Дешевий український плагіат

"Якщо тебе копіюють, ти стала популярною! Це ж як сумки Dolce&Gabbana", - сказала мені колега по роботі. Проте я не вважаю плагіат ознакою популярності. У теорії українське законодавство захищає авторське право. Але, як ми знаємо, теорія завжди далека від практики. Тому захистити свої майнові та, головне, немайнові права досить важко.

Я разом з сестрою займаюсь створенням традиційної української ляльки. Ми відшуковуємо старовинне домоткане полотно, підбираємо кольори та створюємо авторські малюнки з вишивки. Над створенням кожної ми працюємо кілька тижнів! Адже намагаємося уточнювати деталі, не припускатися навіть дрібних помилок. Ми прагнемо, аби наші роботи зберігалися десятками, та навіть сотнями років... Мріємо, що ляльки потраплятимуть у надійні руки, які зберігатимуть їх для свої нащадків.

Ліворуч - фото ляльки автора. Саме ця скопійована лялька - Росава - була подарована лялькарками засновнику і першому редакторові однієї з найпопулярніших українських видань. Праворуч на фото - її копія, яку продають через інтернет

Незважаючи на те, що традиції лялькарства в Україні досить давні - можна навіть сказати, що прототипи ляльки-мотанки існували ще в дохристиянські часи, - справжніх старовинних ляльок майже не збереглося. Найстаріші екземпляри, які можна сьогодні побачити, зібрані в колекції Марка Грушевського. Вони датуються кінцем ХІХ - початком ХХ століть.

На щастя, сьогодні в Україні лялькарство починає відроджуватись. З кожним роком з'являються люди, які з головою поринають у світ української ляльки. Цьому сприяє і те, що в Україні проходить досить велика кількість фольклорних фестивалів та ярмарків. Саме там люди можуть не тільки побачити ляльку-мотанку, але й відвідати майстер-клас по її створенню. Так, для одних лялька стає забавкою, для інших - справжньою професією.

Нещодавно на одному українському сайті оголошень у розділі "мистецтво, колекціювання" я побачила фото трьох мотанок, які не просто мені нагадували візерунок наших авторських ляльок - "майстриня" повністю їх скопіювала. Окрім того, роботи були виставлені через Інтернет на продаж.

Я одразу написала листа авторам цього сайту. Але вони відповіли, що представлені на їхньому сайті фота відрізняються від тих, які ми їм надали, і про порушення авторських прав мова не може йти. Крім того, вони зазначили, що "інтернет-магазин не несе відповідальність за товар чи послугу, яку пропонують користувачі в оголошеннях". А також, що всі конфлікти між користувачами мають вирішуватись самостійно, без втручання інтернет-магазину. Так нам відмовили в тому, щоб фото ляльок, які порушують наші права, були видалені з сайту.

Але відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" об'єктом АП (АП - авторське право) є "твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо" (стаття 8, пункт 11). До цього переліку можна віднести і ляльку. Крім того, в статті 11 цього ж закону зазначено, що АП виникає внаслідок факту створення: "Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей".

Отже, до наших майнових прав належать виключне право на використання даного малюнку вишивки. Можу сказати, що до нас з сестрою неодноразово звертаються люди з проханням так чи інакше використовувати наші схеми вишивки. Ми не відмовляємо. Навіть надсилаємо фотографії малюнків гарної якості. Але ці люди вишивають для себе, не маючи при цьому ніякої комерційної мети.

До того ж, якщо наша схема десь і оприлюднюється (на виставці або на майстер-класах з вишивки), то при цьому зберігаються немайнові права - вказується наше прізвище.

Тут же все навпаки. Тож з впевненістю можна сказати, що це несанкціонована копія, яка шкодить нашому, як майстрів, іміджу. Хоча, задається, в Україні питання іміджу - особиста справа кожного...

Також ми зателефонували за телефоном, вказаним в оголошенні. Автором цих мотанок виявилась вишивальниця з Сум. В своїх діях порушення авторських прав вона не вбачає, бо за її словами "вона просто копіює малюнок з інтернету". При розмові з цією жінкою, в мене склалось враження, що саме слово "плагіат" вона чує вперше...

Факт крадіжки (плагіату) можна помітити скрізь - у журналістських творах, музиці, образотворчому мистецтві... В глобалізованому світі досить важко знайти свою індивідуальність. Ще важче, коли цю індивідуальність намагаються неякісно скопіювати, а потім продати.