Як це – народжувати у Києві: детально про 7й пологовий будинок

12320
14 квітня 2019

Корупція, інформаційна війна, акушерська агресія, але й тихе місце, партнерські пологи та сучасне устаткування.

Це про 7й пологовий будинок, або Перинатальний центр.

7й пологовий будинок, або Перинатальний центр. Фото pcenter.org.ua

Хочеш народжувати з лікарем, який тобі подобається – домовляйся. Плата по таксі. Як було 1000 доларів в карман лікарю, так і залишилось.

Хоча ні. Додався ще благодійний внесок, навіть якщо ти офіційно приписаний до Голосіївського району, до якого відноситься пологовий будинок. Будь ласкавий, заплати 3000 грн, киянине. А не киянине – 3500.

І якщо потрібна буде анестезія, це ще 100 доларів.

Всі про це знають, на всіх інтернет-форумах це написано, і всіх все влаштовує.

Боротьба з корупцією?

Ні, не чули, з нами ще не борються, бо всім народжувати треба. На святе зазіхнулися! На дітей, які ж наше майбутнє. Не соромно?!

Соромно. Тому іPhone та Apple watch – обов’язковий атрибут кожного лікаря.

Те, що акушерки приїжджають на роботу на метро свідчить про несправедливий розподіл хабарів всередині системи – варто краще вести профспілкову роботу, очевидно.

Вперше потрапляючи до Перинатального центру Києва, як зараз називається 7й пологовий будинок, очікуйте, що ви загубитесь.

Адже підписувати кабінети (як мінімум, на першому поверсі) там не особливо прийнято. Напевно, щоб збити з пантелику ворогів чи загарбників, які захочуть напасти на кабінет УЗД.

Місцезнаходження – в центрі, і якщо приїжджати в робочий день самотужки, без швидкої, то адок це ще той, адже затори і відсутність вільного місця для паркування поруч радісно чекають на майбутніх мамочок.

Виділені паркомісця для приймального покою?

Теоретично так, але за шлагбаумом.

Виділені пару місць для тих, хто привезе дружину народжувати?

Ні, навіщо, у нас рівні можливості для всіх. Тому треба бути готовими шукати місце і ще потім декілька хвилин теліпати до будівлі. Або не ризикувати та викликати швидку, напевно.

Приймальний покій – хороший. Щоправда, коли ми приїхали вночі, світло в кабінеті було на рівні малесенької лампочки і довелося означити свою присутність голосним "Ау, є хто живий?"

Вийшли заспані чергові. Добре, що їм серйозної роботи робити не треба – лише перевірити, чи розпочалася пологова  діяльність. Це справа не хитра :-) Але будьте готові гукати на допомогу.

Ніякого "доброї ночі", посмішок, емпатії, зрозуміло, не очікуйте ("ласкаво просимо в реальне життя"). Голосом Великого Брата замість вітання вас запитають про наявність паспортів, прописки та обмінної карти, тож, знову ж таки, не будуйте хибних очікувань про ласкавий сервіс. Ви живете у суворій країні, де не можна балувати дітей, бо сядуть на шию.

Якщо вже час, то маму проведуть відразу в зал для пологів (всього їх там багато, чув про номер 11, як мінімум).

Один із залів для пологів. Фото pcenter.org.ua

Тата попросять принести всі пакунки та придбати комплект одноразового одягу для партнерських пологів за 150 грн (при його вартості онлайн 60 грн – видно, що вартість життя зростає, хабарів на всіх вистачає, тому мусять виживати, як можуть).

Одяг – із штучних матеріалів, незручний, не дихаючий та жаркий – ну а що, лише жінка повинна страждати? Правильно!

Пологовий будинок чесно надає своїм клієнтам своє якісне і красиве устаткування, стіни, частково харчування і персонал. Все. Тому 5 бауло-пакетів з усім необхідним, починаючи від постільної білизни, закінчуючи питною водою – теж елемент реальності.

Після народження дитини, маму везуть в палату, а тата новонародженого можна впізнати по тому, що він нагадує віслюка, який пре всі речі в палату на шостому поверсі, бо саме на цьому поверсі ліфт не працює, звиняйте.

