Чому у День Землі говорять про їжу і що покласти на тарілку, аби не нашкодити планеті

481
22 квітня 2021

Щороку 22 квітня ми відзначаємо День Землі

Подія ця спрямована на підтримку охорони довкілля й об’єднує 193 країни та близько мільярда людей. 

Вперше вона відбулась у 1970 році в Америці, але карколомний успіх надихнув організаторів зробити цей день міжнародним і залучати все більше громад. 

Традиційно у День Землі також підписують важливі документи щодо клімату та охорони довкілля. 

Зокрема, саме у цей день 2016 року знакову Паризьку угоду (в рамках конвенції ООН про зміну клімату) підписали США, Китай та ще близько 120 країн. 

А до чого тут харчування?

День Землі це про основні аспекти нашого впливу на планету, від знищення лісів до забруднення водойм пластиком, від відновлювального землеробства до біорізноманіття. 

І їжа виступає фігурантом по багатьох статтях. 

Проєкт Foodprint ("харчовий відбиток") допомагає виміряти вплив їжі на навколишнє середовище. Він пов’язаний з вирощуванням їжі, виробництвом, транспортуванням та зберіганням. Чим менший наш харчовий слід, тим менше ми шкодимо Землі.

Зараз виробництво харчових продуктів відповідає за чверть усіх викидів парникових газів, сприяючи глобальному потеплінню, згідно з дослідженням Оксфордського університету.

День Землі це про основні аспекти нашого впливу на планету. 
Фото markus-spiske/unsplash

Які продукти найгірші для довкілля?

Вчені виявили, що вплив різних харчових продуктів на навколишнє середовище далеко не однаковий.

Результати їхніх досліджень показали, що м’ясо та інші продукти тваринного походження відповідають за більшу частину викидів парникових газів, пов’язаних з харчовими продуктами, попри те, що забезпечують лише п’яту частину калорій, які ми їмо та п’ємо.

Міжурядова комісія з питань зміни клімату підтверджує, що нам потрібно купувати менше м’яса, молока, сиру та масла. 

Якщо ми відмовимось від м’ясних та молочних продуктів у раціоні, зможемо зменшити свій вуглецевий слід від їжі на дві третини. Важливо також їсти сезонну їжу місцевого виробництва та менше викидати продукти.

Звісно, м’ясо та молочка це не єдина їжа, яка шкодить довкіллю. 

До прикладу, виробництво шоколаду та кави на територіях, де вирубали ліс для плантацій, має відчутний вуглецевий слід. 

А екологічно налаштованим любителям пива цікаво буде дізнатись, що розливне пиво відповідає за меншу кількість викидів, ніж пиво у пляшках. 

ВАРТО ОЗНАЙОМИТИСЬ: 30 років досліджень пояснюють, на що краще змінити червоне м'ясо в раціоні

Різне м’ясо також має різний вплив. 

Найменш екологічна яловичина. В процесі вирощення кілограму такого м’яса виробляється від 4 до 15 кілограмів парникових газів. 

Та навіть найбільш екологічно чисті варіанти м’яса все одно відповідають за більше парникових газів, ніж рослинні джерела білка, такі як квасоля або горіхи. 

У порівнянні з рослинними білками, такими як квасоля, горох і сочевиця, яловичина потребує в 6 разів більше води, у 20 разів більше землі й виділяє у 20 разів більше викидів парникових газів на грам їстівного білка. 

Молочна галузь теж відчутно впливає на зміни клімату та погіршення стану довкілля. Один літр коров’ячого молока "виділяє" в 3 рази більше парникових газів, ніж один літр соєвого молока, і вимагає більш ніж у 22 рази більше води та в 12 разів більше землі.

Оксфордські дослідники виявили, що навіть найменш стало вирощені рослинні білки в переважній більшості мають значно менший вуглецевий відбиток, ніж найбільш стало вироблені продукти тваринного походження. 

Їхній висновок: "Уникнення споживання продуктів тваринного походження має набагато більше екологічних переваг, ніж спроби придбати сталі м'ясні та молочні продукти".

І це все через коров’ячі гази?

Дійсно, одна з причин, чому продукти тваринного походження завдають стільки шкоди, окрім вуглекислого газу, що виділяється тваринництвом (вирощування кормів, утримання та перероблення тварин, транспортування та охолодження), під час вирощування тварин для їжі виробляється величезна кількість метану (який має у 20-86 разів сильнішу парникову дію, ніж CO2). 

Тваринництво відповідає за викиди більше третини викидів метану, спричинених людиною.

Таким чином, мінімізація (а в ідеалі припинення) споживання продуктів тваринного походження найкраща особиста дія для зменшення викидів метану, зокрема і парникових газів в цілому.

Щороку 22 квітня ми відзначаємо День Землі.
Фото photo-boards/unsplash

Що не так з тваринництвом, окрім парникових газів?

Воно неефективне. 

За даними Міжурядової комісії зі зміни клімату, фермерські тварини споживають в 5 разів більше їжі, ніж усі люди на Землі. 

Ми вирощуємо рослини (ту ж сою), щоб згодувати її коровам та отримати білок. Але таким чином ми марнуємо до 90% ресурсів. 

Значно менш затратно було б просто отримувати необхідні нутрієнти з рослин.

Якщо люди одразу їстимуть рослини, а не годуватимуть ними тварин, буде треба значно менше врожаю. Таким чином ми збережемо землю, воду та енергію. 

Дійсно, ООН підрахувала, що ми могли б прогодувати ще 3,5 мільярда людей, вирощуючи їжу для людей на полях, на яких зараз росте корм для фермерських тварин. 

Така більша доступність їжі при менших екологічних та економічних витратах особливо важлива, коли ми намагаємось прогодувати населення землі, що невпинно збільшується, одночасно борючись з негативними наслідками кліматичної кризи та пандемії.

Що я можу зробити?

Якщо перехід на рослинну дієту здається нереальним, не хвилюйтесь, ви такі не одні. 

Для майже будь-якої людини така зміна спочатку виглядає непосильною, особливо, якщо ви ніколи не вникали в різноманітні дієти, не дуже вмієте готувати й в житті не читали склад продуктів. Про нут і сочевицю чули краєм вуха, а тофу і сейтан ніколи не бачили. 

Для тих, кому цікаво почути більше про рослинне харчування, випробувати себе і спробувати щось нове, існує UA Plant-Based Challenge. Це безплатний десятиденний курс, на якому ви дізнаєтесь, як замінювати традиційні страви, як збалансовувати свій раціон, готувати смачно і корисно. 

Тут можна знайти однодумців, підтримку й обговорити питання, що виникатимуть. Реєструйтесь сьогодні, адже це чудовий спосіб відзначити День Землі. 

Олена Баран, представниця кампанії UA Plant-Based, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина guillaume-de-germain/unsplash

Вас також може зацікавити:

День Землі: 5 простих кроків до свідомого споживання

Майже половина території Землі не зазнала надмірного впливу людини. Ми маємо зберегти її

54.4°C: науковці припускають, що на Землі зафіксовано найвищу температуру

Залишаться тільки мікроби: вчені спрогнозували катастрофу для життя на Землі

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua