тих, кому повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (до ухвалення рішення суду) та осіб, які пройшли військову службу за кордоном до набуття українського громадянства", – зауважив адвокат Євген Филипець.

ВРУ ухвалила зміни до законопроекту №10449
Згідно з новим законопроеектом, змінився призовний вік з 27 до 25 років
lireshetnik09/Depositphotos

Ростислав Соботник розповів, що базова військова служба у воєнний період триватиме до трьох місяців, з яких не менше місяця – базова загальновійськова підготовка і до двох місяців – фахова. В мирний час – до п'яти місяців, з яких три місяці загальновійськової підготовки і два місяці – фахової.

Направлятимуть громадян на проходження базової військової служби районні держадміністрації у взаємодії з Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) та органами місцевого самоврядування.

Крім того, починаючи з 1 вересня 2025 року, здобувачі освіти фахових передвищих і вищих навчальних закладів, а також військових вищих навчальних закладів та військових навчальних підрозділів ВНЗ проходитимуть базову загальновійськову підготовку.

Це стане обов'язковим для чоловіків, а жінки зможуть долучитися за власним бажанням.

Також військовозобов’язані віком від 18 до 60 років обов’язково мають пройти медичний огляд. А ті, кого визнали обмежено придатними і особи, які набули інвалідність ІІ або ІІІ групи після 24 лютого 2022 року, зобов'язані пройти повторну військово-лікарську комісію (ВЛК) протягом року.

Мобілізація здобувачів освіти: що змінилося

Студенти

У попередньому законі йшлося, що призову на військову службу під час мобілізації не підлягають усі здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Однак тепер є нюанс: вони мають здобувати рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий у послідовності, визначеній у частині другій статті 10 Закону України "Про освіту".

Простіше кажучи: якщо студент раніше закінчив бакалаврат, а потім вступив до коледжу, то він підлягає мобілізації.

Крім того, якщо студент останнього курсу завершує навчання цього року, то він має відстрочку до 30 червня. Аби її продовжити, він має вступити на магістратуру або аспірантуру. Форма, за якою здобувають освіту, значення не має.

"Гарантій немобілізації чи відстрочки на час вступу в магістратуру чи аспірантуру у липні та серпні у законопроекті не визначено", – зазначив Филипець.

Мобілізації не підлягатимуть студенти-медики, які проходять інтернатуру.

Також нещодавно уряд ухвалив рішення про дозвіл чоловікам-студентам виїжджати за кордон для участі у програмах академічної мобільності. Але для цього вони повинні мати низку документів.

ВРУ ухвалила зміни до законопроекту № 10449
Як зазначили експерти, процедура постановки на військовий облік не змінюється
KutsVG/Depositphotos

Аспіранти

У тексті законопроєкту про мобілізацію, який Рада підтримала у першому читанні, було вказано, що аспіранти, які навчаються за контрактом, підлягатимуть мобілізації.

Спільнота аспірантів України негативно відреагувала на такий "поділ", назвавши його "кроком назад для освіти та науки України". Вони наголосили, що лише 5-10% аспірантів навчаються за державні кошти, а решта змушені здобувати освіту за власний.

"Така дискримінаційна норма створює різницю між тими, хто оплачує навчання коштом держави та тими, хто має фінансувати свою освіту самостійно", – зазначили у Спільноті.

Там переконані, що аспіранти своїми розробками роблять великий внесок в оборону країни, адже з 2022 року значно збільшилась кількість досліджень, спрямованих на створення високоефективної техніки для Збройних сил.

Тепер це змінили: аспірантів, які здобувають освіту на контрактній чи бюджетній основі, мобілізувати до війська не зможуть.

Чи мобілізовуватимуть викладачів вишів

За словами Євгена Филипця та Ростислава Соботника, мобілізації не підлягають наукові і науково-педагогічні працівники з науковим ступенем (кандидат наук, доктор філософії, доктор наук), які працюють у закладах вищої та фахової передвищої освіти і в у наукових установах. Також педагоги закладів фахової передвищої освіти, професійно-технічної освіти.

"Щодо шкільних вчителів, то це можливо за умови, що вони працюють у вищезгаданих закладах", – додав фахівець.

Відстрочка від мобілізації надається лише тим вищезгаданим освітянам, які працюють у відповідних закладах чи установах не менше ніж 0,75 ставки за основним місцем роботи.

"ТЦК перевіряє підстави щодо надання військовозобов'язаним відстрочки та оформлює її, зокрема, за допомогою Держреєстру призовників. Порядок такого оформлення встановлює Кабінет міністрів", – пояснив Соботник.

Зміни у законопроєкті стосуються молоді, а також тих, хто має право на відстрочку та бронювання
Відстрочка від мобілізації надається освітянам, які працюють у певних закладах чи установах не менше ніж 0,75 ставки за основним місцем роботи
olegda88.gmail.com/Depositphotos

Хто має право на бронювання та відстрочку

Євген Филипець розповів, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах державної влади або місцевого самоврядування – депутати, їхні помічники (не більше двох), міністри та їхні заступники, голови обласних, сільських або селищних голів, а також судді та очільники судів та дипломати.

"Заброньованими є працівники критично важливих підприємств, установ, які забезпечують потреби Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечують життєдіяльність населення в особливий час, у тому числі співвласники таких підприємств, які не є їх працівниками", – пояснив Євген Филипець.

Однак, за словами експерта, закон не дає гарантій таким працівникам не бути мобілізованими.

"Фактично, законопроект не врегулював одне з найбільш поширених питань: як оновити та отримати військово-облікові документи в ТЦК, щоб мати бронювання. Бо похід туди нерідко завершується мобілізацією", – зауважив адвокат Євген Филипець.

Більше того, якщо бронюванню підлягає частина працівників, то керівництво самостійно обирає, кого бронювати.

Також у законі передбачено категорії громадян, які матимуть відстрочку від мобілізації. Йдеться про батьків трьох і більше дітей, яким немає 18 років, за винятком тих, хто не платить аліменти більше трьох місяців, і тих, хто виховує неповнолітню дитину з інвалідністю. А також чоловіки, чиї дружини мають І або ІІ групу інвалідності, або ІІІ-тю, якщо вона набута внаслідок певних захворювань.

"Це можливо лише за умови, що група набута внаслідок онкологічного захворювання, відсутності однієї чи двох кінцівок, кистей рук, стоп ніг. А також одного з парних органів, або за наявності онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів", – наголосив Євген Филипець.

До цієї когорти також потрапили ті, у кого один із батьків чи батьків дружини є з інвалідністю I або II групи. Це можливо за умови, якщо немає інших осіб, які не є військовозобов'язаними та за законом зобов'язані утримувати цих людей з інвалідністю.

Якщо в батьків є, до прикладу, двоє військовозобов’язаних синів, то відстрочку отримує один з них за визначенням особи з інвалідністю, однак механізм цього визначення поки що невідомий, пояснив Филипець.

Мобілізація в Україні
Реклама:

Головне сьогодні