Чи слід прив'язувати зарплату вчителів до їхнього професійного розвитку?
Представники партії "Голос" пропонують зміни до способу визначення зарплати вчителів. А саме – змінити стимули, які впливають на формування цієї зарплати.
Як детально описано у статті депутатки Інни Совсун, сьогодні нарахування зарплати включає ряд незрозумілих стимулів, які діють у форматі доплат: за класне керівництво, перевірку зошитів, інше. З абсурдністю таких надбавок не можна не погодитися.
Але є кілька важливих моментів, які роблять пропозицію партії неоднозначною.
Вони пропонують пов’язати рівень заробітної плати з професійним розвитком.
Тобто оплата за категоріями має збільшуватись при отриманні вищої категорії. Отримання вищої категорії означає, що вчителю треба пройти певний формат професійного розвитку. Так можна створити мотивацію для вчителів професійно зростати.
Також висловлюється думка, що це привабить молодих кандидатів на вчителів, бо передбачається більша зарплата.
Інтерн отримуватиме 8 000 грн (при поточному прожитковому мінімумі 2 тисячі гривень), учитель ІІ категорії, тобто одразу після проходження сертифікації – 10000 грн, учитель І категорії – 13000 грн, а вищої – 18200 грн. Начебто непогано.
Але чим обгрунтована думка, що вимога до професійного розвитку одразу означає кращий стимул для вчителів професійно зростати (окрім формального) і є кращим варіантом формування зарплати з можливих?
Професійний розвиток начебто має більше підстав і сенсу, аніж перевірка зошитів. Зрештою, це може залежати від кожного окремого випадку і мотивації вчителів працювати в освіті.
У нас немає ринку освітніх послуг для вчителів, тому говорити про якість професійного розвитку чи можливість вибору місця підвищення кваліфікації наразі складно.
Перебільшення ролі професійного розвитку може призвести до звуження питання вмотивованості вчителів працювати в освіті і неврахування ряду інших факторів, які впливають на освітні тенденції (ринкові умови, інше).
Така пропозиція має мало підтверджень, окрім начебто логічності, що якщо більше вчишся, то потенційно володієш вищим рівнем професійності.
Але чи це завжди так? Світові дослідження кажуть, що не все однозначно.
Дослідники Стенфорда (Eric A. Hanushek та колеги) у сфері освіти кажуть, що механізми регулювання якості вчителів у форматі категорій, сертифікацій, акредитацій лише зарегульовують сферу і відлякують від неї молодих людей, не гарантуючи якості при цьому.
Cхожі висновки (на прикладі США) у професора Гарварду Пауля Пітерсона (Paul E. Peterson).
Дослідники, як згаданий вище Ганушек, вказують, що учні, які навчаються у більш досвідчених чи сертифікованих вчителів, часто не показують кращих результатів; хоча у деяких випадках сертифікація та рівні можуть спрацювати для вчителів точних предметів, зокрема тому, що тут можна чітко виміряти знання.
Досвід роботи, який часто вважають важливим у якості вчителювання, теж має неоднозначний вплив: за дослідженням, найбільший вплив на якісь вчителювання має перший рік роботи вчителем. Згодом цей досвід суттєво не змінюється.
Ми можемо подивитися на країни Організації економічної співпраці та співробітництва та сказати, що там є акредитації, сертифікації, що передбачає більше професійного розвитку.
Але тоді довелося б залізти у економічний розвиток цих країн та України, щоб щось порівнювати. Бо мова радше про різний людський капітал там і тут.
Натомість варто зважати на виклики, з якими вони зараз мають справу:
- є проблема з кандидатами на директорів (середній вік директорів все зростає, значна частина шкільних лідерів підуть на пенсію у наступні п’ять років);
- лише 4% випускників шкіл хочуть бути вчителями і часто це не учні, які сильні у точних науках.
Натомість ці країни наважуються на експерименти: у Нідерландах тестують можливість, щоб посаду директора обіймали люди, які не мають попереднього досвіду вчителювання, а ряд країн експериментують із максимально гнучким фінансуванням шкіл.
Я не підтримую профспілки, які кажуть, що надбавки скасовувати не можна ; я за зростання зарплати вчителів.
Але не розумію, чому професійний розвиток є такою універсальною категорією?
Зрештою, ми навіть не знаємо, якою має бути зарплата вчителя - попит визначити складно через повне державне управління в цій сфері.
Чому зарплата у 18 тисяч має бути достатньою? Чому не 20 чи більше?
Юлія Бараннікова, співзасновниця Центру інноваційної освіти "Про.Світ", спеціально для УП.Життя
Титульна світлина Wavebreakmedia/Depositphotos
Цікаво також:
Реформа освіти: про садочки, школи, училища, університети та науковців. Велике інтерв'ю Ганни Новосад
У проекті Бюджету 2020 підвищення зарплат освітянам наразі нема, треба додаткових 45 млрд – Новосад
Підвищення зарплати освітянам на 20-70% ще треба зробити реальним – очільниця МОН
Зарплату підвищать усім освітянам: від вихователів до майстрів. Коли і на скільки
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.