Чи можливо працювати на самій лише мотивації?

Основою кожної дії є мотив.

Він може бути свідомим або неусвідомленим, внутрішнім або зовнішнім, задекларованим або прихованим.

Особливо це виявляється у професійній діяльності.

Якщо ви постійно, вже з самого ранку, відчуваєте себе на роботі втомленим, а для "розігріву" потребуєте одразу кілька горнят кави, то час з’ясувати: що відбувається з вашою мотивацією?

Ми не будемо розглядати такі важливі чинники, як фізичне здоров'я чи інші об'єктивні життєві обставини, а зупинимося саме на мотивації – на тому, якою вона буває і як впливає на нашу ефективність у роботі.

ЯКОЮ БУВАЄ МОТИВАЦІЯ?

Насамперед поділимо її на зовнішню і внутрішню.

Зовнішній приділяється дуже багато уваги – і роботодавцями, і самими працівниками.

Відділи персоналу розробляють цілу систему заходів, намагаючись охопити і стимулювати кожного працівника і домогтися максимального зацікавлення та ефективності.

Задіюють матеріальні стимули (премії, збільшення зарплат, інші виплати тощо), дбають про зручність та комфорт офісу, організовують позаофісні заходи, навчання персоналу, різні професійні та особистісні курси і тренінги.

І якщо до цього підійти зі знанням справи, то багато хто знайде для себе щось особливо корисне, і воно буде працювати. Якийсь час.

Особливо добре "розганяють" персонал різні мотиваційні тренінги, що дають заряд на ентузіазм і ефективність.

Але часто після таких тренінгів йде підйом, а за ним – значний "відкат" назад. Тому що в тривалій перспективі зовнішня мотивація не працює, а постійні "розгони" ентузіазму тільки виснажують психіку, заганяють людину в глибоку професійну кризу.

А відбувається це через те, що у працівника немає внутрішньої мотивації. Цю мотивацію ще називають справжньою.

Внутрішня мотивація часто неявна, вона не виражена, її нелегко визначити, якщо не приділяти цьому достатньо уваги і зусиль.

Ця мотивація йде зсередини людини, з самої її суті та заснована на особистих цінностях, на бажанні реалізації самого себе на всіх рівнях: матеріальному, професійному, загальнолюдському.

У кожному з нас живе бажання бути корисним для світу, дати плоди: свої, індивідуальні.

Хтось прагне побудувати бізнес і крутити великими грошима, а хтось буде щасливим, якщо пектиме смачний хліб і продаватиме в своєму містечку.

Масштаби, як і устремління, – у кожного власні, але більшість з нас хочуть бачити результати своєї діяльності і усвідомлювати, що вони приносять користь в загальнолюдському сенсі.

Справжня (внутрішня) мотивація стимулює людину з радістю прокидатися зранку, бути сповненою енергії на роботі, проявляти ініціативу, рости і досягати результатів у роботі.

Все це, однак, не означає, що людина працює як невтомний робот: бувають і періоди втоми, і творчий застій, і бажання "взяти паузу".

Часто саме в цих випадках будь-які мотиваційні програми і тренінги можуть мати неоціненну користь, змусити подивитися на роботу під іншим кутом, створити новий напрямок, розширити горизонти та ін.

ОТОЖ, ЧИ МОЖНА ПРАЦЮВАТИ НА САМІЙ ЛИШЕ МОТИВАЦІЇ?

ТАК!

Якщо це справжня внутрішня мотивація!

З чого ж вона складається і як цього досягти? Процес може бути непростим, але цілком здійсненним.

Ваша діяльність повинна збігатися з вашими особистісними цінностями, внутрішньою природою.

На поверховому рівні це означає, що не варто людині, чутливій до теми охорони природи, йти на пилораму, або людині, що сповідує здоровий спосіб життя – в тютюнову або алкогольну компанію, якими б привабливими не були там мотиваційні пакети.

На більш тонкому рівні це може виливатися в розбіжність особистісних внутрішніх настанов з особливостями взаємодії в колективі або з вимогами перебування на посаді.

Робота тільки заради грошей завжди несе хронічний стрес. Не варто ламати себе під мотивацію. Якщо за своїм внутрішнім складом ви творча, вільнодумна і креативна людина, то на посаді економіста з чіткими інструкціями вам може бути не комфортно.

А якщо ви "дружите" з цифрами, любите збирати й аналізувати інформацію, любите самоту, то робота, що вимагає постійного контакту з людьми, принесе вам чимало додаткового стресу.

Таким чином, якщо людина погоджується на ту роботу, яка суперечить її особистісним цінностям і особливостям, то з часом її діяльність стає для неї непосильною.

Мають бути визначені певні матеріальні цілі у житті.

Це базове, з чого варто починати.

Запитайте себе: а чи може ця робота забезпечити мені бажаний рівень життя?

А чи забезпечить вона мене достатнім досвідом і зростанням професійних навичок для започаткування власної справи або досягнення інших особистісних цілей?

А чи є можливість рости і розвиватися на цьому місці?

Тобто, та діяльність, яку ви обираєте, повинна давати вам базовий захист і базові можливості для подальшого розвитку.

Окрім цінностей, важливо усвідомити власну місію в житті.

Вона тісно пов'язана з особистісними цінностями, але спрямована на більш широке застосування.

Як соціальна істота, будь-яка людина рано чи пізно ставить собі питання: "А яку користь я хочу принести світу?"

І дуже добре, якщо ваша діяльність буде збігатися з вашою місією. Якщо, припустимо, ви працюєте в сфері ІТ, то для вас може бути важливим винаходити нові програми чи технології, розробляти і запроваджувати в роботу нові продукти, максимально полегшувати людям життя, автоматизуючи їх роботу.

Якщо ваша життєва місія накладається на вашу діяльність – це добре мотивує, стимулює до розвитку, зростання, ви самі будете шукати все нові й нові ідеї для втілення і отримувати глибоке задоволення від результатів.

Але якщо вам не пощастило знайти діяльність під свою місію, то останню завжди можна перетворити в хобі.

При цьому ваша робота буде закривати базові матеріальні потреби, а хобі буде давати реалізацію, життєву енергію і ентузіазм.

Ви можете заробляти стабільні гроші від своєї основної діяльності, а у вільний час реалізовувати свою місію: наприклад, бути волонтером і допомагати притулкам для тварин, або організувати спортивну секцію і тренувати дітей.

Таким чином, хобі хоч і не буде приносити великих грошей, але буде "живити" вас і наповнювати життя сенсом.

Ваша діяльність повинна бути цікавою, завжди давати зони зростання – як професійного, так і особистісного.

Якщо ви бачите у своїй роботі потенціал, де ви ще можете вирости і реалізуватися, – це значно посилює внутрішню мотивацію.

І навіть якщо в якийсь момент виникає страх: наприклад, під час відкриття нового напряму або переходу на нову посаду – у вас завжди є енергія і глибока внутрішня впевненість, що вам це до снаги. Адже часто страх – це індикатор зони зростання.

Сукупність цих основних чинників і призводить до того, що робота стає справою всього життя.

Ви забезпечуєте себе матеріально, ви максимально розкриваєте свій особистісний та професійний потенціал і ви йдете за своєю життєвою місією.

Коли внутрішня мотивація висока, то додаткові стимули зовнішньої будуть тільки на користь.

Але якщо – навпаки: людина під зовнішню мотивацію намагається підлаштувати свою внутрішню ("так, добре платять – значить робота хороша, а те що постійний стрес і немає сили, то це можна перетерпіти") – це виливається в професійне вигорання, моральне і фізичне виснаження, а іноді доходить і до проблем зі здоров'ям.

Тому, варто дослухатися відомого мудрого вислову: "Знайдіть справу власного життя і вам ніколи не доведеться працювати!"

Роман Мельниченко, психолог, експерт з відносин, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Нова робота, я тебе не боюся! Психолог про те, як адаптуватися на новому місці

Коли робота приносить кайф: історії завгоспа, вчителя, майстра та актриси