Купити мистецтво онлайн: як художники продають свій арт під час пандемії

3833
21 лютого 2021

Креативні індустрії переходять в онлайн.

Відповідно до результатів дослідження, проведеного PPV Knowledge Networks за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, 48% представників таких індустрій перевели свою діяльність в діджитал середовище, а ще 20% вели діяльність онлайн і до пандемії.

"Українська правда. Життя" вирішила поспілкуватися з галеристами, мистецтвознавцями та художниками про стан українського артринку, про те, чи купуватимуть онлайн твори та чи відбуватиметься заочно та "хімія", до якої звикли поціновувачі мистецтва.

Стан українського артринку до пандемії

"У пандемію артринок України увійшов в такому ж поганому стані, в якому знаходився й до пандемії: в Україні немає і не було цивілізованого артринку, – зазначає Євген Карась, колекціонер, галерист, куратор, арт-експерт, арт-менеджер, засновник Карась Галереї, засновник платформи "Сіль-Соль".

Відсутні базові інституції, а українські художники не звикли створювати низькоціновий художній продукт".

Євген Карась, колекціонер, галерист, куратор, арт-експерт

Тому перш, ніж прогнозувати ефективність переходу мистецтва в онлайн, Євген Карась пропонує розібратися з тим, що потрібно Україні для формування цивілізованого артринку.

Він виокремлює такі три моменти:

🎨  По-перше: це музеї, на які міг би орієнтуватися ринок.

"Саме вони визначають пріоритет цінностей художників, періодів, жанрів, – пояснює експерт.

Музей – це і точка відліку, і узгоджена експертами офіційна історія українського сучасного мистецтва".

🎨  По-друге: серйозна періодика, в якій би викладалася історія сучасного українського мистецтва.

"Зараз "в темі" – лише поодинокі медіа, в багатьох провідних редакціях мистецький блок і самі фахівці відсутні", – зазначає Карась.

🎨  По-третє: відсутність місцевих бієнале, практично не проводяться відкриті некомерційні арт-фестивалі.

"Не існує експертної історії, офіційної хронології українського мистецтва. Її немає ані в музеях, ані в друкованому вигляді, ані в інтернеті, немає також в освіті і, як результат, в теоретичній суспільній уяві. А вона повинна бути, – запевняє галерист і додає:

Це той базис, на який повинен спиратися артринок, щоб впевнено розвиватися. І оскільки немає базису, то ми маємо брак супутніх інституцій артринку: галерей, аукціонних домів".

У свою чергу Дарина Мо Мот, українська художниця, ідеологиня і CEO проєкту Cittart, переконана, що український арт ринок перебуває в процесі свого становлення.

"Українські митці й ринок відрізняються своєю стійкістю. Особливо ті, кому зараз близько 30, бо їхнє професійне формування проходило саме на фоні революцій і нестабільності, – зазначає вона.

Тому затишшя на ринку (давайте так визначимо обережну поведінку покупців мистецтва, які зараз не поспішають витрачатися на непершочергові потреби) – стан доволі звичний для багатьох митців". 

Як COVID-19 вплинув на розвиток мистецького середовища

Економіст в галузі мистецтва, засновник акселератора Fuelarts (Нью-Йорк) Денис Белькевич зазначає, що у карантин 2020 року відбулося переосмислення механізмів ринку.

"Галереї змінили контрактну систему з художниками, перейшовши на дистанційну роботу, – пояснює він.

Відтепер для підкорення артринку молодому автору вже не обов'язково переїжджати до Нью-Йорка".

Він уточнює, що колекціонери стали більше придивлятися до нових регіонів та прізвищ – через інтернет, намагаючись знайти серед них потенційних зірок.

А ринки країн, що розвиваються, дивлячись на рішучість і тих, й інших, почали об'єднувати місцевих художників у онлайн-резиденції і маркетплейси, щоб полегшити пошук нових, цікавих ринку, імен.

Денис Белькевич, економіст в галузі мистецтва, засновник акселератора Fuelarts (Нью-Йорк)

Дарина Мо Мот впевнена, що на українському ринку відбулися радикальні зміни, які пришвидшили його розвиток.

"Майбутнє за онлайном. З’явилися нові покупці мистецтва, які не ходять у галереї, але залюбки продивляються новинну стрічку і купують мистецтво за доступними цінами напряму у митців або у фейсбук-групах", – каже вона.

Експертка зазначає, що вкрай важливо розуміти, що український ринок не розвивався у такт з американським чи європейським артринками.

