Цей Вольт струмом не б’є

Сценарій писали Ден Фоґельман, який приклав руку до "Тачок", та Кріс Вільямс - сценарист "Мулана" та "Пригод імператора". Переклад фільму здійснив Федір Сидорук, Вольта озвучив Остап Ступка.

"Вольт" розповідає про песика з телевізійного шоу, який вірить, що має надзвичайні здібності, що він їх використовує для захисту своєї господині - дванадцятирічної Пенні - від зазіхань жахливого Зеленоокого.

Насправді Вольт - звичайнісінький пес породи "американська вівчарка", від якого старанно приховують, що він є головним героєм телешоу. Звісно, з міркувань рейтингу.

Одного разу Вольта випадково відправляють до Нью-Йорка, звідки розпочинається його шлях у звичайне життя.

Разом з бездомною кішкою та фанатом Вольтового телешоу хом'яком, вони перетинають Америку, аби врятувати Пенні спочатку від примарної, а потім і від справжнісінької небезпеки.

"Вольта" довго не випускали на екран через суперечки між студійним керівництвом та творцями картини.

За задумом Дена Фоґельмана та режисера Кріса Сандерса, Вольт мав потрапити у Неваду, де він би зустрів бездомну однооку кішку та мутанта-кролика, з якими б вирушив до Голівуду.

Але продюсер Джон Лассетер, зрозумівши революційність концепції, зауважив, що творці такої версії "не хочуть приймати речі, такими, яким вони повинні бути", і тому звільнив Кріса Сандерса та відправив Вольта до Нью-Йорка.

У результаті на екрани вийшов типовий фільм для сімейного перегляду, у якому цікаві та дотепні моменти чергуються з відверто прохідними та абсолютно передбачуваними.

Перша половина стрічки - це варіація на тему фільму "Шоу Трумена" Пітера Віра з Джімом Керрі у головній ролі. Там страховий агент Трумен також не знав, що він герой цілодобового реаліті-шоу, хоча й дещо підозрював.

Але, давши таку зав'язку, автори "Вольта" дуже швидко зійшли із сатиричної стежки на широку дорогу сімейного шоу.

Тому головними темами фільму стала потреба у родинному затишку, приклади вірної дружби та псячої вірності.

Хоча, звісно, не обійшлося без шпильок на адресу Голлівуду, який спотворює життя, нав'язуючи глядачам абсолютно хибне уявлення про оточуючий світ.

Скажімо, фанат телевізора хом'як так і не навчився відрізняти вигадку від правди.

Фільм сміливо можна рекомендувати до перегляду молодшим дітям. Тут немає жартів на сексуальні теми, як це було у нещодавньому "Мадагаскарі-2".

Щоправда, є один натяк. Оскільки собаки у фільмі символізують чоловіків, а кішки - жінок, то бездомна нью-йоркська кішечка охоче пояснює Вольтові, чому вони не люблять собак.

Бо вони страждають на певний "Собачий комплекс", простіше кажучи, мріють бути собаками. Звісно, тут йдеться про одне з найбільш тиражованих психоаналітичних кліше про заздрість жінок до чоловічого пеніса.

Але якщо ваша дитина не тримає твори Фройда під подушкою, вона і не зверне уваги на цей двозначний діалог.

Звісно, багато недитячого прихованого у діалогах голубів, спочатку нью-йоркських, а потім каліфорнійських. Але це тонкощі, які неможливо осягнути без знання контексту.

Щодо українського перекладу, то він справді якісний, хоча й без того драйву, який був на "Тачках" чи "Веселих ніжках". Схоже, конвеєр дубляжу в Україні, зрештою, приведе до втрати якості.

Якщо порівнювати "Вольта" з іншими цьогорічними мультиплікаційними картинами, то фільму не вистачає послідовної та переконливої концепції, яка була у "Воллі", чи у картині "Панда кунг-фу". Не вистачає "Вольту" і епічного розмаху "Мадагаскару-2".

Нема у картині і новаторства минулорічного "Рататуя" та хуліганства "Шрека". Але тільки першого. Бо продовження цілком спаскудили ідею.

Проте фільм може стати першою ластівкою до реабілітації студії "Волта Діснея", яка впродовж останніх двадцяти років втратила ініціативу у світі анімації.

Тут є фірмова "діснеївська" наївність та віра у незмінність базових людських цінностей, які не здатен здолати жоден шоу-бізнес на світі.

Оцінка стрічки - 4 з 5

Автор - Ігор Грабович