Кінопрем’єри тижня: "Зоряний шлях", "Рок-хвиля" та "Гарячі новини"

Фільм "Зоряний шлях"

Режисер: Джей Джей Абрамс

Сценаристи: Роберто Оркі, Алекс Курцман

У головних ролях: Ерік Бана, Кріс Пейн, Захарі Квінто, Леонард Німой, Саймон Пеґґ, Антон Єльчин

Режисер "Зоряного шляху" Джей Джей Абрамс уславився бойовиком "Місія нездійсненна 3". Цього разу перед ним постало завдання зняти видовищний екшн, наповнений космічною романтикою кінця 60-х, який зміг би зібрати біля кіноекранів і звиклих до цифрових спецефектів підлітків, і старих фанів, що любили "Зоряний шлях" саме за прості невибагливі декорації та костюми. Здається, Джей Джей Абрамс зміг догодити усім.

Народження Джеймса Кірка співпало з трагічною смертю його батька - капітана корабля космофлота Федерації. І хоча мати віддала хлопчика на виховання родичам з Айови, юний Джеймс не нагадує забитого селюка: він сексуальний, мов молодий Бред Пітт, ганяє на авто, як Джеймс Дін, і розумніший за самого Віла Гантінґа.

Тим часом на планеті Вулкан росте хлопчик на ім'я Спок, його батько місцевий, а матір - землянка. Ганебне тавро "напівкровки" робить Спока холодним та позбавленим емоцій.

Обидва герої зустрінуться у космофлоті, на борту найсучаснішого корабля «Ентерпрайз». Спочатку вороги, а згодом, найкращі друзі, Кірк та Спок рятуватимуть галактику від кровожерних месників з майбутнього - піратів-ромуланів.

Телесеріал "Зоряний шлях" почав виходити наприкінці 60-х. Він запропонував своїм глядачам нову схему стосунків між героями - чільне місце тут посідав не окремий індивід, а дії колективу, що були скеровані на спільне благо.

У складі команди "Ентерпрайзу" були китаєць та росіянин, не кажучи вже про чорношкіру дівчину, чия присутність серед екіпажу могла шокувати тогочасну добропорядну публіку з Півдня США .

Увесь цей колективістський пафос присутній і у новому, одинадцятому за рахунком повнометражному "Зоряному шляху", який до болю нагадує соцреалістичний фільм про льотчиків на тлі дорогих капіталістичних декорацій.

"Зоряний шлях" позбавлений напівтонів: тут є мужні й відважні герої, збочені кровожерні вороги, мудрі батьки й командири, та кілька комічних персонажів, які час від часу послаблюють занадто пафосний тон картини. Традиційна для голлівудських блокбастерів любовна лінія цнотливо залишилася в тіні - яке кохання, коли галактика в небезпеці?

За гумор у "Зоряному шляху" "відповідають" росіянин Павєл Чехов (Антон Єльчин), який розмовляє з абсолютно неприроднім і тому надзвичайно кумедним російським акцентом та інженер Скотті, якого зіграв британець Саймон Пеґґ, відомий українському глядачеві за комедією "Зомбі на ім'я Шон".

В українського глядача, в основній масі своїй не знайомого з міфом "Зоряного шляху", причин для перегляду фільму мало, адже екранні вибухи планетарного масштабу та подорожі на зорельотах зараз вже нікого не здивують.

На "Зоряний шлях" варто сходити насамперед тим, хто у дитинстві, ховаючись від батьків під ковдрою чи на горищі, марив над книжкою про космічні простори, подвиги та подорожі в сусідню галактику. А любителі кінофантастики 60-х мають чудову можливість уявити, як міг би виглядати рімейк "Подорожі на планету доісторичних тварин", з бюджетом у 150 мільйонів доларів.

Оцінка фільму 4 з 5

"Рок-хвиля"

Режисер і сценарист: Річард Кертіс

У головних ролях: Кеннет Брана, Том Старідж, Том Віздом, Філіп Сеймур-Гоффман, Емма Томпсон

Такі фільми, як "Рок-хвиля" можна впевнено назвати "променем світла у темному царстві" яким є український покат. Серед основного потоку не надто вартісних картин нарешті з'явилася стрічка, на яку хочеться сходити і вдруге і втретє.

"Рок-хвиля" на усі 100 % дає те, що хочеш отримати від перегляду фільму: співвіднесення себе з героями, драйв, катарсис і, на додачу, кількагодинну ейфорію після виходу із кінотеатру.

Фільм зняв британець Річард Кертіс, автор сценарію відомих комедій "Бін", "Щоденник Бріджіт Джонс", "Чотири весілля та один похорон" та режисер ліричного та надзвичайно смішного "Реального кохання".

Стрічка вийшла не тільки дотепною та іронічною, але й дуже харизматичною завдяки участі акторів Філіпа Сеймура Гоффмана, Кеннети Брани та Білла Найї.

"Рок-хвиля" - це історія про британських музичних піратів, що крутять рок-н-ролл цілодобово з борту свого корабля. Формально вони не порушують закони, проте їхня діяльність викликає незадоволення влади, яка вважає рок-музику аморальною та гидкою. На початку шістдесятих рок звучав на офіційних британських станціях тільки дві години на тиждень. Проте британці вбачали у нові музиці вияв свободи і масово слухали нелегальні станції.

Події подаються через сприйняття юнака Карла, якого на корабель до хрещеного відправляє його мати. Хлопця виключили з університету і мати сподівається, що на станції він подорослішає.

"Рок-хвиля" є одним з тих фільмів, які виявляють ностальгію за 60-ми, коли, як здавалося, старі пуританські моральні норми було остаточно розхитано та подолано.

Ексцентрична компанія діджеїв-піратів живе комуною. Вони крутять і слухають музику, ведуть передачі, п'ють алкоголь, курять марихуану, займаються сексом із шанувальницями по "Секс-днях", та грають у дурнуваті ігри. Їх корабель, немов музичний Едем, куди всі намагаються потрапити бодай на кілька годин.

Вочевидь, влада не може дозволити своїм громадянам насолоджуватися життям. І коли на рок-кораблі вибухає двигун, можновладці покидають піратів потопати у холодній морській воді.

Корабель тоне, немов Титанік, а разом з тим у темній воді зникають платівки, радіостудія та усе те, що було гордістю британського рок-н-ролу. Одна-єдина сцена, коли тихий шанувальник травички Боб героїчно намагається врятували свою колекцію платівок, драматичніша за усі екранізації "Титаніка" разом узяті.

Хоча фільм закінчується щасливо, і відбувається найсправжнісінький акт солідарності британців зі своїми улюбленцями, залишається погодитись із кіногероями - найкращі часи минули разом із бунтівними 60-ми.

"Рок-хвиля" розповідає не тільки про особисту свободу чи можливість вибору між конформізмом та вільнодумством, ця стрічка говорить і про людську гідність, яку не в змозі подолати жодні комітети та репресивні органи.

Та за кілька годин сп'яніння "Рок-хвилею" починає спадати, і у голову лізуть похмільні думки: чому у нас не можуть зняти подібного фільму, а годують дурним моралізаторством, повчаннями та фальшивою "духовністю"?

Навіть вочевидь розважальні проекти, як російські "Стиляг" викликають лише відчуття, що тебе намагаються пошити в дурні і "зрубити бабла". Залишається лише піти у магазин та купити DVD із "Рок-хвилею" і чекати виходу нового фільму Річарда Кертіса.

Оцінка фільму 5 з 5

Автор статті дякує кінотеатру "Київ" за допомогу у підготовці статті.

"Гарячі новини"

Режисер: Андрес Банке

Автори сценарію: Сем Клєбанов, Олександр Лунґін

У головних ролях: Сергій Ґармаш, Марія Машкова, Євгеній Циганов, Андрій Мерзлікін.

Про що фільм: Московська міліція проводить невдалу спецоперацію затримання банди злочинців. Їхній провал знімають телевізійники і передають у ефір. Тим часом бандити захоплюють в заручники цілу сім'ю та барикадуються у їхній квартирі.

Керівник міліцейського PR-відділу Катя вирішує перетворити операцію із звільнення заручників на реаліті-шоу, аби покращити репутацію правоохоронних органів. Між тим, злочинці знімають власні сюжети про операцію на мобільник та виставляють їх у Інтернеті. З їхньою версією міліція не виглядає такою героїчною, як у шоу Каті.

Третьою силою у фільмі є чесний опер Смірнов, який намагається подолати бандитів своїми методами, всупереч амбіційному проекту молодої піарниці.

На що сподіватися: "Гарячі новини" заявлені як рімейк однойменного фільму Джонні То. Ідея проекту належить російському кліпмейкеру Сему Клєбанову, який для втілення свого сценарію найняв шведського режисера Андреса Банке, а також шведського оператора-постановника Кріса Маріса.

І хоча Клєбанов неодноразово хвалився професіоналізмом російсько-шведської творчої групи, якісно новим рівнем звуку фільму, і злободенною сатирою на російські реалії, він так і не зміг пояснити, навіщо було перезнімати і без того досконалий бойовик Джонні То. Російські та американські критики, які вже встигли переглянути "Гарячі новини", відповіді на це питання також не знайшли.

Усі фото kino-teatr.ua