Устаткування хороше, всередині красиво, все охайно, чистий та новий ремонт, загальний вигляд всього – приємний.

 Одна з палат для породіль. Фото pcenter.org.ua

Пологовий зал – дуже сучасний (хоча без ванни, на жаль, яка є нормою закордоном, бо сильно полегшує життя майбутній мамі перед самими пологами).

Хоча і центр, але навколо тихо, що приємно.

Вважаю, що в Києві, незважаючи на мінуси у рівні сервісу, це найкращий варіант, і з другою дитиною, якщо не народжувати вдома чи закордоном, – це все ще буде вибір номер 1 для нашої сім'ї.

До пологового будинку більш менш вільний доступ – хоча центральний вхід зачиняється о 7 вечора, здається, лайфхак-вхід – через приймальне відділення, де на тебе дивляться скоса та треба мати причину для входу. Те, що дружина народжує, поки що вважається достатнім.

Пологовий будинок надає послуги партнерських пологів і це надзвичайно важливий плюс. В коридорах, якщо чесно, видно лише татусів, які носять їжу, воду, ліки, одяг, оформлюють документи, кличуть медсестру, чи готують чай дружинам. У мам головне – народження дитини, нічим іншим вони не займаються. І це, правда, дуже правильно і дуже класно. Кожному своє.

Одна з палат для породіль. Фото pcenter.org.ua

Інформаційні потоки. Це просто повний треш, без жодних виправдань. Майбутні мамочки і татусі – вам потрібно буде знати все самим ідеально про допологовий, пологовий та післяпологовий процес до того, як ви приїдете в приймальне відділення.

Готуйтесь, читайте, ходіть на курси, вчіть свої права, знайте все і проводіть польові випробовування по використанню засвоєної інформації. Якщо не хочете вчитись на власному досвіді, який буде надзвичайно болючим, ризикованим з можливою вагою помилки – життя та здоров’я дитини.

В пологовому будинку – лише іспит, інформації тут вам не нададуть, а та, яку нададуть, – буде або неповна, або неправдива.

Допологовй процес, хто викликає вашого лікаря, самі схватки, потуги, післяпологове відновлення, дії тата і мами, до кого звертатись, хто ці люди, що заходять в пологовий зал та спілкуються з тобою, що робити, що не робити, що відбувається, що буде відбуватися, які дії можна робити лікарю та акушерам, які не можна, що робити з дитиною, що не робити,який розпорядок життя в палаті, меню в лікарні, процес отримання бейбі-боксів (подарунків для дитини) – нікому немає до цього справи – все лише на вас.

Це – найнайнайголовніше, що потрібно знати майбутнім батькам. Пот-ріб-но! Може пощастити (як нам), але не варто на це сподіватись.

Пологовий будинок позиціонує себе як такий, що підтримує грудне вигодовування. Проте на ділі, ніхто ніякої підтримки не надає, а турботлива медсестра відразу наполягає на додатковому штучному вигодовуванню.

Тому – в разі, якщо почуєте таку інформацію – краще звернутись до зовнішніх спеціалістів з грудного вигодовування.

Якість персоналу з точки зору сервісу – посередньо. Загалом неприємних людей, слава Богу, – немає, але й приємних – сумна обмаль.

Сервіс – це наш пострадянський біч все ще. Красивий ремонт зробити можна, а от партнерські стосунки з клієнтами, ввічливість і чемність – це, хоч ріжте, не будемо робити.

Акушерська агресія та запобігання їй: "Води ще не відійшли? Ну нічого,зараз проколемо пузир, піде швидше". Кому потрібно швидше, чому швидше, навіщо колоти, які наслідки обох виборів – ніхто не говорить, бо навіщо ж.

А далі – бігом-бігом-бігом: "Шо, прокололи пузир, а потуги ще не почались? Ну, значить окситоцинчик час ставити".

"Все ще не йде, ну, подвоюємо дозу".

Потуги почалися, але дитина повільно просувається? Давай лякати майбутню мамочку вакуумною помпою.