"В нас були інші процеси, деякі прогалини. І карантин примусив дуже швидко наздоганяти їхню онлайн-розвиненість, – пояснює Мо Мот.

Саме так – надшвидкими темпами – в Україні формується онлайн-ринок. Не без факапів, звісно, хаотично, сумбурно, але процес запущено". 

Співзасновниця, керуюча директорка Арт-ярмарку Photo Kyiv Іванна Бертранд помітила, що більш активними у власних соцмережах стали художники і фотографи.

Вони виставляють свої роботи на особистих сторінках й паралельно шукають виходи на міжнародні та українські арт-платформи, щоб не втратити аудиторію і показувати їй своє мистецтво, а в деяких випадках – продавати.

Іванна Бертранд, співзасновниця, керуюча директорка Арт-ярмарку Photo Kyiv

Експертка зазначає, що у період, коли двері галерей зачинені, а мистецькі заходи – відмінилися, – єдиним можливим способом втримати свою аудиторію, наприклад, для галерей, стала організація виставок у онлайн-форматі.

"Ми спостерігаємо подібну динаміку частіше в Європі і Америці, рідше – в Україні. Але вона очевидна, – каже Іванна Бертранд.

Зараз вже жоден сайт галереї неможливо уявити без якогось 3D-простору, де можуть провести онлайн-виставку, чи без UNI ROOM".

Практичні онлайн-рішення українських митців

Українські митці та галеристи використали пандемію як можливість і почали впроваджувати нові для українського ринку формати продажу мистецтва.

Наприклад, було створено спільноту в Facebook "Сіль-Соль", бурхливий розвиток якої прийшовся на період карантинів.

Засновник цієї платформи Євген Карась пояснює, що система була орієнтована на низький ціновий сегмент.

"У результаті ми увійшли в карантин, розкривши запити на недороге мистецтво в Україні вартістю від $100 до $500 – в колосальному обсязі.

За 8 місяців на нашій платформі зроблено більше 7000 продажів", – зазначає він.

У лютому 2021 року у відкритий доступ планують запустити мистецьку соціальну мережу/маркетплейс Cittart.

Дарина Мо Мот, яка створює її разом з партнером Георгієм Варданяном, пояснює, що це буде рішення, яке розкриватиме бекграунд артоб'єкта.

"Це буде Instagram, тільки не для людей, а для мистецтва, – розповідає вона.

В ньому кожен артоб'єкт матиме апдейти у реальному часі. Ми бачитимемо, як його створювали, у яких виставках він брав участь, хто його бачив, хто купив, де розмістив… Цей список може бути нескінченним".

Чому люди купують мистецтво.
Дані опитування, яке було проведено серед користувачів закритого доступу маркетплейсу Cittart

Ідеолог проекту розраховує, що запуск Сittart у форматі "мистецького Instagram" дозволить налаштувати прозору взаємодію поміж учасниками артринку, розширить можливості продавати і купувати мистецтво для тих, хто не ходить у галереї, зробить "мистецтво у смартфоні" доступнішим для українців, надасть художникам ефективний майданчик для швидкої монетизації їхньої творчості та об’єднає українське арт-ком'юніті навколо ідеї  "мистецтво – у кожну домівку".

При цьому вона впевнена, що успішна реалізація такої ідеї буде залежати насамперед від митців, бо вони стануть першопроходцями і ділитимуться інформацією у соцмережі та створюватимуть потрібний контекст.

"Проте це "win win" ситуація – тому що за умов створення такого контексту навколо своєї творчості, художники зможуть краще розкривати свої ідеї, пояснювати цінність і аргументувати вартість власної роботи, – додає Мо Мот.

Окрім цього, для них це ще й інструмент актуалізації картин, які вже поїздили галереями і осіли десь у майстернях".

У свою чергу Денис Белькевич додає, що сьогодні на артринок заходить нова аудиторія – "покоління Z".

"Це молоді покупці, для яких соціальна значимість предмета мистецтва (встигнути купити, похвалитися, поділитися цим предметом та його цінністю з іншими) виходить на перший план, – пояснює експерт.

Більше, ніж будь-коли раніше, затребувана оренда предметів, ніж їх купівля: молоде покоління вважає, що в цьому житті не можна ні до чого прив'язуватися".

Дарина Мо Мот, українська художниця, ідеологиня і CEO проєкту Cittart

Водночас Іванна Бертранд зауважує, що завжди залишаться ті, кому важлива покупка і одне з найважливіших завдань будь-якої онлайн-платформи з творами мистецтва – зробити купівлю в онлайні настільки ж приємною, як і при офлайні.

