Новий об’єкт світової спадщини Юнеско у Києві: стіна пам’яті в Київському крематорії
Смерть – тема, на яку неприємно говорити. А про смерть шедеврів архітектури, мені особисто говорити ще болісніше.
Мова піде про місце із смертю пов’язане – про Київський крематорій.
Комплекс споруд Київського крематорію на Байковому кладовищі Авраама Мілецького у співавторстві з художниками-монументалістами Адою Рибачук і Володимиром Мельниченко є унікальним.
Проєкт створення Крематорію та Парку пам'яті будували 7 років, з 1968 по 1975.
 |
| Київський крематорій |
Стіна пам’яті стала ще більш масштабним проєктом.
Об’ємні горельєфи довжиною 213 метрів, заввишки від 4,5 до 16 метрів і загальною площею понад 2 000 м², стали унікальними навіть для радянських мегаломанських традицій монументального мистецтва – команда працювала над ними 13 років.
В грудні 1981 року проєкт було майже завершено і підготовано до останнього кроку розпису барельєфу в техніці енкаустики фарбами на основі воску. Ця стара, ще давньогрецька техніка дає надзвичайно стійкі зображення, які наче сяють з середини.
 |
| Стіна пам’яті на Київському крематорії |
Але у січні 1982 року проєкт зупинили.
Спочатку пересварились автори.
Потім художня комісія з образотворчого мистецтва й експертна рада з монументальної скульптури міністерства культури за анонімною наводкою визнали стіну "чужою принципам соціалістичного реалізму". За апокрифом, голові ЦК КПУ Щербицькому не сподобалась форма носів у героїв барельєфу.
Наступного року Стіну вже бетонували. Протягом 3 місяців 300 камазів заливали бетон на 2 тисячі квадратних кілометрів вишуканого барельєфу. Так шедевр модернізму поховали. Рукотворне озеро, яке мало відзеркалювати горельєф теж не стали робити.
Чому це зробили і яка причина була головною – сварка художників чи втручання компартії – не настільки важливо, як те, що барельєфи можна відкрити.
У 2018 році активісти коштом фестивалю Kyiv Art Week відкрили 6 квадратних метрів панно. Коштувало це 50 тисяч гривень.
Тоді стало зрозуміло, що бетоном Стіну не зіпсували, а законсервували, і її можна відновити повністю. На повну реконструкцію всієї стіни потрібно приблизно 17 мільйонів гривень.
Варто розуміти, що комплекс Крематорію разом зі Стіною Пам’яті та історією її будівництва, комуністичного руйнування та відкриття вже в незалежній Україні – яке попереду – є абсолютно унікальним.
Немає жодних сумнівів, що художній масштаб комплексу Крематорію і Стіни Пам’яти – це рівень об’єкту світової спадщини Юнеско, а саме унікальність об’єктів є головним чинником потрапляння в цей список.
Наразі лише 7 об’єктів в Україні мають такий статус. При чому один з них – Херсонес Таврійський і його хора знаходяться в Криму, через російську анексію є для нас тимчасово втраченими.
В Києві сьогодні лише один об’єкт світової спадщини Юнеско – комплекс Софії Київської, Києво-Печерської Лаври та Церкви Спаса на Берестові.
До Світової спадщини в Україні також відноситься історичний центр Львова, Резиденція Митрополитів Буковини і Далмації, Букові праліси Карпат, дерев’яні церкви Карпат.
[BANNER1]
За досвідом Португалії внесення Коїмбрського університету в перелік світової спадщини Юнеско в 2013 року призвело за 5 років до зростання туристичного потоку та збільшення кількості готельних ліжок в місті на 70-85%.
Економіка дуже проста. Ще один об’єкт світової спадщини Юнеско в Києві – плюс один день в місті для більшості іноземних туристів, а це означає плюс 100-150 євро витрат в міську економіку на кожного іноземця, кількість яких за рік до COVID-19 наближалась до 2 мільйонів.
Відкриття будь-якого нового об’єкту Юнеско в світі – новина світового масштабу. Взагалі не стоїть питання, чи декілька мільйонів євро необхідних вкладень в нього окупляться, питання тільки в тому за який час.
Два роки? Рік? Півроку?
Головний відповідальний за старт процесу відкриття монументу – Київрада, вона має закласти кошти в бюджет і поставити мерові завдання на підготовку документів для визначення комплексу пам’яткою, реставрацію Крематорію та відкриття Стіни пам’яті.
 |
| Команда працювала над стіною 13 років |
Після цього має бути проведена реставрація і переоцінка статусу пам’ятки як національної за участі міста та міністерства культури, яке потім готуватиме портфоліо для подання об’єкту на статус Світової спадщини Юнеско.
Новообрана Київрада має закласти на цей об’єкт кошти в бюджет вже на наступний рік.
Чекати далі не має сенсу.
Новий об’єкт світової спадщини Юнеско в Україні – проєкт, який не може роз’єднувати.
Дмитро Гурін, народний депутат України, спеціаліст з розвитку міст і територій, спеціально для УП.Життя
Всі світлини birdinflight.com/з архіву Володимира Мельниченка
Вас також може зацікавити:
5 міфів, якими обросла тема крематорію та біопоховання
Косівська кераміка — спадщина людства ЮНЕСКО. Чим вона унікальна
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.