Фредерік Беґбедер та Саша Барон Коен – порушники спокою на наших екранах

Від 17 травня на українських екранах демонструються: автоекранізація Фредеріка Беґбедера "Кохання живе лише три роки", ексцентрична комедія "Диктатор" Ларрі Чарльза, комедія "Весільний розгром" Стефана Елліота, романтична комедія "Чого чекати, коли чекаєш на дитину" Кірка Джонса, мелодрама "Щасливчик" Скотта Гікса та пригодницький анімаційний фільм "Тарбозавр 3D" Сань-хо Хань.

Вибух з минулого

Найперше скажу, що дебютний фільм Фредеріка Беґбедера "Кохання живе лише три роки" (L'amour dure trois ans) зовсім не схожий на його ж однойменний роман, тому картину можна вважати екранізацією із великою натяжкою. Письменник, а відтепер і кінематографіст, не тільки повністю переписав сюжет свого опусу, але й перетворив його із екзистенційної драми на іронійну комедію.

Книжка "Кохання живе лише три роки" була третьою у творчому доробку Беґбедера і замикала цикл романів про Марка Марроньє – автобіографічного персонажа та представника паризької богеми.

Після трьох років шлюбу Марк доходить висновку, що кохання на четвертому році минає, а розмови про вічну любов та подружню вірність – це маячня і зумисна брехня. На похороні бабусі він знайомиться із дівчиною Алісою і закохується у неї без тями. Марк розлучається із дружиною і намагається завоювати прихильність нової пасії. Проте його турбує, що навіть це кохання приречене на смерть за три роки.

Роман Беґбедера був сповнений викривального пафосу на адресу суспільної моралі, яка вимагає від людини сліпого рослинного існування та розмноження. Це була свого роду "Крейцерова соната" навиворіт – коли Толстой вимагав утримуватися, Беґбедер закликав кохатися.

Картина "Кохання живе лише три роки" несподівано втратила серйозність першоджерела. Книжка про природу любові стає лише одним із епізодів фільму, а уся увага приділена бурхливим стосункам Марка та Аліси, які ніяк не можуть порозумітися між собою. Мелодраму розбавляють саркастичні жарти на тему стосунків між статями, різні незручні ситуації, ліричні відступи та численні цитати із різних фільмів і книжок.

Загалом, цю стрічку можна назвати правдивим постмодерністським фільмом. Парадоксально, але це один із "найчистіших" зразків стилю, який занепав ще у середині двотисячних. Звісно, у 1997 році, коли й була написана книга Беґбедера, постмодернізм був на піку популярності, проте дія картини "Кохання живе три роки" перенесена у наш час, і усі ці прийоми із політекстуальністю, цитатністю та колажністю виглядають трохи не на часі.

Режисер зробив Марка значно наївнішим та вразливішим за його літературного прототипа. Цей герой водночас нагадує двох Антуанів – Рокантена із Сартрівської "Нуди" та Дуанеля із картин Трюффо.

До того ж, Гаспар Пруст, який втілив Марка, візуально дуже подібний до Жана-П’єра Лео, що той був екранним альтер-его Трюффо. Схоже, що Беґбедерові більше хочеться бачити себе у образі незрілого романтичного юнака, ніж в амплуа циніка, яким його зобразив Жан Дюжарден у фільмі "99 франків".

Беґбедер поєднує в своєму фільмі літературну і кінокласику, зразки масової культури та інтерв’ю французьких інтелектуалів. Він не гребує використовувати кіноштампи, а також глузує сам із себе, вкладаючи слова своїх найзапекліших критиків у вуста власних героїв.

Проте цей стилістичний калейдоскоп у фільмі працює лише як оздоблення історії кохання Марка та Аліси, яка в іншому контексті виглядала би надто тривіально.

Висновок: стрічку "Кохання живе три роки" варто дивитися шанувальникам Фредеріка Беґбедера та студентам гуманітарних факультетів. Як на любовну історію, стрічка занадто складна, а як на мистецьке кіно – занадто мелодраматична. Зрештою, "постмодерністські" прийоми режисера зараз виглядають архаїчно, як оті корови у формаліні Дем’єна Герста.

Оцінка фільму 3,5 з 5

Салям урюк, Америко

Черговому фільму коміка Саші Барона Коена та режисера Ларрі Чарльза "Диктатор" (The Dictator) в Україні поталанило більше, ніж попереднім їхнім проектам "Борату" і "Бруно" - фільм таки вийшов в національний кінопрокат.

Вочевидь, українським чиновникам видалась ближчою історія диктатора, який, прикриваючись демократичними ідеалами, чинить свавілля у власній країні, аніж оповідь про посланця миру Бруно "незручної" сексуальної орієнтації.

Диктатор Адмірал Генерал Аладін поповнив збірку одіозних персонажів Саші Барона Коена, які вже самим своїм існуванням кидають виклик західним цінностям на кшталт толерантності та політкоректності.