"Навіть якщо доки не кожному покупцеві ментально близький і зрозумілий такий формат, з часом він все одно звикне до артдіджиталу і визнає ту величезну кількість переваг, яку онлайн відкриває в сфері продажів мистецтва, – вважає експертка.

Адже природно набагато простіше зайти на одну платформу, побачити перед собою 100 художників, 10 фотографів, і щось вибрати, ніж витрачати свій час у соцмережах і окремо заходити на сайт кожної галереї"

Керуюча директорка Арт-ярмарку Photo Kyiv переконана, що все залежатиме від того, наскільки просто, зручно і швидко буде купити мистецтво на якомусь онлайн-ресурсі та наскільки чітко і зрозуміло будуть відпрацьовані механізми логістики, сплати податків та доставки.

Скільки коштує мистецтво онлайн

80% мистецтва в онлайні продається до $500.

Такі дані з особистого досвіду озвучує Євген Карась.

"До створення групи "Сіль-Соль" на українському арт-ринку просто не було художнього продукту в низькому ціновому сегменті і не було площадок, де цей продукт можна показувати і продавати, в той час як у майстернях сотень українських художників припадають пилом стопки малюнків, а їх автори не знають, що з цим робити", – пояснює він.

Середню ціну в $500 озвучує і Дарина Мо Мот.

"За даними онлайн-опитування команди Cittart, більшість українців готова платити за арт-об’єкт в середньому $500.

Ще 11% готові купувати мистецтво від $2001 до $5000 і 9% – вище $5000", – зазначає вона.

Скільки люди готові платити за артоб'єкт.
Дані опитування, яке було проведено серед користувачів закритого доступу маркетплейсу Cittart

Прогноз Іванни Бертранд такий: "Думаю, що на діджитал-платформах коштовні артоб'єкти купуватимуть не одразу.

Ймовірніше, що такі майданчики спочатку залучатимуть покупців мистецтва, яке вартує до 1000 євро за артоб’єкт, проте вже через 1-2 роки в онлайні купуватимуть і більш коштовне мистецтво, ціна якого стартує від 1000 євро".

Що буде далі

Євген Карась вважає, що доки в Україні 90% ринку знаходиться у тіні, а митці не мають художнього продукту – цивілізований арт-ринок не сформується.

Він пояснює, що в Україні є 30-50 представників топового сегменту. Ціни на їхній живопис (маленькі роботи) починаються від $1000, а метрові роботи – від $3000, графіка коштує від $1000.

"Так ось, топовим українським художникам нічого запропонувати артринку за $500, а в цей же час у будь-якого відомого цивілізованого західного художника (Європа, США) існує амплітуда від $20! – уточнює галерист.

Ви можете купити кухоль з картиною за $10, літографію з картин за $150-200, багатотиражну шовкографіку – за $ 300-400. Я вже не кажу про значки та інший "мерч".

У художників сучасного мистецтва, яких в Україні зараз 200-300 осіб, просто немає цих художніх продуктів, каже експерт.

"Вони не знають, що такі продукти повинні бути, не вміють працювати з ринком, – констатує Карась.

І цьому є причини: в Україні немає музейних крамниць, шовкотрафаретних майстерень, дилерів і арт-агентів, які б цим займалися.

Тільки зараз з'явився величезний прошарок людей, які можуть купувати цей сегмент сучасного мистецтва і платформа "Сіль-Соль", яка обслуговує цей сегмент. Їх раніше не було".

Іванна Бетранд вважає за очевидне, що в майбутньому розвиток артринку вже неможливий без онлайну.

"Але і очевидно, що онлайн-виставки ніколи повністю не замінять офлайн, оскільки фізичний контакт з мистецтвом необхідний людині, це інший рівень комунікації, – додає вона.

Я не думаю, що потрібно протиставляти онлайн – офлайн. Між ними потрібно знайти здоровий баланс: взяти всі позитивні моменти з онлайну і запровадити їх у арт-бізнесі".

Ірина Почапська, спеціально для УП.Життя

Титульні світлини робота Дарини Мо Мот із серії Accommodation та IgorTishenko/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Яким є арт-ринок в Україні та чим він відрізняється від світового. Пояснюють експерти

"Музей на паузі" від PinchukArtCentre: як карантин вплинув на Національний художній музей України

Художники Володимир Будніков та Влада Ралко: Мистецтво – завжди про явище

"ательенормально": как художники учатся свободе творчества у коллег с синдромом Дауна

Художник Анатолій Криволап: "Якби політики мали зв’язок з мистецтвом, то була б інша Україна"

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua