Чому кургани мовчать про римське право на українських землях? Бо їх розкопали "начорно"!

Римський скарб. У Національному музеї історії України з серпня 2023 року відбувалася виставка "День Археолога: врятовані скарби". Більшість експонатів переданих музею, були вилучені правоохоронними органами в межах боротьби з незаконним обігом археологічної спадщини. Деякі експонати вже перебувають у колекції музею, а деякі на відповідальному зберіганні, адже вони ще проходять як докази у кримінальних справах.

Всі експонати вражаючі. Серед них – "Римський скарб", який налічує півтори тисячі предметів. В Музеї експонується лише незначна частина. Мечі, кинджали, накладки на пояс легіонера, фібули... І все це елементи споряджень римлян періоду 3-4 століть.

Дуже важливо розуміти, кому належали предмети з "Римського скарбу", скільки їх було, яка їхня локалізація. Якщо на українських землях були римські легіонери, тут мало б бути і римське право?

Римські громадяни між собою користувалися цивільним правом (jus civile та jus honorarium). У відносинах з іншими народами – преторським правом, зокрема, правом народів (jus gentium), більш модерним. З якого, власне, постали європейські правові системи. Саме його тотальне застосування, універсальність і досконалість, дозволили йому рецепіюватися на території всієї Європи та колишніх колоній.

Експонати з виставки "День археолога. Врятовані скарби" в Національному музеї історії. Фото: Дмитро Ларін

Невже від римлян не залишилося й сліду на території сучасної України? Потрібно запитати в археологів! Якщо знайдені застібки "фібули", належали римським легіонерам, якщо знаходяться печатки, обрядові предмети, які належали римським громадянам, то напевно! Тоді західна традиція права у нас "старша" на 700 років. І починається не з 11 століття і з Руської правди.

Римське право – це писане право. Едикти преторів – це документи. Писане право, яке ми бачимо в Руській правді, не виникає в 00 годин 5 січня певного року. І не зникає разом із народами, адже й народи не зникають безслідно. Звичаї торгового обороту найбільш надаються для того, щоб зберігатися століттями.

Право має свої шляхи через застосування навіть там, де формально воно не діє. Найперше через торгівлю і шлюби. Торгівля – це правочини. Якщо українські землі були частиною Великого Шовкового шляху, розквіт якого співпадає з розквітом Римської імперії й римського права, то торгівля тут мала б бути дуже інтенсивною.

Директор Національного музею історії Федір Андрощук показує виставку "День археолога". Фото: Дмитро Ларін

Також західні українські землі були частиною Бурштинового шляху. Безпеку цих шляхів забезпечували римські гарнізони. Крім того, українські землі межували з римською провінцією Дація. Римські гарнізони могли бувати на території Поділля. Найпевніше, вони могли бути гарантами союзницьких договорів римлян з варварами.

Носіями права є люди, які мають правовий статус. Неможливо уявити щоб римлянин відмовився від свого права, це означає відмовитись від римської caput. Якщо знаходять римські печатки, що використовувалося для посвідчення документів, договорів, найпевніше застосувалося те саме римське jus gentium.

Римські предмети також знаходять у готських похованнях. Можливо ці предмети привезені з Риму дітьми готської знаті, королів, які перебували в Римі на правах привілейованих заручників, на виконання тих же договорів римських імператорів з готськими королями. Чи поверталися вони на рідні землі вже із сформованим правовим світоглядом, носіями римського права? Найпевніше. Адже римське право – це чи не найбільш важлива частина римської цивілізації. Уникнути його впливу неможливо.

Експонати виставки "День археолога. Врятовані скарби". Фото: Дмиро Ларін

Всі ці здогадки могли стати науковими відкриттями, якщо б наукою була досліджена присутність римлян на українських землях. Якби вона підтверджувалися археологічними дослідженнями, ми вкотре спокійно і впевнено могли стверджувати: ми частина європейської цивілізації з прадавніх часів, безперервно та повноправно. Розграбовані римські предмети, позбавлені історичного контексту, тепер не розкриють нам цього.

Врятовані об’єкти культурної спадщини, ще можна реставрувати. Інформаційний контекст об’єкта археологічної спадщини, викопаного "начорно", відновити неможливо.

600 років мовчання. Українські історики вважають період останнього століття до нашої ери та перших 5 століть нашої ери найменш дослідженим. Саме там витоки сучасної української європейської історії.

"Чорні копачі" не просто знищують найцінніше, вони виконують політичне замовлення. Адже основним ринком збуту надбань "чорних копачів" була і є Росія. Тисячі артефактів викопаних "начорно" і вивезених до Росії, свідчитимуть проти нас. Ми не зберегли свою прадавню європейську історію, не заявили про неї цілому світові.

Які є шляхи порятунку нашої історії, зокрема й історії права, від "чорних копачів" і нелегального ринку артефактів?

Можна вдатися до повної заборони цивільного обігу предметів археології (до таких заходів вдалася Латвія).

Можна затвердити право пріоритетного викупу предметів археології державою. Останнє існує в Англії. Хоча нам воно менше підходить, адже там на надра поширюється право приватної власності. В Україні право власності на надра належить виключно українському народові (ст. 13 Конституції).

Історики, археологи розробляють фахові пропозиції для ефективної боротьби з незаконним пошуком та нелегальним обігом археологічних предметів. Наприклад, їх розробив Інститут Археології НАН України на запит РНБО. Вони на часі! Адже вітчизняний ринок детекторних (нелегальних) знахідок вважається одним з найбільших у світі. А ситуація з правовим регулюванням і дотриманням законодавства щодо археологічних знахідок геть сумна.

Ми не маємо втратити шансу відновити нашу ідентичність. В цьому мають бути зацікавлені юристи, законодавці. Не лише історики, археологи. Хіба юристів не надихає, що західна традиція права у нас може бути "старшою" на цілих 600 років!

Людмила Козловська, докторка юридичних наук, спеціально для УП. Життя.

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.