Втекти у себе? Аутизм як самозануреність

У Барселоні мешканці міста вдягнулись в блакитний одяг - цей колір традиційно асоціюється з аутизмом. Позаминулої ночі будівлі Парламенту в Будапешті, Вежі Агбар у Барселоні, Емпайр Стейт Білдінг у Нью-Йорку та багато інших споруд по всій планеті світились блакитним неоном.

Цей день 50 країн світу відзначають з 2008 року, адже в останні роки проблема аутизму - одна з найобговорюваніших. Причому тепер ця проблема - не тільки справа батьків, у яких народжуються аутистичні діти, але й дорослих, які стали аутистами.

Причини найрізноманітніші, але перш за все - перенасичення життєвого простору інформацією: рекламою, інтернетом, соціальними мережами, комп'ютерними іграми, телебаченням. Інтерактивні технології витісняють безпосередній людський контакт, а корпоративна природа змушує нас виробляти звички автоматизованої поведінки. Словом, світ змінюється і в ньому змінюємось ми.

Принт Олексія Сая

Статистика вражає: на сьогодні у Штатах різні форми аутизму зустрічаються у кожної сотої людини. В Україні ситуація дещо інша: аутизм у нас є мало вивченим, тому що зустрічається не так часто, як інші психічні розлади. Відповідно, немає жодних медичних програм та жодного державного закладу з лікування чи адаптації.

Але цифри змушують замислитись: згідно останніх досліджень українських вчених, на 10 тисяч дітей діагностується від 4 до 26 аутистів. Причому за останні роки приріст захворюваності збільшився на 273%. У Києві тільки офіційно таких дітей - близько трьох сотень. Тобто, за декілька років нас може чекати та ж сама ситуація, що і в Штатах.

Принт Олексія Сая

Україна теж відзначила День аутизму, але на рівні культурно-мистецькому і в життєствердному ракурсі. Днями відбулась прес-конференція, присвячена Дню аутизму та мистецькому проекту, що присвячений цій темі. Міжнародний проект "Аут" відкриється в українській столиці 25 квітня і стане, по-суті, першою маштабною подією, яка порушує питання аутизму не як хвороби, а як світовідчуття сучасної людини, тобто явища соціально-культурного.

Куратори проекту "Аут", художниця Тетяна Гершуні та співзасновник громадського об'єднання Оксана Грищенко, зазначають, що багато людей з аутистичною поведінкою хоч і асоціальні, але обдаровані, талановиті та завдяки інтернету - таки соціально активні. І, власне, аутичність - риса, яка завжди була притаманна багатьом творчим людям.

Питання, які озвучують художники в проекті "Аут" - найнесподіваніші: що чекає на світ, в якому люди все більше часу проводять у віртуальній реальності? Що чекає на людину, яка може не виходячи з дому отримати освіту, роботу, замовити їжу чи одяг? Можливо, цивілізація провокує нас стати аутистами? У будь-якому випадку, йдеться про інший вид функціонування свідомості.

Існують різні форми аутизму - від "екстримального", коли люди взагалі відмовляються йти на будь-який контакт зі світом - до більш "м'яких" форм. Стан, про який йдеться в проекті "Аут", як розвовідає Тетяна Гершуні, підпадає під визначення аутизму, але це швидше "паралельне" явище. Адже творча людина може здаватись цілком екзальтованою та відстороненою, але в її голові йде робота, аналіз, результат якої буде цікавий та зрозумілий широкому колу людей.

Художники, що беруть участь у проекті - не аутисти, але їм знайомий і зрозумілий цей стан. І кожен з них по-своєму представить своє бачення аутичної поведінки. Наприклад, художник Олексій Сай, номінант на премію PinchukArtPrize, бачить аутичність в офісному житті: один і той самий розпорядок дня щодня, "уніформа", сірі обличчя, прикрашені натягнутими посмішами - в цьому теж багато аутичності.

Тарас Полатайко, українець, що живе та працює в Канаді, зосереджує нашу увагу на погляді: незважаючи на те, що аутисти зазвичай уникають зорового контакту, в його відеоінсталяції домінує прискіпливий погляд, але погляд цей перш за все - всередину себе.

Ігор Коновалов "Яєчня". 2008

Також у проекті бере участь, вперше в якості художника, скандальний український арт-критик Анатолій Ульянов, представник відомого київського артистичного року Федір Александрович, українка, що мешкає у Штатах, Валерія Трубіна та інші. Загалом у списку учасників - 10 митців, які працюють в найрізноманітніших жанрах - від живопису та інсталяції до фотографії та відео-арту.

Тетяна Гершуні - одна з небагатьох українських художниць з серйозною арт-освітою за плечима. Окрім Української академії архітектури та мистецтв, вона навчалась та викладала в Канаді, де залишилась на довгих десять років. Після повернення в Україну "Аут" - її перший маштабний кураторський виступ.

- Чому саме ця тема? Ти сама - аутистка?

- За кордоном я почувала себе повним аутистом, адже стан емігранта - це теж своєрідний аутизм. Ще один момент: досліджувати себе, свої комплекси та особливості - в цьому теж є певна аутичність: ти постійно запитуєш себе - чому ти не такий, як інші?

Потім я почала досліджувати мистецтво аутистів. Але, безумовно, цей стан зацікавив мене як мій особистий стан, який визначив моє життя. Адже я стала саме художницею - людиною, яка багато часу проводить наодинці.

- Що ти вкладаєш в поняття "аутизму", в контексті арт-проекту?

- "Аут" - це стан самозаглибленості, який схожий на медитативний стан. До речі, в українській мові є дуже відповідне слово - "самозануреність". І, на мою думку, в епоху тотальної реклами та нав'язливої атаки медіа мав з'явитись "аутистичний" спосіб життя, як і "дауншифтинг", наприклад. Асоціальність - це хоч і втеча, але в неї є одне виправдання - це порятунок себе та своїх власних бажань та планів. Хоча для медицини аутизм - регресивний стан, і я прекрасно розумію, наскільки це неоднозначна тема для арт-проекту.

Тетяна Гершуні. Автор Наталія Машарова

З іншого боку, проект - про творчий процес, що це за стан і чим він корисний, чому людина вирішує стати художником і коли. Про це все написано фоліанти, але питання досі залишається відкритим.

- Ти розумієш, що значить бути "іншою". Як ти сама ставишся до інших?

- Інші - це перш за все спілкування. Це пам'ятати про самозахист і бажання не поранити іншого. Ми всі дуже вразливі - словом, вчинком, зауваженням чи навіть думкою поранити дуже просто. Швидше потрібно допомагати іншим. Але тільки в тому випадку, якщо тебе просять про це.

Компроміси та конфлікти з іншими починаються тоді, коли ти розумієш, що для контакту з зовнішнім світом тебе хочуть "переробити". Аутист таких ситуацій уникає.

- У тебе є власне визначення мистецтва? Що це для тебе?

- Мистецтво - це продукт емоцій, трансформованих в якусь матерію. Але першопочатково це перфоманс філософії. Спершу - думка, слідом - її прояв за допомогою образів, мовою адекватного своєму часу мистецтва.

У рамках проекту "Аут" відбудеться декілька культурно-мистецьких подій: презентація науково-популярної книги української дослідниці означеної теми Діани Шульженко "Аутизм - не вирок" та художнього твору Марка Геддона "Загадковий випадок із собакою вночі" (обидві будуть надруковані видавництвом "Кальварія").

Крім того заплановано круглий стіл за участю науковців, письменників та художників; реалізація на стіні одного з центральних будинків столиці графіті-проекту групи "Інтересні Казки", присвяченого темі "відчуженості" людини в сучасному світі.

Експозиція виставки "Аут" відкриється у "Шоколадному Будинку" (вул. Шовковична, 17/2) 25 квітня і працюватиме до 31 травня.