Бійці інформаційного поля: як українські студенти за кордоном долучаються до війни

Мій ранок 24 лютого розпочався о 6:40 за паризьким часом. Я мала збиратися на лекцію з режисури, де ми вивчаємо мистецтво соціального кіно: про економічні проблеми, про політику та про війну.

Я ніколи не планувала застосовувати вивчене на практиці, але щойно ми звільнимось від російського загарбника, мені кортітиме показати історію українців усьому світові. Повертаючись до того жахливого ранку, я пригадую незвичний будильник – стіна повідомлень від друзів з-за кордону зі словами співчуття.

Посеред них була й звістка від додатку новин про перші бомбардування. Страх і досі не відпускає.

Як і більшість моїх знайомих, що навчаються за кордоном, я запевнилася, що мої близькі живі, а потім почала моніторити новини. Я досить швидко пройшла емоційну стадію, коли почувалася винною, що я не знаходжуся на місці подій, бо збагнула, що можу бути корисною тут.

Було боляче знати, що мій восьмирічний братик вимушений ночувати в підземному паркінгу Києва. Було ще більш тривожно чекати на звістку про те, чи добралися мої рідні до бомбосховища вчасно.

Таких тривог українці за кордоном пережили чимало, тож я взялася колекціонувати історії своїх друзів та ділитися ними серед спільноти свого коледжу.

Окрім конференцій, мітингів та донацій, мій коледж пообіцяв надати фінансову підтримку для Департаменту Слов’янських культур, аби ті могли запропонувати контракт професорові з України. Таке рішення дозволить не лише підтримати представника нашої країни, але й сприяєтиме поширенню знань про культуру й мову.

Оля розповідає про емоції від нових реалій життя її сім’ї для студентів Connecticut College

Я відчувала, що мій вплив на війну не вичерпується цим.

Припливи адреналіну з кожним сповіщенням про Харків, Рівне та Маріуполь треба було скеровувати на підтримку вихідців з цих міст серед моїх знайомих. А таких у мене досхочу. Зустріла я їх під час відбору до програми Ukraine Global Scholars (UGS).

Про діяльність Ukraine Global Scholars

З часів заснування цієї благодійної організації українська спільнота випускників західних університетів активно допомагає старшокласникам вступити до найкращих світових шкіл-пансіонів та вищих навчальних закладів з повною стипендією. Вже 150+ українських підлітків отримують освіту в США, Канаді, Катарі, Китаї, Німеччині та інших країнах.

Незважаючи на географічну віддаленість один від одного, фіналісти програми як ніколи об’єднані бажанням допомогти Україні в часи війни, яку розгорнув російський агресор.

Президентка UGS, Юлія Лемеш, зазвичай займається комунікацією та розширенням кола партнерів, які надають стажування та фінансову підтримку організації. Проте з моменту сповіщення моторошних новин від чоловіка Михайла, рутина Юлії перетворилася на штаб координації волонтерів UGS.

Близько 150 дівчат та хлопців у майже всіх часових поясах скооперувалися, аби підтримати Україну в інформаційній війні. Західна освіда добряче натренувала навички стійкості, рівень володіння іноземними мовами та аналітичні здібності.

Завдяки контактам UGS серед провідних громадських діячів України та світу Юлії вдалось якомога ефективніше залучити цей потужний ресурс до завдань, що налагоджують комунікацію між Україною та її стратегічними партнерами.

Своїм прикладом організації ралі у Флориді на підтримку України Юлія надихає решту спільноти UGS!

Окрім координації фіналістів, керівництво програми Ukraine Global Scholars робить кроки для розширення освітніх можливостей українських підлітків.

Команда вирішила продовжити відбір 2022 року. Аби долучитися до потужної спільноти UGS, студенти якої зобов’язані повернутися та допомогти відбудувати світле українське майбутнє, потрібно заповнити заявку до 30 квітня.

"Байрактари" та "Джавеліни" інформаційної війни

Потужною зброєю, яка поступово знищує російську економіку, а отже і можливість фінансувати війну, є дипломатичний тиск на тих, хто досі співпрацює з окупантами. Українські студенти долучаються до такої протидії ворогові на протестах, у соціальних мережах та на кампусах своїх університетів.

Насамперед, важливо було показати світові, що російське вторгнення коїть військові злочини проти мирного населення та завдає шкоди цивільній інфраструктурі.

Відповідно замовчування зв’язків з диктаторським режимом означає мовчазну підтримку смертей українців.

Спільнота UGS ефективно працювала над тиском на західне освітянське суспільство, аби те публічно визнало відмову від фінансування вбивства наших громадян.

"Студенти UGS залучили деканів провідних американських університетів для тиску на вище керівництво освітніх закладів та цілої країни, аби ті виводили активи з російського ринку. Такий удар символізує єднання Заходу з нами", – каже Юлія.

Засоромити за співпрацю з окупантом вдалося не лише освітян, але й великі компанії, що досі оперують на російському ринку.

Фіналіст UGS Ігор Баракаєв, нині студент Stanford University, вирішив розробити діджитал портфоліо Don’t Fund War, на якому розміщує інформацію про те, які корпорації не припинили вливати кошти до економіки кровопролитної Росії, в режимі реального часу.

Він наголошує, що радий бачити потужну мобілізацію українців за кордоном:

"Мені дуже пощастило, що в Стенфорді активна, хоч і невелика, українська спільнота. Восени тут викладав Олексій Гончарук, колишній премʼєр-міністр України, і він допоміг українцям на кампусі подружитися. З моменту початку війни в нас утворився "офіс", в якому кожен дистанційно допомагав Україні."

Командний дух надихав також показати світові, якої допомоги найбільше потребує Україна. Тож Ігор розробив ще один сайт StandWithUkraine, перекладений 20 мовами, на якому розмістив посилання на найефективніші фонди підтримки Збройних Сил України, волонтерські організації та гуманітарні ініціативи.

"З початку війни на сайт зайшло більше 100 тисяч людей з усього світу", – ділиться Ігор.

Ініціативу підхопили активісти, тому вплив Ігоря на хід війни перейшов межу дистанційного:

"Про цей сайт вже написав Дмитро Дубілет в телеграм-каналі, в якому він організовує мітинги під офісами цих компаній по всьому світу".

Різні проте єдині фіналісти UGS

Палітра інтересів членів програми дозволяє різносторонньо вирішувати нагальні проблеми українців. Хтось займається менеджментом людей, хтось перекладає новини для Посольства України в США, а хтось створює персоналізовану інформаційну кампанію у соціальних мережах.

Так фіналістка Арзи Абляджиєва, котра зараз навчається в Wellesley College, ділиться своїми думками про російську окупацію її рідного Криму. До її дому окупанти постукали ще 8 років тому, тож звичка писати те значуще "Як ви?" до сімейного чату вже стало звичкою. Але на повідомленнях Арзи не зупинилася.

Вона активно веде свою сторінку в Instagram, де розповідає про персональний досвід та досвід інших жертв окупанта.

Її чутливі історії допомагають збирати кошти для всього необхідного Україні.

"За допомогою організації міжнародних студентів, я створила збір коштів, де американці можуть придбати роботи українських митців. За перші дні ми вже назбирали декілька тисяч доларів", – каже Арзи.

Арзи представляє інтереси кримських татар на мітингу в Бостоні на підтримку України

UGS продовжує підтримувати Україну на інформаційному та дипломатичному полі. Єдність спільноти та навички, здобуті у найкращих світових навчальних закладах, обов’язково згуртує потужний інтелектуальний ресурс для швидкої та якісної відбудови України. Долучайтеся до наших дивовижних волонтерів та подавайте заявку на відбір 2022 року!

Ольга Василів, фіналістка Ukraine Global Scholars 2018, студентка Connecticut College, США, спеціально для УП Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Нам із вами ніколи не стати людьми, які здаються

У кожного свій фронт: приклади українців, які допомагають в тилу

Робота в тилу: в Україні запустили сайт, де можна попросити та надати волонтерську допомогу

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.

Реклама:

Головне сьогодні