Аладіна комік змалював зі східних диктаторів, зокрема, із Саддама Хусейна та Кім Чен Іра, проте найбільшим джерелом його натхнення став екстравагантний лівійський лідер Муаммар Каддафі.

За сюжетом фільму, Аладін керує вигаданою північноафриканською країною Вадією. Він живе у велетенському помпезному палаці, їздить на дорогих машинах, а на ніч замовляє собі свіжих голлівудських знаменитостей. Аладін страчує підданих, зневажає жінок, ненавидить євреїв та готує ядерну бомбу для атаки на Ізраїль.

Загроза військового конфлікту із Заходом змушує Аладіна полетіти до Нью-Йорка, аби переконати членів ООН у власній миролюбності. Там він стає жертвою змови свого дядька і опиняється на вулиці, де знайомиться із дівчиною Зої (Анна Фаріс) – вегетаріанкою, феміністкою, екологічною й політичною активісткою. Вона приймає Аладіна за дисидента із Вадії та пропонує йому свою допомогу.

Два своїх попередніх фільми "Борат" та "Бруно" режисер Ларрі Чарльз знімав у жанрі псевдодокументального кіно, вставляючи в ігрову картину кадри із реальними людьми.

Натомість "Диктатор" – це суцільна фікція, яка водночас зберігає цілком злободенну мораль. Картина викриває керівництво Штатів, яке також не цурається диктаторських замашок. Зрештою, в одному із епізодів сам Аладін виходить на трибуну, аби заспокоїти глядача і сказати, що головною цінністю для Америки все ще залишається демократія.

Своє громадянське послання Саша Барон Коен виголошує на тлі звичного для його фільмів ексцентричного туалетного гумору та глумливих неполіткоректних жартів. "Диктатор", як і попередні стрічки коміка, експлуатує сюжет про наївного простака, який шокує своїми дикунськими звичаями навіть світовий центр диваків Нью-Йорк.

Ні, диктатор Аладін не ходитиме до вітру на нью-йоркському газончику, проте буде робити чимало огидних та відразливих речей.

Та як це водиться у картинах Коена, варвар знайде чого навчити представників цивілізованого Заходу.

Висновок: "Диктатор" зможе розсмішити і розчулити до сліз, проте слід зважати на власні естетичні вподобання. Занадто чутливим глядачам та вагітним краще на цей фільм взагалі не ходити.

Оцінка фільму 3,8 з 5

Весільний розгром/A Few Best Men

Режисер: Стефан Еліот

У ролях: Ксав’є Самюель, Кріс Маршалл, Кевін Бішоп

Країна: Австралія

Молодий англієць Девід знайомиться на канікулах у Австралії із чарівною Мією та вирішує негайно одружитися із нею. З Англії він привозить трьох друзів – чутливого Тома, наївного Ґрегема та депресивного Люка, які мають бути свідками на їхньому весіллі.

Тим часом батьки дівчини не дуже задоволені її вибором, а знайомство із друзями нареченого взагалі перетворює історію на пекло.

Чого чекати, коли чекаєш на дитину/What to Expect When You're Expecting

Режисер: Кірк Джонс

У ролях: Кемерон Діаз, Елізабет Бенкс, Дженніфер Лопез, Денніс Крейд

Країна: США

Історія п’яти пар, які разом пройдуть всі труднощі очікування та народження дитини. Головна героїня – 42-річна інструкторка з фітнесу, яка дізнається, що попри свій вік чекає на дитину.

Щасливчик/The Lucky One

Режисер: Скот Гікс

У ролях: Зак Ефрон, Тейлор Шилінг, Блайт Даннер

Країна: США

Нова екранізація "короля мелодрам" Ніколаса Спаркса ("Лист у пляшці", "Щоденник пам’яті", "Любий Джон", "Ночі в Роданті"). Цього разу на екрани потрапив його роман 2008 року "Щасливчик".

Морський піхотинець Лоґан Тібо відслужив три місії в Іраку і залишився неушкодженим. Він вважає, що його охороняв талісман – фото незнайомої йому жінки. Після повернення додому Лоґан вирушає на пошуки незнайомки. Він хоче дізнатися, чи це його доля, чи ж просто забобони.

Тарбозавр 3D/Jeombaki: Hanbandoeui Gongryong 3D

Режиссер: Сань-хо Хань

Країна: Південна Корея

Мультик розповідає про дитинча тарбозавра на ім’я Плямистий, який під час нападу тиранозавра відбивається від родини. Шукаючи рідних, він знайомиться із молодою самичкою-тарбозавром, яка також загубилася. Разом із нею Плямистий боротиметься за виживання та відчує перше кохання. Настане час і він зійдеться у двобої із тиранозавром, який розлучив його із сім’єю.

Фото kinopoisk.ru.