За плагіат можуть відрахувати? Що передбачає законопроєкт про академічну доброчесність

Верховна Рада України планує посилити покарання за порушення академічної доброчесності.

Це передбачає законопроєкт №10392 "Про академічну доброчесність", який парламент підтримав у першому читанні 6 червня.

Які норми він визначає та як працюватиме "УП. Життя" розповів народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Чому законопроєкт є важливим для суспільства?

Проблема недоброчесності, зокрема плагіату в освітньому і науковому середовищі, існує давно. Ті, хто порушив принципи академічної доброчесності, часто не несуть відповідальність за крадіжку чужих ідей, адже досі немає механізму, який би остаточно врегулював це питання.

Нагадаємо, раніше плагіат виявляли у наукових роботах міністра освіти і науки Оксена Лісового, колишнього очільника МОН Сергія Шкарлета, ректора Полтавської політехніки Володимира Онищенка, директора Інституту модернізації змісту освіти МОН Євгена Баженкова та багатьох інших.

Після звинувачень у плагіаті Лісовий став першим, хто відмовився від наукового ступеня добровільно.

Законопроєкт про академічну доброчесність має на меті сприяти розбудові культури академічної доброчесності в усіх закладах освіти і наукових установах.

Зокрема, підвищенню якості освіти, формуванню у молоді фундаменту, що забезпечить економічне зростання суспільства, зниження рівня корупції, збільшить повагу та довіру до результатів інтелектуальної праці.

"Високий рівень обману в усіх його проявах в суспільному житті призводить до недовіри до держави, до партнерів по бізнесу, до працівників тощо. Як наслідок, гальмується розвиток держави.

Доброчесність – основа довіри громадян один до одного і до державних інституцій, це захист інтересів суспільства", – наголосив народний депутат Сергій Бабак.

Що передбачає законопроєкт про академічну доброчесність?

Проєкт закону поширюється на здобувачів усіх рівнів освіти, а також наукову, освітню, видавничу сфери, експертну діяльність і проведення конкурсів у сфері освіти та науки.

Законопроєкт містить ширший перелік правопорушень академічної доброчесності, порівняно із законом "Про освіту". Стаття 18 законопроєкту основними видами порушень визначає:

• відчуження авторства;
• академічний плагіат;
• приписування авторства;
• самоплагіат;
• фабрикація;
• фальсифікація;
• недоброчесне оцінювання результатів навчання;
• несамостійне виконання завдання;
• недозволена допомога;
• академічний саботаж;
• схиляння до порушення академічної доброчесності;
• інституційні порушення академічної доброчесності.

Законопроєкт також врегульовує питання використання штучного інтелекту в наукових роботах. Згідно з документом, особа не може вважатися автором академічного твору чи його частини, якщо він згенерований комп’ютерною програмою.

Якщо ж такі технології застосовують, то автор має вказати це, зазначивши методику формування твору (чи його частини) або посилання на відповідну комп’ютерну програму чи її опис.

Як зазначив Сергій Бабак, це – перший та єдиний такий законопроєкт. Над ним працювали понад 4 роки і за цей час він істотно змінився, порівняно з початковими напрацюваннями.

Наразі є лише окремі норми у законах "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про повну загальну середню освіту", які частково вирішують наявні проблеми.

Куди звертатися при виявленні факту академічної недоброчесності та хто розглядатиме такі справи?

Усе залежить від виду вчиненого порушення, каже Сергій Бабак.

"Якщо ми говоримо про виявлені ознаки порушення академічної доброчесності в дисертаційних дослідженнях, то законопроєкт передбачає наявність уповноваженого в закладі освіти, науковій установі органу, до якого можна буде звертатися з такими питаннями.

Якщо ознаки порушення академічної доброчесності виявили під час конкурсу, то про це потрібно повідомляти його організаторам", – зазначив політик.

Наразі скарги на можливу академічну недоброчесність у дисертаціях можуть розглядати Міністерство освіти та науки України та Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) – залежно від наукового ступеня, що був присуджений.

Натомість проєкт закону пропонує передати такі повноваження закладам освіти та науковим установам. Для цього вони мають запровадити систему, яка буде виявляти порушення академічної доброчесності, розглядати відповідні справи та застосовувати санкції щодо порушників.

Законопроєкт передбачає, що повідомлення про порушення академічної доброчесності може бути анонімним. Крім того, визначено захист персональних даних при оприлюдненні інформації, що стосується звернень про порушення та їхнього розгляду.

Якщо ж людина не визнає факту порушення, а її притягають до відповідальності, то вона має право це оскаржити і брати участь у розгляді справи.

Заходи реагування на порушення та покарання

Законопроєктом передбачені такі заходи реагування на порушення академічної недоброчесності:

• проведення виховних або інституційних заходів;
• притягнення до академічної та/або дисциплінарної відповідальностей.

Залежно від типу порушення можуть застосовувати різні санкції. Останні залежать від статусу порушника.

Наприклад, науково-педагогічного або педагогічного працівника можуть позбавити наукового ступеня, вченого звання, кваліфікаційної категорії. А до здобувачів освіти можуть застосувати усне чи письмове попередження, позбавлення права брати участь у певних конкурсах і навіть відрахувати із закладу освіти.

Наразі законопроєкт перебуває на стадії доопрацювання, адже є питання, які потребують обговорення, та норми, які потрібно сформулювати більш чітко.