Як потрапити на навчальну програму обміну. Практичні рекомендації
Навчальні обміни – це надзвичайно важливий та дієвий інструмент для професійного та насамперед особистіcного розвитку.
І про це вже йшлося у попередньому матеріалі.
Вони розширюють кругозір, пропрацьовують прийняття навколишнього світу з іншими людьми у ньому, покращують інклюзію, додають до побуту різномаїття.
Людина, яка бере участь в обмінах знаннями, кардинально змінює свої погляди на життя. Усі ці фактори активно впливають на зміцнення рівня впевненості у собі та покращують роботу мозку.
Тож, як потрапити на такий навчальний обмін, що здатен змінити ваше життя?
Почну з того, що зазвичай активності залежать від вашої спеціалізації та напрямку діяльності. Тобто – від професійної орієнтованості.
Зі своїм першим професійно-навчальним обміном я познайомилася працюючи у журналістиці, у 2011 році.
Тоді працівники медіа з різних куточків України зібралися в Криму, аби протягом трьох днів відвідувати спеціалізовані заняття, створювати власні розслідування та просто обмінюватися досвідом.
Навчання було повністю безкоштовним, проживання у готелі та проїзд також. Кошти на цей захід виділялися урядовою програмою за підтримки фінансування Європейського Союзу.
Якщо описати той досвід двома слова – це будуть "класно" та "ефективно". Я познайомилася з великою кількістю колег, з якими ми товаришуємо ще й досі.
Вдень ми навчалися, а вечорами збиралися в готелі чи в іншому закладі, пили чаї та грали в карти. Все це нагадувало дитячий санаторій для відпочинку. Тільки от з нього я повернулася з великим багажем знань та корисних контактів – від районних медіа і аж до телефонів міністрів та депутатів.
Як я на нього потрапила?
Мені пощастило. Про такі речі я знала... абсолютно нічого. Тільки чула. Моя редакторка просто запитала, чи хочу я поїхати повчитися. Замість роботи. Звісно ж, я погодилася.
Однак я розумію, що далеко не в кожної людини є такий керівник для порад, однак є бажання розвиватися. Саме тому я вирішила поділитися з переліком можливих ресурсів, що зможуть допомогти вам у пошуку навчальної програми.
Почнімо з громадських організацій, освітніх хабів, професійних спілок та кластерів.
Саме вони співпрацюють з різними закладами як в Україні, так і за кордоном та регулярно проводять подібні заходи.
Зазвичай вони публікують оголошення (англійською це зветься call, "колли") на своїх офіційних сайтах та на сторінках у соцмережах.
Тому для вас буде корисним підписатися та відслідковувати саме ті організації, що працюють у галузі вашого професійного спрямування.
Якщо ж вас цікавлять молодіжні обміни – то велику увагу варто приділяти саме громадським організаціям, які проводять освітні заходи у співпраці з Erasmus+.
Саме ця програма Європейського Союзу регулярно виділяє фінансування для подібних проектів.
Однак варто враховувати, що більшість проектів цієї програми мають вікові обмеження.
 |
| Людина, яка бере участь в обмінах знаннями, кардинально змінює свої погляди на життя. Фото photography33/Depositphotos |
Сайти посольств. Дипустанови більшості країн світу регулярно проводять обміни задля професійного зростання громадян, а також задля підтримки дипломатичних стосунків між сторонами.
Тому якщо вас цікавить певна країна, варто слідкувати за оновленнями на сайті її представництва в Україні.
Telegram має велику кількість цікавих каналів, що збирають найрізноманітніші освітні програми на одній платформі.
Цей вид інформування можна вважати одним із найпростіших та найзручніших.
Однак! Варто розуміти, що з появою оголошення у Telegram – каналі з’являється також і велика кількість охочих взяти у ній участь.
Саме тому свої шанси ви можете збільшити, відслідковуючи оголошення безпосередньо на офіційних сайтах організацій та подавати свою заявку першими.
Урядові програми мають на меті розвивати освітню галузь в Україні, і їх існує доволі велика кількість.
Достатньо просто запитати Google на предмет існування урядових програм за вашим професійним спрямуванням.
Також допоможуть сайти USAID, Erasmus+, UN, British Council чи Goethe-Institut Ukraine.
Європейський Союз є великим помічником у справі розвитку української освіти.
Зокрема, Європарламент двічі на рік проводить дуже цікаві обміни, які звуться стажуваннями та практиками практично з усіх професійних спрямувань.
До того ж за участь у них ще й платиться стипендія.
Щоправда, потрапити на такий проект ще той виклик, адже усі апліканти проходять складний вибірковий процес.
Важливий момент: звертайте увагу, чи можуть українці брати участь в обраній вами програмі.
Council of Europe, на відміну від Європарламенту, не такий вимогливий щодо громадянства, адже Україна входить до списку країн Ради Європи (саме так ця установа зветься українською).
Також існує безліч програм обміну саме для громадян України. Адже разом з іншими країнами колишнього Радянського союзу ми підписали договори для розвитку так званих "країн, що розвиваються". А найкращою підтримкою, як ми знаємо, є можливість навчатися.
Як то кажуть: не дай людині рибу, а дай їй вудку.
І останній секрет: зазвичай інформація про дійсно класні та цікаві проекти публікується на доволі закритих та непопулярних ресурсах.
Тому раджу зберігати їх сайти у своїх закладках, аби час від часу моніторити "колл" та не проґавити дедлайн подачі.
Найкращий та найприємніший момент полягає у тому, що більшість вищезазначених програм зазвичай є безкоштовними.
Доволі часто обміни покривають ще й витрати на дорогу та проживання.
Чому це безкоштовно?
Тому що на програми мобільності грантодавцями виділяються великі кошти. Фактично це фінансування розумового та політичного потенціалу країн.
Навіть якщо Україна не є членом Європейського союзу, ми є важливим стратегічним партнером. А тому Європі надзвичайно зацікавлена вкладати кошти у наш з вами розвиток.
Про специфіку написання мотиваційних листів я напишу в одній із наступних статей.
А зараз хочу нагадати, що для подачі заявки на участь у міжнародному обміні потрібно володіти іноземними мовами, найбільш вживаною із яких, безумовно, є англійська.
Про те, як вивчати іноземну мову самотужки, ви можете знайти в моєму попередньому матеріалі.
Оксана Шамонова, проєктна менеджерка неформальної освіти, комунікаторка, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина Jim_Filim/Depositphotos
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
Дистанційне навчання: сучасний формат освіти, який має лишитися
Як стати вчителем для дитини під час домашнього навчання. 6 порад для батьків
Освіта без школи: історії трьох родин, які обрали домашнє навчання
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.