Кому з Одеського театру опери та балету вигідне побиття Євгена Лавренчука? Нікому

3802
5 березня 2021

Останні кілька днів Одеський національний академічний театр опери та балету – у топ-новинах: про нього пишуть медіа, про нього говорять у соцмережах.

Я би дуже хотіла, щоб такий розголос стосувався якоїсь з наших справді дивовижних постановок, над якими ми зараз працюємо і про які активно розповідаємо.

Але, на жаль, у центрі уваги – скандал.

І він, як і належить скандалу, набирає обертів й робить неможливим будь-який конструктивний діалог. А в цій ситуації вкрай важливо почути всіх учасників, адже від неї страждає передусім театр і його репутація.

Усе почалося кілька днів тому, коли головний режисер нашого театру Євген Лавренчук написав у пост у Facebook, що в грудні 2020 року на нього було скоєно напад.

Три місяці тому двоє невідомих дочекалися, доки режисер завершить репетицію, простежили за ним і напали. Били в обличчя.

ВАС ТАКОЖ МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ: ЯК ВЛАШТОВАНИЙ ТЕАТРАЛЬНИЙ РЕПЕРТУАР В УКРАЇНІ ТА В СВІТІ

Згідно з Єдиним реєстром досудових розслідувань, Євген Лавренчук отримав легкі тілесні ушкодження. Вочевидь, режисера хотіли залякати.

Але хто і чому?

Євген натякає, що до цього причетна я. Не зрозуміло лише, чому він заговорив про цей напад лише зараз.

Можливо тому, що незабаром завершується його контракт і театр не планує його продовжувати?

Варто зауважити, що цей напад на Євгена – не перший. У липні 2020 року на режисера вже нападали невідомі, тоді йому зламали перенісся.

Ми цінуємо кожного співробітника театру і завжди готові прийти на допомогу. Так сталося і влітку, коли Євген Лавренчук звернувся особисто до мене з проханням допомогти оплатити дороге лікування. Ми знайшли таку можливість і знайшли би ще раз, якби виникла така потреба.

Коли ж на Євгена Лавренчука напали вдруге, він – із лише йому відомих причин – публічно припустив, що цей напад пов'язаний із його професійною діяльністю.

Начебто на нього напали, бо він планує брати участь у конкурсі на посаду художнього керівника-директора Одеської опери (мій контракт завершується вже незабаром, у 2021 році).

Можливо, на думку Євгена, я хотіла таким чином нашкодити конкуренту. Але це абсурд, адже у цьому конкурсі можуть брати участь усі, хто відповідає кваліфікаційним вимогам, а не лише ми з Євгеном Лавренчуком.

Більше схоже, що нашкодити цим хотіли саме мені. На жаль.

Відкритий конкурс на посаду гендиректора має відбутися вже незабаром, Можливо через карантин його перенесуть. Чи буде Євген висувати свою кандидатуру, я не знаю. В нашій розмові про це, а донедавна ми мали цілком дружні відносини, він повідомив, що ще не вирішив остаточно.

Для чого мені влаштовувати напад на нього? Тут репутаційні проблеми виникають саме у мене і в театру, і це напряму впливатиме на рішення конкурсної комісії. Це просто нелогічно.

Скажу щиро – слова Євгена про мою можливу причетність до нападу викликали у мене глибоке збентеження і шок.

Лише одне запитання: що побиття головного режисера може дати мені чи будь-кому іншому з нашого театру, окрім репутаційних втрат? Нічого.

Для мене Одеський національний академічний театр опери та балету – більше, ніж просто робота. Я обійняла посаду генеральної директорки ще в 2010 році.

З того часу нам разом із творчим колективом багато що вдалося зробити.

За цей період в театрі було реалізовано понад сімдесят творчо-мистецьких проєктів та прем`єрних вистав.

Створено піклувальну та наглядову ради, завдяки яким театр зміг залучити додаткові кошти на ремонт органу, створення нового парку автомобілів, проведення щорічного міжнародного фестивалю мистецтв "Оксамитовий сезон в Одеській опері" тощо.

Одеський національний академічний театр опери та балету на наступні три роки планує
багато міжнародних гастролей. Фото galdzer/Depositphotos

Зараз театр працює над тим, щоб придбати новітнє освітлювальне й звукове обладнання за рахунок коштів, зароблених фінансово-господарською та гастрольною діяльністю.

Театр налагодив співпрацю із Королівством Нідерланди, США, Канадою, Італією, Грецією та іншими країнами. Ця співпраця забезпечила успішні гастролі оперної та балетної труп.

Поряд із талановитими штатними режисерами театру, запрошеним головним диригентом буде працювати японський диригент Хрофуми Йошида.

На наступні три роки підписані угоди про проведення великої кількості міжнародних гастролей. Ми маємо грандіозні плати і крок за кроком розбудовуємо міжнародну співпрацю й укріплюємо репутацію театру як надійної культурної інституції.

Чи стали би я ризикувати всім, а передусім своєю репутацією як директорки і репутацією театру, заради дрібних інтриг?

Ні. Театр зацікавлений у міжнародній співпраці та розширенні кола партнерів.

Театр зацікавлений у тому, щоб створити максимально комфортну робочу атмосферу для творчого колективу.

Театр зацікавлений у прозорому і чесному конкурсі на посаду гендиректора.

Театр зацікавлений у тому, щоб дивувати, надихати і здобувати прихильність все більшої кількості глядачів.

Побиття головного режисера і скандал довкола цього точно цьому не сприяють.

У будь-яких колективах трапляються непорозуміння, конфлікти, складні робочі моменти. У Євгена Лавренчука є претензії до керівництва театру, у мене й частини колективу є претензії до нього. Це робочі моменти, які вирішуються діалогом, а не дрібними інтригами.

Так, контракт з Євгеном спливає 15 березня, і театр не планує його продовжувати з причин виключно професійних, а також тому, що сам від двічі – у 2019-му та 2020-му роках –  подавав заяву про непродовження з ним контракту.

Які професійні причини?

Серед них – той факт, що Євген Лавренчук за три роки перебування на посаді головного режисера поставив лише одну виставу – La Traviata. 

Попри те, що вистава чудова і заслуговує на схвальні відгуки, є ще поточна роботу, яку Євген досі не зробив.

Не закінчив належним чином режисерську концепцію, через що кожний показ відбувається зі змінами, а це призводить до нервування і травмування виконавців.

Не розробив він і паспорт вистави, що тягне за собою проблеми під час монтування декорацій та невиправданого збільшення часу перерв між актами вистави тощо. Це не творча робота, але її  так само слід виконувати в повному обсязі.

ДІЗНАЙТЕСЯ ПРО ТЕ, ЯК ТЕАТР МОЖЕ БУТИ ВАШИМ ПСИХОЛОГОМ: ТРИ ПРОЕКТИ, ЯКІ ЗМІНЮЮТЬ УЯВЛЕННЯ ПРО КЛАСИКУ

Ні для кого не секрет, що у Євгена були складні стосунки із колективом. Артисти театру та працівники технічних служб неодноразово зверталися до керівництва театру зі скаргами та проханнями захистити їх від образ режисер.

Ці звернення Євгену своїх дописах у соцмережах намагається видати за збирання підписів проти нього.

Євген припускає, що анонімні листи, які надходили на адресу Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка із закликами не нагороджувати його, теж організовані керівництвом театру.

Можу і тут запевнити, що ані я, ані мої колеги ні цих, ні будь-яких інших анонімок не писали. Хіба театр не зацікавлений в тому, щоби Євген Лавренчук отримав Шевченківську премію за оперу LaTraviata, яка йде на нашій сцені?

Ми допустили єдину помилку – театр вчасно не прокомунікував ситуацію, не оприлюднив свою чітку позицію оперативно. На це нам знадобилося кілька днів, а відтак позиція театру потонула у вирі скандалу й лишилася непочутою.

Велика кількість ЗМІ написала про цю ситуацію, і лише одиниці звернулися до мене за коментарями.

Хочу вкотре наголосити, що напад на головного режисера театру є неприпустимим. Але так само наголошую, що ні я, ні будь-хто інший з керівництва театру, не причетні до нападу.

Ми займаємося мистецтвом, а не розбоєм. Ми не менше за інших зацікавлені в тому, щоби якнайшвидше дізнатися, хто і з яких мотивів напав на Євгена Лавренчука, і зняти з себе ці необґрунтовані домисли про мою причетність до нападу чи про причетність будь-кого іншого з нашого театру. Саме тому ми теж подали заяву в поліцію.

Також звертаюся до представників ЗМІ – я готова відповідати на будь-які ваші запитання.

Сподіваюся, що вже незабаром цей скандал себе вичерпає і ми знову зможемо говорити здебільшого про наші плани і прем’єри.

Наприклад, про  прем`єру опери Дж. Пуччіні "Богема" у постановці режисера Жана Франсуа Дхонда (Королівство Нідерланди) або про підготовку прем`єри опери "Катерина" за мотивами творів Тараса Шевченка на музику сучасного українського композитора Олександра Родіна.

Адже моя місія як директорки театру – створювати мистецтво, а не бити режисерів.

Надія Бабич, генеральна директорка Одеського національного академічного театру опери та балету, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина vlad_k/Depositphotos

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Театральный продюсер Алена Матвиенко: В Украине балет рискует опуститься до уровня сельского клуба

Як театр може бути вашим психологом: три проекти, які змінюють уявлення про класику

Премьер балета Александр Стоянов: "И в нашем театре ты как артист можешь добиться признания на международном уровне"

Почути голос тіла: як британський театр вчить українців близькості через танці

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua