Антидискримінаційна експертиза підручників: що це і для чого?

В Україні 3,9 мільйонів школярів. Тому знати про дискримінаційну експертизу важливо не лише вчителям та педагогічним працівникам, а й усім небайдужим дорослим, хто виховує та піклується про дітей – батькам, дідусям, бабусям, родичам, опікунам.

Важливо розуміти суть питання і працівникам служб у справах дітей, громадським організаціям, журналістам та держслужбовцям, фахівцям органів місцевого самоврядування та й усім, хто цікавиться питаннями виховання дітей та підлітків.

Що таке антидискримінаційна експертиза підручників?

Антидискримінаційна експертиза підручників – це аналіз текстів підручників.

За його результатами надають висновки, чи відповідають вони принципу недискримінації.

Така експертиза виявляє випадки прямої, непрямої та прихованої дискримінації за ознаками: раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними ознаками.

Чому її проводять?

Антидискримінаційна експертиза здійснюється на виконання закону "Про засади державної політики запобігання та протидії дискримінації".

Тобто вона є результатом дії закону.

Яка мета експертизи?

Виявити у текстах і зображеннях підручників дискримінаційні фрази, вислови або картинки для подальшого аналізу та усунення.

Наприклад:

Це витяг з підручника з іспанської мови, приклад дискримінації за етнічним походженням.

В Україні вже не називають цю етнічну групу "циганами", а використовують розповсюджену міжнародну назву – роми.

Так, як себе ідентифікують її представники.

Ця ілюстрація – приклад девізуалізації жінок. Адже добре видно, що на фото присутні і чоловіки, і жінки. Однак інформація про імена жінок – відсутня.

Ось це зображення – зразок ейджизму (дискримінації за віком), що зустрічається у наших підручниках.

Тут люди похилого віку зображуються виключно в пасивних позах та такими, що потребують додаткової допомоги.

На цьому малюнку – завдання з математики, зразок дискримінації за статтю.

У підручнику 2 задачі, де дійові особи – виключно хлопчики, які займаються активними різновидами праці – збирають врожай та виготовляють деталі.

При цьому в задачі, де представлені виключно дівчата, дійові особи пораються по господарству.

Саме через таке розмежування між хлопцями і дівчатами, в тому числі в підручниках, й народжуються стереотипи, від яких страждають як жінки, так й чоловіки.

Для збільшення натисніть на зображення

Добре, що у вправах згадують дітей з інвалідністю. Завдяки цьому вони стають видимими для школярів.

Але в цьому випадку вжита некоректна назва "люди з обмеженими фізичними можливостями".

Некоректно говорити "люди з особливими потребами".

Правильно вживати назву "люди з інвалідністю".

Хто здійснює антидискримінаційну експертизу підручників?

25 експертів й експерток Робочої групи з питань політики ґендерної рівності та протидії дискримінації в сфері освіти – це провідні фахівчині й фахівці (кандидати й доктори наук), які представляють різні заклади вищої освіти (у тому числі педагогічні) та громадські організації України, а також відповідні співробітники МОН.

Вони пройшли спеціальне навчання на сертифікаційній програмі.

Результати експертизи оформлюють у вигляді розгорнутого експертного висновку і є публічними. Їх можна знайти на сайті Інституту модернізації змісту освіти за посиланням.

На основі чого роблять експертизу підручників?

Щоб експертиза була професійною та уніфікованою, Міносвіти підготувало методологію експертизи "Інструктивно-методичні матеріали для експертів щодо здійснення антидискримінаційної експертизи електронних версій проектів підручників, поданих на конкурсний відбір проектів підручників для 1, 5 та 10 класів закладів загальної середньої освіти".

Це нове видання. Такий посібник вперше вийшов в Україні.

У ньому є рекомендації щодо здійснення експертизи, приклади матеріалів і висновків.

Посібник рекомендований до друку Вченою радою Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України та Вченою радою Державної наукової установи "Інститут модернізації змісту освіти".

Отриманий досвід від експертизи підручників став підставою для конструктивного та критичного погляду на саму методологію.

Маю на увазі не зовсім вдалі приклади, наведені в методичних рекомендаціях, як-от: "називати українську мову солов’їною – некоректно по відношенню до людей, для яких українська не є рідною мовою".

Аналізуючи цю ситуацію, зрозуміло, що автор вживає словосполучення "солов'їна мова" як художнє означення і в жодному разі не має на меті дискримінувати інші мови.

Тому для уникнення подібних непорозумінь методичні рекомендації щодо здійснення антидискримінаційної експертизи варто удосконалити.

Лілія Гриневич уже дала доручення фахівцям. Я також долучаюсь до Робочої групи.

Вірю, що спільні зусилля експертів приведуть до позитивних результатів!

Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики, доктор юридичних наук, кандидат філософських наук, професор, для УП.Життя