Лицарські бої під Києвом. Фото

"Вірою й правдою, життям та честю!" - під таким девізом 18-19 червня у "Парку Київська Русь" пройшов романтичний історичний фестиваль "Лицарство XV століття - Штурм фортеці".

Атмосферу Середньовічної Європи відтворювали понад 300 українських та закордонних реконструкторів і артистів різних жанрів.

Учасники дійства влаштували видовищну середньовічну битву "меле": лицарі продемонстрували всі обладунки, зброю та бойові маневри.

Вітальний вихід усіх учасників - представників різних клубів реконструкції

Билися лицарі на совість. Від ударів прогиналися шоломи та ламалися списи. А від "шальних" стріл глядачів оберігала охорона, обмежуючи зони ураження.

З луками й стрілами, мечами й списами, у кольчузі й шоломах - усі на полі бою

"Було спекотно. Проте зараз ми вдягнені в одяг з натуральних тканин, який добре вентилюється. До пекучого сонця ми були готові, адже у Середні віки особливих силових вправ лицарі не виконували, а більше уваги приділяли витривалості. Саме тому ми намагалися звикнути до важких обладунків та зброї, привчали себе до різноманітних умов", - розповів Костянтин Тимофєєв (клуб "Рота святого Андрія").

"Без страху й докору"...

Воду з глечика у келих - для доблесних чоловіків

"Без дам нікуди. Сюди приїжджає велика кількість дружин та дітей. Ми можемо навіть прослідкувати певну родинну тенденцію. Тут представлені всі категорії міжособистісних стосунків чоловіків та жінок", - поділився з "Українською правдою. Життя" лицар Костянтин.

Реконструкція штурму фортеці Гавер XV сторіччя стала кульмінацією свята. Вона відбулася з використанням драбин, тарану, катапульти та требушет.

Надто важке ядро не долітало навіть половини відстані до брами фортеці.

Глядачам показали, як доблесні лицарі брали в облогу замки, яку використовували при цьому тактику та як мешканці захищали свої володіння.

Середньовічні "сапери" підривали частокіл порохом...

"Удари всі були справжніми. Ось, наприклад, у Генрі на обличчі та шоломі слід від "несправжнього" удару", - зізнаються лицарі й посміхаються.

Хто зі зброєю до нас прийде, той від зброї й загине...

"Усе, що на нас вдягнено та було нами використано під час поєдинків, - створено власноруч на основі першоджерел. Ніякої фантастики!", - додає Костянтин.

"Пораненим" підносили воду. А "вбиті" самі повзли з поля бою - щоб не заважати:)

Окрім лицарських боїв, на ристалищі відбувалися інтерактиви, постановки від студії старовинного танцю "Джойссанс" та Studio Danse.

Середньовічні танці - ними можна було помилуватися, їх можна було повчитися.

Нічне дійство включало в себе битву "меле", але уже в світлі запалених смолоскипів, та програму від "Київського вогняного театру" - "Магія вогняних мечів".

За лаштунками дійства, у таборі, де жили учасники фестивалю, теж панувала атмосфера суворого та романтичного Cередньовіччя: саморобний одяг та посуд, стародавні страви, життя просто неба.

У таборі затишшя перед боєм

Відвідувачі ж могли пройти з екскурсоводом територією парку та послухати, як жили українці в Cередньовіччі.

Нестор Літописець виписує грамоти в дерев'яному будиночку під старовину

Не забули організатори й про забави для дітей: маленькі відвідувачі мали нагоду позмагатися зі "скоморохами" на ристалищі - доки дорослі воїни готувалися до штурму.

Діти й скоморохи зійшлися у веселій "битві" на ристалищі: в хід ішли іграшкові мечі, м'ячі та руки

Також діти могли постріляти з лука, погойдатися на гойдалках, побитися мішками.

Діти бавляться на спеціально облаштованому майданчику

Охочі могли також походити в середньовічному одязі; скуштувати порося, засмажене на вогнищі, як було у Cередні віки; повчитися ремесел, якими займалися наші предки.

Порося та риба смажаться на вогнищі

Як розповіла одна з учасниць фестивалю Анна, для реконструкторів фестиваль тривав 4 дні: в четвер та п'ятницю шанувальники Cередньовіччя відтворювали історичні події в закритому колі, а в суботу й неділю - для відвідувачів. За її словами, більшість реконструкторів глибоко вивчають певну добу, тож коли вони зустрічаються на фестивалях, то більшість уже знайомі - і їм є чим поділитися.

Дами-реконструктори перепочивають у дерев'яних "палатах"

Анна також зізналася, що дійства без відвідувачів відбуваються дещо інакше, ніж на публіці: реконструктори почуваються вільніше й усе відбувається природніше, ніж на показ. Вона розповіла, що й у ніч перед показом реконструктори брали штурмом фортецю: відточували майстерність в улюбленій справі.

На дівчині - одяг простої селянки, який вона зшила сама. Кожна деталь одягу відповідає духу доби: від тканини й крою до взуття з "панчохами" та аксесуарів: ремінця, ґудзиків, головних уборів. Анна розповіла, що деякі дівчата шиють собі одяг до кожного фестивалю, відповідно до обраного образу й статусу. Чоловіки ж часто шиють собі один костюм, який використовують, доки не зноситься. Але їм зазвичай ще належить одягати обладунки.

Красою та романтикою було напоєне повітря...

Учасниця фестивалю також зазначила, що такі свята відбуваються під Києвом двічі на рік: влітку й восени. Тож охочі ще матимуть змогу побачити подібне дійство.

Фото надані організаторами фестивалю та зроблені кореспондентом "Української правди. Життя"