Тестування на ВІЛ у сімейного лікаря і ліки для пацієнтів із ВІЛ в аптеках. Що змінює новий закон для людей, які живуть із ВІЛ

Тестування на ВІЛ у сімейного лікаря і ліки для пацієнтів із ВІЛ в аптеках. Що змінює новий закон для людей, які живуть із ВІЛ

3-го лютого в дію вступив закон, який змінює ключові засади тестування на ВІЛ та спрощує доступ пацієнтів із ВІЛ до ліків.

Законодавство у сфері протидії ВІЛ-інфекції не змінювалося понад 12 років. За цей час завдяки уряду, громадським об’єднанням та міжнародним організаціям рівень смертності від СНІДу скоротився в 4 рази. Тестування на ВІЛ стало доступним і безоплатним, а АРВ-терапію (ліки для людей із ВІЛ) можна отримати безоплатно.

За останні п’ять років зміни сталися і у системі охорони здоров’я загалом – завдяки медичній реформі. Однак усталена медична практика й чинні законодавчі документи, які регулюють діагностику й лікування ВІЛ-інфекції, багато в чому застаріли. Тож оновлення законодавства сфера потребувала вже давно.

Робота над новою редакцією закону йшла понад рік. Зареєстровано нову редакцію закону було символічно 1-го грудня 2021 року – у цей день щороку світова спільнота відзначає День боротьби зі СНІД.

Після реєстрації законопроєкту я ініціювала широке обговорення і консультації серед медичної спільноти, пацієнтських організацій, представників Комітету охорони здоров’я, та з Міністерством охорони здоров’я. Під час роботи над редакцією закону між першим і другим читанням було створено робочу групу, до якої могли долучитися представники міжнародних організацій, щоб ділитися досвідом інших країн.

Законопроєкт у тому вигляді, який задовольнив і Верховну Раду, І МОЗ, а також відповідає сучасним вимогам ВООЗ, нам вдалося внести в сесійну залу на голосування до другого читання лише наприкінці 2022 року. Остаточно ухвалений закон набув чинності 3 лютого 2023 року.

Читайте також: Що робити, якщо у вас виявили ВІЛ – пояснюють у ЦГЗ

Які зміни очікувати пацієнтам і медичним працівникам?

Насамперед скасовується державна монополія на облік і диспансеризацію осіб, у яких виявлено вірус. Також розширюється коло суб’єктів, які можуть тестувати на ВІЛ і реєструвати ВІЛ-позитивних осіб у єдиному національному електронному реєстрі, та вести їхній диспансерний облік.

Раніше це могли робити тільки комунальні або державні певні медичні установи. Відтепер це можуть бути медичні установи будь-якої форми власності (приватні медичні установи, медичні центри благодійних організацій, лікарі ФОП).

Таке нововведення має одразу два позитивних чинники. По-перше, це запобігатиме монополії на лікування ВІЛ тільки в медичних закладах, які належать державі або місцевій владі. А тому створить здорову конкуренцію серед учасників ринку на ці медичні послуги, і, як наслідок, підвищить їхню якість, зменшить стигму і зневажливе ставлення до пацієнтів, які живуть із ВІЛ.

Національна Служба здоров’я фінансуватиме будь-які медичні установи, які виявлять бажання надавати медичні послуги ВІЛ-позитивним пацієнтам у тому обсязі, скільки ВІЛ-позитивних осіб виявили бажання отримувати медичні послуги саме в цих установах.

По-друге, це зменшить навантаження на державні та комунальні лікарні у великих містах. Зараз люди з ВІЛ буквально "прив’язані" виключно до медичного закладу, у якому стоять на диспансерному обліку відповідно до реєстрації.

З початком повномасштабного вторгнення ця норма показала свою неспроможність і неефективність. Аби отримати АРВ-терапію, внутрішньо переміщені особи мають або перевестися і ставати на облік у місті тимчасового перебування (і в разі повернення додому знову проходити ту ж саму процедуру), або щомісяця їздити за ліками в рідне місто. Не кажучи вже про великі черги в таких медзакладах.

Нова можливість, яку створили законотворці – це отримання потрібних ліків за електронним рецептом у найближчій аптеці. Уперше за всю історію боротьби з ВІЛ спрощено видачу АРТ і відтепер ця терапія буде видаватися в аптеках за рецептом, так само як і інші ліки. Це також позитивно вплине на загальну статистику поширення ВІЛ-інфекції. Адже частина людей із ВІЛ-позитивним статусом переривають лікування АРТ саме через регулярні труднощі, пов’язані з отриманням ліків – логістичні та часові затрати.

