IT – це не тільки коди. Три історії програмістів, які створили бізнес на хобі
До Дня програміста, який у світі відзначають 13 вересня, ми поговорили із IT- спеціалістами, які вирішили зробити свої хобі бізнесом.
Чому обрали шлях хендмейдерів, з якими труднощами стикалися та як навчилися створювати товари, що подобаються людям – розповідають наші героїні.
КЕРАМІКА ВІД ВЕБ-РОЗРОБНИЦІ
Тетяна Болгарова займається виготовленням гончарного посуду під брендом BolgarovaCeramics.
За фахом Тетяна інженер-системотехнік. Після закінчення вишу вирішила, що хоче розробляти сайти, тому самостійно вивчила мову програмування PHP для розробки веб-сайтів, Photoshop, Corel та Flash.
Тетяна Болгарова займається виготовленням гончарного посуду під брендом BolgarovaCeramics |
До 2014 року дівчина працювала у Сімферополі на фрілансі, займаючись розробкою сайтів, просуванням, копірайтингом та поліграфічним дизайном.
Тетяна розповідає, що у 2014 році, після окупації Криму, вона втратила клієнтів: люди закривали бізнес або переходили в інші сфери.
"Я вирішила виїхати на підконтрольну Україні територію, офіційно відмовившись від російського громадянства. Ми з сином змінили декілька міст, доки не переїхали у Херсонську область", – говорить Тетяна.
Якось, працюючи із сайтом та просуванням в мережі розважального комплексу, веб-розробниця побачила на світлинах гончара за роботою і закохалася в цю справу. Згодом попросила у директора комплексу гончарне коло та глину.
"Сказати, що в мене відразу все вийшло не можу – не виходило нічого. Скільки сліз було вилито на це коло, бачив тільки мій син, – сміється Тетяна.
Мені не вистачало за гончарним колом корисних комбінацій клавіш, за допомогою яких так просто на комп'ютері зробити копію, або в момент видалити те, що не так зробила".
Веб-розробниця побачила на світлинах гончара за роботою і закохалася в цю справу |
Згодом дівчина почала працювати гончаром у тому ж розважальному комплексі, відточуючи майстерність та швидкість.
За програмою Міжнародної організації з міграції (МОМ), що допомагає переселенцям, пройшла навчання, склала бізнес-план й виграла власне гончарне коло.
А потім купила пічку для "запікання" гончарних виробів, отримала невеличке приміщення під майстерню.
У 2018 році веб-розробниця виборола грант, щоби придбати обладнання для гончарної майстерні й почала отримувати замовлення.
У 2018 році Тетяна виборола грант, щоби придбати обладнання для гончарної майстерні |
Щоб розширити аудиторію покупців, Тетяна відкрила інтернет-магазини на українському онлайн-майданчику Crafta.ua, де працюють 15 тис. вітчизняних хендмейдерів і локальних брендів, та на міжнародному Etsy.com, створила власний сайт і сторінки в соціальних мережах.
"Поки я поєдную виготовлення кераміки з веб-розробкою, адже все, що заробляю на продажах кераміки, витрачаю на закупівлю матеріалів.
Я мрію займатися лише керамікою, тому наразі шукаю партнера для цього бізнесу", – розповідає Тетяна та бажає майстрам, які планують відкрити свою справу, вірити у себе і йти до мрії.
PRODUCT-MANAGER ТА МІНІМАЛІСТИЧНИЙ ПОСУД
Ірина Лейбович створює посуд з принтами під брендом Wordy.
"Моя основна робота – UX-дизайнер і product-manager у компанії EVO, – розповідає дівчина.
Можливо, це особливості роботи в онлайні, та мені кортіло спробувати самостійно втілити якусь ідею від початку й до кінця, зробити те, що можна помацати руками".
Любов дівчини до мінімалізму, їжі, іноземних мов і подорожей привела до появи Wordy – проекту для їжі та про їжу.
Ірина продає білі місткі тарілки з лаконічними написами про їжу різними мовами.
Любов дівчини до мінімалізму, їжі, іноземних мов і подорожей привела до появи Wordy |
Ідея зріла кілька років, коли одного разу дівчина натрапила на статтю в журналі про влучні іноземні слова, яких немає в російській або українській мовах. Це відразу нагадало про власні плани.
З першими труднощами Ірина зіштовхнулась, коли обирала тарілки для друку – було непросто знайти недорогу продукцію потрібної фактури й розміру.
Крім того, підрядники відмовляються друкувати наклейки та випалювати вироби менше 50 штук. Тож Ірина одразу купила велику партію.
Під час першого тесту частина тарілок розкололися, не витримавши високої температури випалу.
Також виявилось, що вони занадто важкі для транспортування. Тож майстриня планує наступні проекти робити з більш легкими предметами та розпочати виготовлення дизайнерського одягу та аксесуарів.
Ірина одразу купила велику партію і не одразу все вдалося |
Ірина пригадує, що перші замовлення отримала від друга, який шукав подарунок дружині на 8 березня.
"Спочатку складно було повірити, що хтось хоче отримати у мене тарілку за гроші. Першими клієнтами були друзі, а після публікації в соціальних мережах запрацювало сарафанне радіо, – розповідає майстриня.
Всім, хто планує відкрити свою справу, раджу тестувати перші напрацювання на знайомих, які збігаються з вашою цільовою аудиторією. Це допоможе зрозуміти інтереси і побажання покупців, вносити коригування".
Щоби вдало розвивати бізнес Ірина, як product-manager, рекомендує робити невелику тестову партію, по-максимуму консультуватися з підрядниками та пробувати продавати з мінімальним долученням грошей за допомогою соціальних мереж і маркетплейсів.
ВИРОБИ ДЛЯ ДІТЕЙ ВІД ПРОГРАМІСТА
Наталя Кириленко працювала програмістом, веб-дизайнером, системним адміністратором та багато років викладала інформатику.
Зараз створює в'язані іграшки, одяг для ляльок і аксесуари під брендом KiNata Creative.
Наталя створює в'язані іграшки, одяг для ляльок і аксесуари |
З дитинства Наталя захоплювалась рукоділлям: в'язала, вишивала, шила одяг та інше. Перетворити хобі на бізнес вирішила, коли стала мамою.
"Іграшки, шапки, шкарпетки, слінгобуси – я пробувала робити все, – розповідає дівчина. – Продавала їх на різних майданчиках, у соцмережах. Проте це все були разові замовлення, доки я не знайшла свою ідею та стиль".
Першим справжнім замовленням стали шапки-ведмедики для хлопчаків-близнюків, з яких і почалася колекція звірошапок від KiNata Creative.
Ведмедики Тедді, мишки, лисички, ослики, тигри, сови, динозаврики – попит на милі шапки з якісного матеріалу високий, особливо з приходом осені.
Першим справжнім замовленням стали звірошапки |
А от в теплий сезон Наталя виготовляє одяг для ляльок.
"Барбі, Монстри, Моксі та навіть маленькі ЛОЛ – довелося знайомитися з різними ляльками. Мабуть це схоже на програмування – я постійно щось вивчаю. Тож згодом у мене з'явився новий бренд – KiNataDolls", – коментує майстриня.
Зараз Кириленко продає товари як в Україні, так й за кордоном. Неабияким попитом користуються плаття, шортики, звірошапки, сумочки для ляльок. Люди готові купувати креативні товари від хендмейдерів.
"Всім, хто ще думає, чи відкривати власну справу, скажу "Однозначно – так!". Пробуйте! Інакше потім будете шкодувати, що втратили свій шанс, – радить Наталя.
Це складно, багато роботи, питань. Звичайно, що простіше сидіти в офісі й писати програму чи створювати сайт. Але своя справа – це зовсім інше".
Наталя виготовляє одяг навіть маленьких ЛОЛ |
Лілія Овчинникова, спеціально для УП.Життя