Збереження природи – умова виживання людства

День Землі відзначається щороку 22 квітня. Ця назва, що використовується по відношенню до різних заходів, покликана спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого природного довкілля планети Земля.

День Землі - це цивільна ініціатива, вона відкрита для приєднання будь-яких людей, груп і організацій. Перша "одноразова" акція цього дня пройшла в 1970 році в США. На даний час у більшості країн День Землі ігнорується політичними діячами.

Починаючи з середини 1980-х років проявилися ознаки глобальної екокризи: споживання людством відновлюваних природних ресурсів перевищило можливості живої природи планети їх продукувати.

На основі підрахунків цих показників щорічно визначається "день порушення балансу споживання" ("overshooting day", "Hereinfall Tag"): 1987 року - 19 грудня, 1995 - 21 листопада, 2007 - 6 жовтня, 2009 - 25 вересня.

Таким чином, можна простежити тенденцію пришвидшення темпів вичерпання річного біоресурсного потенціалу планети та експлуатації біосфери за рахунок нащадків, що супроводжується необоротним виснаженням природи планети.

Прогнозується, що як наслідок у найближчі десятиліття драматичним чином деградуватиме біосфера, що загрожує існуванню людей.

9-10 березня 2009 року в Бонні (Німеччина) відбулася зустріч робочої групи ООН високого рівня з питань загроз природі планети.

50 висококваліфікованих експертів розглянули механізми глобальної стратегії збереження біосфери на період після 2010 року, обговорили інструменти втілення плану дій щодо збереження біотичної різноманітності.

У результаті зустрічі було висунуто ряд концептуальних пропозицій щодо діяльності ООН у цій сфері. Було звернуто увагу на фундаментальне значення біорозмаїття у функціонуванні біосфери, підтриманні стабільності клімату та життя на планеті, у тому числі існування сучасної цивілізації.

Стан біогеоценотичного покриву України сьогодні характеризується його серйозним руйнуванням, спричиненим антропогенним впливом. Такий вплив пов'язаний насамперед із розвитком сільського господарства, гірничо-видобувної, металургійної та хімічної промисловості, населених пунктів, енергетичної та транспортно-комунікаційної сфери.

Руйнування біогеоценозів та їх компонентів, у тому числі фітоценотичних, явища спустелювання, дегуміфікації, посилення процесів ерозії, підтоплення та фрагментації - виразні прояви екокризи. Мова йде про загрозу природній основі існування людства, держав та спільнот.

Власне тому ця тематика стала одним із пріоритетів сьогодення і зумовила потребу в започаткуванні політичних консультацій високого рівня з метою оцінювання ситуації та опрацювання варіантів наступної діяльності на рівні світових організацій та національних урядів.

Кризовий стан світової економіки дає додатковий шанс щодо переорієнтації сучасної цивілізації з споживацького розвитку на екологічно-збалансований.

Мова, зокрема, може йти про зелені інвестиції, альтернативну енергетику, інноваційні технології, створення стратегічного партнерства між країнам і різними секторами нового типу, залучення різних груп населення до такої еко-реформи.

Ситуація закінчення терміну дії Кіотського протоколу може також стимулювати збереження біорізноманіття та формування глобальної планетарної угоди щодо живої природи.

У рамках цьогорічного відзначення Дня Землі варто задуматися, як ми живемо, що ми робимо з живою природою, і що буде завтра (і яке воно буде!).

Щодня ми довідуємося про нові випадки знищення природного довкілля: риби в Київському і Канівському водосховищах, на Пслі і на Десні, про замерзлих звірів в пересувному зоопарку, про дельфінів у ваннах "Немо", про вирубані сквери в Харкові, Києві, Львові та ліси по всій Україні.

Що далі і заради чого? Ще трохи грошей конкретному олігарху? І проблеми для всіх нас на багато років? Без позитивних зрушень у нашій свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і української держави є проблематичним.

Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, смог, сміття, пеньки і джипи - залежить також від нас.