Відтепер люди, які мають ВІЛ, зможуть отримувати антиретровірусну терапію (ліки, які пригнічують розмноження вірусу в організмі людини, це дає можливість пацієнту контролювати захворювання) в аптечних мережах у порядку, визначеному МОЗ. Це значною мірою розширить доступ до ліків.

В новій редакції закону посилюється роль первинної медичної ланки. Швидкі тести на ВІЛ входять в обов’язковий (не плутати з примусовим) пакетом аналізів у сімейного лікаря. Таке тестування оплачується державою. Однак раніше ініціатива проведення тесту належала виключно пацієнту.

Відтепер сімейний лікар повинен виключити ВІЛ-інфекцію в кожного свого пацієнта, який підписав із ним Декларацію на медичне обслуговування. Зазвичай сімейний лікар рекомендував пройти тест на ВІЛ на основі попереднього анамнезу та опитування пацієнта.

Практика "вибіркового тестування" призводила до того, що частина людей, які є носіями ВІЛ, не знали свого позитивного ВІЛ-статусу впродовж років, бо не є представниками груп ризику чи не мали мотивації до проходження тесту.

Нове законодавство передбачає, що сімейний лікар в обов’язковому порядку має запропонувати пацієнту пройти безоплатне тестування на ВІЛ. Пацієнт, звісно, має право або відмовитися, або протестуватися і скористатися можливістю виключити ВІЛ (знати про свій ВІЛ-статус) повністю за кошти держави.

Така практика максимального охоплення населення тестуванням на ВІЛ є одним із головних завдань подолання епідемій. Адже людина, яка має ВІЛ і не знає про це, продовжує розповсюджувати інфекцію.

Завдяки запровадженню нового алгоритму тестування за ініціативи сімейного лікаря буде досягнута ще одна надважлива ціль – зниження чисельності випадків передачі ВІЛ-інфекції від матері до новонародженої дитині.

Вчасне тестування і швидке призначення лікування АРВ-препаратами знижує ймовірність передачі вірусу новонародженому.

Відтепер закон розширює статтю щодо державних гарантій у забезпеченні громадян антиретровірусними препаратами для профілактики та лікування ВІЛ-інфекції.

Безоплатними для пацієнтів будуть доконтактна та постконтактна профілактика ВІЛ, ліки для профілактики та лікування супутніх інфекцій, зокрема, туберкульозу та гепатитів. Крім того, у перелік додаються медичні вироби для моніторингу (контролю) ефективності лікування ВІЛ на безоплатній основі.

Нова редакція закону також врегульовує правове поле осіб і суб’єктів, які беруть участь у процесі тестування на ВІЛ. Зокрема, поняття "самотестування" та "тестування із супроводом", які широко використовуються на практиці, але залишалися "сірою зоною" в юридичній площині. Через брак чіткого та однозначного визначення цих дефініцій існувала дискреція їхніх тлумачень.

Впроваджується термін доконтактної (ДКП/PrEP) та постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції.

Задля збільшення доступності тестування, віднині на законодавчому рівні дозволяється безоплатне тестування осіб, незалежно від законності їхнього перебування на території України. Врегульовано випадки та процедуру, коли проводиться пряме переливання крові.

Замість застарілих норм, що стосуються санітарно-епідеміологічної служби, закон доповнено сучасним терміном "заклад громадського здоровʼя" у зв’язку зі створенням системи громадського здоровʼя.

Завдяки змінам, що закладені в новий закон, можна стверджувати, що сучасні практики в діагностиці та лікуванні ВІЛ-інфекції стануть фундаментом не просто протидії поширенню ВІЛ в Україні, а початком кінця існування цієї епідемії. Про це свідчить практика країн Євросоюзу, Ізраїлю, Британії, США, у яких завдяки схожим ухваленим змінам вдалося досягнути повного контролю над поширенням вірусу і звести епідемію ВІЛ до нуля.

Читайте також: ТЕСТ: що ви знаєте про ВІЛ/СНІД, його симптоми та шляхи передачі

Лада Булах, народний депутат від партії "Слуга народу", спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Реклама:

Головне сьогодні