Цифрові кордони: як жінкам захистити себе від онлайн-загроз

Цифрові кордони: як жінкам захистити себе від онлайн-загроз

У 2021 році американська медійна експертка та дослідниця дезінформації Ніна Янкович опублікувала книжку під назвою "Як бути жінкою онлайн: пережити кривду і цькування та як чинити опір" (How to Be a Woman Online: Surviving Abuse and Harassment, and How to Fight Back, 2021).

У своїй праці авторка поділилася власним досвідом протидії цькуванню у фізичному та онлайн-просторі.

Як дослідниця українського походження, вона розвінчувала міфи про так звані "кольорові революції", які нібито координуються ззовні.

Напередодні американських виборів Президента 2020 року вона виступила зі спростуванням теорії змови, нібито в Штатах планують провести чергову "кольорову революцію" й спотворити результати виборів. Як наслідок, Ніна Янкович стала об'єктом атак з боку прихильників теорії змови та скоординованих мереж тролів. Про це все, а також як тролі атакують жінок-політиків в інших країнах, дослідниця описала у своїй книзі.

Прихильники теорії змов та інтернет-тролі не єдині, хто намагається принизити жінок у цифровому просторі. В Україні неодноразово вибухають скандали, коли чоловіки з сумнівною репутацією виявляють максимальну неповагу до жінок.

РЕКЛАМА:

Наприклад, у січні 2024 року інтерв'юерка Аліна Доротюк та реперка Alyona Alyona стали об'єктами атак двох чоловіків – ведучих каналу "Ісландія", блогера Сергія Іванова та політтехнолога Володимира Петрова. Останні відкрито використали образи та приниження, обговорюючи зовнішність обох жінок.

Аліна Доротюк назвала цей інцидент "легалізацією шеймінгу жінок", тоді як Alyona Alyona висловила бажання, щоб усі люди спрямовували свою увагу на реальну допомогу державі, суспільству і ЗСУ, а не на мізогінію в XXI столітті.

Неповага до жінок вказує, що частина українського суспільства усе ще неспроможна сприйняти загальнолюдські цінності прав людини, рівності та поваги до інших.

Тема цькування та сексизму щодо жінок не оминає також й викладачів освітніх закладів. Одним з таких анти прикладів є професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Микита Василенко. Вже не вперше студенти університету звинуватили його в сексизмі за його публічні коментарі у Facebook. У лютому 2024 року керівництво університету не відреагувало належним чином, висловивши професору усього лиш догану, тоді ж як студенти вимагали звільнити професора.

Не менш відомий в Україні символ сексизму – "співочий ректор" Михайло Поплавський, який у своїх роликах у TikTok розмахує пачками грошей, розказуючи, мовляв, багаті чоловіки старими не бувають.

Авторки сайту кампанії проти сексизму "Повага" стверджують, що такі чоловіки як Поплавський здатні хизуватися своєю безкарністю і виклично демонструють свій статус так званих "солодких татусів" – чоловіків, які підтримують молодих дівчат в обмін на сексуальні стосунки з ними.

Ситуація з безкарністю в Україні для публічних осіб потрохи змінюється з огляду на громадський тиск та розголос з боку медіа. Однак ситуація для жінок є більш складною, коли їх атакують анонімні зловмисники в інтернеті, як це було свого часу з Ніною Янкович. Що ж робити сьогодні жінкам в цифровому просторі аби убезпечити себе?

Поради нижче є універсальними й не враховують життєву ситуацію кожної окремої жінки, яку здатні атакувати невідомі. Відповідно, пропоновані кроки здатні зменшити ризики, однак не є простою відповіддю на всі складні питання:

Компрометуючий контент

  • Будьте обережні в створенні будь-якого компрометуючого контенту навіть з вашим довготривалим партнером. Феномен "кіберпомсти" відомий у багатьох країнах. Колишні партнери здатні шантажувати компроментуючим фото чи відео, виклавши цей контент в онлайні.
  • Уникайте збереження на ваших пристроїв компрометуючого контенту (оголені фотографії, відео). Якщо ви втратите пристрій, скоріше за все цей чутливий контент потрапить до чужих рук.
  • Якщо компрометуючий контент про вас таки був опублікований в онлайні, скористайтеся "правом на забуття" або ж видалення чутливого контенту в Google. Для цього є спеціальна форма.

Захищене спілкування

  • Уникайте використання звичайного телефонного зв’язку для передачі конфіденційної інформації, оскільки її можуть перехопити.
  • Використовуйте "голосові" повідомлення через месенджери Signal чи Whatsapp, які є складними для несанкціонованого доступу для зловмисників.
  • Зробіть більш "жорсткі" налаштування приватності в соцмережах та смартфоні. Зокрема, можна налаштувати обмеження на отримання будь-якого "неприйнятного контенту" від інших користувачів.

Персональні дані онлайн

  • Перевірте, яку інформацію про вас можна знайти в інтернеті (номер мобільного, поштова скринька, адреса проживання, паспортні дані). Спробуйте наповнити інтернет згадками про вас, як-то через ведення блогу аби чутливі дані про вас "потонули" серед інших результатів пошуку.
  • Заведіть окремий номер мобільного лише для спеціальних контактів і сервісів, наприклад, банківських. Це зменшить ризик того, що шахраї дізнаються ваш номер з інтернету і спробують зламати ваші акаунти, знаючи ваш номер мобільного.

Безпека пристроїв

  • Ви не втратите доступ до вашого акаунту в соцмережах чи пошти, якщо налаштуєте додаткову перевірку вашої ідентичності під час входу в акаунт. Це називається двофакторна аутентифікація (2FA). Найкраще її налаштувати з допомогою стороннього застосунку – Authy, Duo Mobile, Google Authenticator.
  • Щоб ускладнити перехоплення вашого номера, прив'яжіть вашу SIM-карту до свого паспорта. Також налаштуйте складний код розблокування SIM-карти та вашого пристрою – комбінації "0000" або "1234" легко підібрати – не використовуйте їх.
  • Якщо ваш пристрій підтримує біометричні дані, такі як відбитки пальців або сканування обличчя, використовуйте їх у громадських місцях, аби зловмисники не змогли побачити код розблокування вашого смартфона
  • Увімкніть опцію віддаленого керування вашим пристроєм. Це допоможе вам знайти пристрій та, за необхідності, видалити всі дані з нього. Важливо заздалегідь налаштувати цей інструмент.

Якщо ваш онлайн-спокій порушений, або ви хочете краще захистити себе, зверніться до експертів з цифрової безпеки "Nadiyno". На сайті відкритий для безоплатних консультацій щодня з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 22:00, а вихідні з 11:00 до 17:00. Запит можна відправити через чат на сайті, електронну пошту, Telegram або Signal.

Команда Nadiyno, Гаряча лінія з цифрової безпеки, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Реклама:

Головне сьогодні