Нікого не хвилює, що сердечко дитини нормально працює, повітря вистачає і все загалом ок – у них своє бачення. Професійне. Що, вже півтори години потуг і дитина ще не народилася – ну, давайте вже пхати. Тату, доєднуйтесь, ви ж чоловік, сильний! Пхайте на живіт, як я вам покажу! Сильніше, ще! Ще, ще, ще! …

Слава Богу, все пройшло добре. Дитина радісно оголошує про своє народження, лягає на животик до мами. Лікарі ще якісь хвилини закінчують свою роботу і теж йдуть. Вмикається тихенька спокійна музика і настає момент щастя.

За півгодини дитина починає їсти мамине молозиво.

Ще за півгодинки – зважування, вимірювання і ще трішки дитина вже мирно посопить під теплою лампою. Краса!

Але. Друзі, весь цей наростаючий ком медичних дій – необов’язковий.

Що потрібно вам знати та узгодити з лікарем – якщо показники дитини в нормі, немає потреби пришвидшувати природній процес. Це буде значно болючіше, неприродньо та має більший ризик травм як для мами, так і для дитини.

Сама післяпологова палата – нормальна. Картинки на сайті відповідають дійсності. Все, що потрібно – є, акуратно, скромно, чисто, охайно. Плитка на підлозі, фарбовані стіни, ліжко, стіл, стілець, повивальний столик, умивальник, ліжечко для дитини.

Картинки на сайті пологового відповідають дійсності

От тільки душ абсолютно непристосований для мам новонароджених, жодних поличок, дуже слизько, гарячу воду доводиться чекати 10-20 хвилин (!), дверні ручки частково зламані, як і тримач для туалетного паперу в туалеті (певно, з-за цього самого туалетного паперу теж немає – носіть свій), відсутність мила, на діспенсері з антисептиком суворо написано "лише для персоналу", температура +27 градусів на початку квітня (при нормі 22-25 взагалі-то) без можливості прикрутити батареї – це теж все є.

Дверні ручки частково зламані, як і тримач для туалетного паперу в туалеті. Фото автора
На діспенсері з антисептиком суворо написано "лише для персоналу". Фото автора
Температура +27 градусів на початку квітня (при нормі 22-25) без можливості прикрутити батареї. Фото автора

Харчування – сніданок, обід та полуденок (з різницею між обідом і полуденком чомусь лише 2 години). Їжу можуть принести вчасно, а можуть на годину пізніше, і коли вона точно буде – ніхто не знає. Вірніше, всі кажуть різне.

В палату не заносять – необхідно вийти в коридор – правильно, вже ж народила, що, тяжко з ліжка встати? Шви не розійдуться, не переживай. Якщо сильно попросити – занесуть і в палату з виглядом короля, що відписує графство комусь.

А вечеря не передбачена – це ж вам не Турція і не "олл інклюзив", справді. Мамам новонароджених треба звикати до реального життя.

Фінальні мікролайфхаки з досвіду:

1. Дитину краще не перегрівати, тому сміливо відчиняйте вікна і не кутайте в ковдри.

2. Від щеплень можна відмовитись за бажанням.

3. Не погоджуйтесь, якщо дитині запропонують відразу після пологів глюкози замість маминого молока, мотивуючи це стресом. Мамине молоко – вірний вибір!

4. Захопіть свідоцтво про шлюб та паспорт відразу – для оформлення свідоцтва про народження дитини. Подайте заяву з 9 до 11 ранку в перший-другий день після пологів, тому що забрати її можна буде через день. Якщо вас випишуть і у батьків різні прізвища, доведеться їхати знову, причому обом батькам.

5. Ну, і насолоджуйтесь процесом у всіх його формах – таке буває лічені рази на все життя!

Кохаймося, бо ми того варті!

Ярослав Коваленко, засновник демократичної школи Dixi, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити: 

Пологи і здорова дитина. Як вберегтися від лікарської халатності, насилля та байдужості

Народжувати у 4 руки: міфи та правда про партнерські пологи 

У пологовому, як вдома. В Україні йдуть назустріч прихильникам домашніх пологів 

Годі мовчати! Лікар про поведінку жінки на пологах і акушерське насилля

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua