Сім недитячих проблем українських школярів

У третій навчальний рік після повномасштабного вторгнення українські діти зіштовхнулись з семи серйозними проблемами, які війна загострила або спричинила. Це – бідність, дезінформація, ворожість до своїх, зменшення уваги до них, тривожність, нестача вчителів та відчуття темряви.

Ці виклики, багато з яких залишаються табуйованими, потребують широкого і термінового обговорення. Хоча частина з цих явищ існувала й раніше, війна лише підсилила їхній вплив.

Наразі ані держава, ані суспільство не мають чіткого плану для вирішення цих проблем у воєнних умовах.

Бідність

Матеріальні труднощі негативно впливають на дітей, більше ніж можна уявити. Як діти харчуються, одягаються, які мають гаджети – усе це залежить від дорослих.

За дослідженнями Save Ukraine, вартість мінімального комплекту для першокласника за останні 10 років зросла в 2,6 раза, але середні доходи батьків не встигають за цими змінами. Близько 40% дітей живуть у сім'ях, де середньодушовий дохід нижчий за прожитковий мінімум.

Через це понад 300 тисяч українських школярів не мають ноутбуків для дистанційного навчання, а нестача якісного харчування призводить до збільшення випадків ожиріння серед дітей.

Особливо вразливими є внутрішньо переміщені особи – 82% опитаних родин ВПО не можуть забезпечити онлайн-навчання своїм дітям. На жаль, дослідження не виокремлюють дітей військовослужбовців, проте очевидно, що жінки, які самостійно виховують дітей, часто стикаються з труднощами в пошуку балансу між необхідністю заробляти і вихованням дітей.

Одним із мінімальних кроків для підтримки дітей у таких сім’ях є допомога у задоволенні їхніх базових потреб. Саме тому Save Ukraine запустила проєкт Back to School, мета якого – забезпечити дітей шкільним приладдям, а також повербанками та ліхтариками на час блекаутів.

Такого набору вистачить на цілий навчальний рік без потреби купувати щось додатково. Піклуючись про ментальне здоров’я, ми додали до рюкзаків фарби, фломастери, олівці та альбоми, які можуть використовуватися як інструменти арттерапія.

Дезінформація

Діти, які стали жертвами російської пропаганди, скоюють злочини не усвідомлюючи наслідків. Молоді українці, потрапивши під ворожий вплив, здійснили понад 50 підпалів військових автомобілів.

Дезінформація проникає в підручники та соціальні мережі, а низький рівень критичного мислення робить дітей особливо вразливими до фейків. Фахівці вважають це одним з найскладніших викликів сьогодення.

Ворожість до своїх

Діти переселенців і ті, що пережили евакуацію, стикаються з булінгом і непорозумінням серед однокласників.

З початку повномасштабного вторгнення Save Ukraine евакуювала понад 100 тисяч людей і повернула майже 500 дітей з територій під контролем РФ.

Деякі з них зазнають тиску, стигматизації як "ждуни". У випадках булінгу через історію евакуації деякі родини навіть змушені змінювати школи для дітей, а іноді й місце проживання.

Існують також випадки, коли статус батьків – на фронті чи в тилу, – також стає причинами конфліктів. У таких ситуаціях діти часто стають ретрансляторами розмов, почутих від дорослих. Ці проблеми потребують уваги, і не можна виключати, що їх спеціально провокують російські агенти.

Зменшення уваги до дітей

Через руйнування шкіл та загрозу повітряних ударів, значна частина школярів змушена навчатися онлайн. Кожен четвертий учень в Україні навчається тільки віддалено. Наслідки цього – падіння рівня знань з точних наук, відсутність комунікативних навичок та гірша дисципліна.

Серед інших наслідків – падіння фізичної активності. Частка дітей, хто не займається спортом, зросла з 15 до 46%!

Тривоги

Приблизно 40% дітей мають ознаки посттравматичного стресового розладу. Понад 75% українських дітей пережили психологічні травми через війну. Стрес негативно впливає на їхнє навчання та загальний розвиток.

Кожна п’ята дитина має порушення сну, а у кожної десятої спостерігається погіршення пам’яті. У 41% учнів спостерігаються дратівливість та апатія, а 39% стали байдужими до навчання. Через стрес та поганий психологічний стан засвоєння навчальної програми погіршується.

Темрява

Відключення електрики підвищує рівень страху у дітей. Один з наслідків аварійних відключень – збільшення частки дітей, які бояться темряви. Блекаути також ускладнюють виконання домашніх завдань. Близько 30% 15-річних учнів витрачають на домашні завдання до 30 хвилин, хоча якісного навчання потрібно більше – 2,5-3 години.

Нестача вчителів

Середня зарплата вчителів нижча за середній дохід в Україні, що призводить до дефіциту кадрів у школах. Лише 20% випускників педагогічних спеціальностей йдуть працювати у школи, внаслідок чого рівень освіти продовжує падати.

Дефіцит вчителів у 2022 році зріс до 30% порівняно з 20% у 2018 році.

* * *

Наявні проблеми вже зараз активно впливають на якість життя, рівень знань та здоров'я дітей. Без активного втручання суспільства і держава у майбутньому ситуація може стати ще більше песимістичною. Для її покращення потрібна консолідація суспільства навколо спільних цілей – зберегти Україну та її майбутнє. Чи готові ми зробити це для наших дітей?

Микола Кулеба, засновник та керівник Save Ukraine, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.