Гроші на вітер: що варто знати волонтерам про ліки із сумнівною ефективністю та що не купувати на передову

Серед речей, які активно доставляють на передову волонтери, є також медикаменти. Проте обрати правильний перелік ліків іноді не легше, ніж якісний бронік чи турнікет.

Проблема – у засиллі ліків з недоказовою ефективністю, які не лише були у вільному продажі будь-якої аптеки ще в мирні часи, але й досі зазначаються в протоколах та медичних установах.

Але давайте поступово.

Нещодавно в мережі розгорівся скандал.Журналіст Аркадій Бабченко написав на своїй сторінці у Facebook пост, в якому розповів, що необхідно зібрати гроші на низку медичних потреб.

Поряд з дійсно життєво необхідними препаратами та інструментами, гроші збиралися і ліки з недоведеною ефективністю, які прогресивні медики називають коротко та просто "фуфломіцини".

Серед них були (у списку ми надаємо діючу речовину препарату):

• есцинова сіль;
• препарат з речовиною "депротеїнізованим гемодериватом із крові телят";
• противірусні;
• бенфотіамін, піридоксину гідрохлорид;
• Гекодез (ефективний в певному сенсі, але не рекомендується до використання через низку побічних ефектів).

Коли лікарі та волонтери, ознайомлені з питаннями доказової медицини, почали вказувати, що витрачати 336 тис. гривень на такі ліки, м'яко кажучи, нераціонально, почався старий добрий український "срач".

Проте волонтери, які складали списки препаратів, аргументували вибір тим, що самі ж лікарі активно просять фуфломіцини. Окрім того, що деякі лікарі користуються застарілими протоколами, виявилось, що навіть в медичних настановах Міністерства оборони України згадуються ті самі "фуфломіцини", які так часто можна зустріти в списках волонтерів.

Чому це відбувається? Чому цих препаратів не повинно бути в настановах та на які медичні препарати не повинні йти наші донати? Як зрозуміти, що цей препарат купувати не варто?

Спробуємо розібратися.

Фото: mangostock/Depositphotos

Що таке ліки з недоказовою ефективністю?

Уявіть собі, що науковці винайшли новий препарат, який має допомогти швидше подолати грип. Перш ніж цей препарат вийде на ринок, він пройде багато етапів досліджень.

Усе починається в лабораторії. Спочатку потенційний препарат тестують, якщо дуже спрощено, в пробірці. Потім експерименти проводять на тваринах. Проте успішні показники в умовного щура зовсім не означають, що той самий успіх препарат матиме під час клінічних досліджень за участі людей.

Але якщо результати обнадійливі, наступна стадія – це дослідження з залученням волонтерів. Ці дослідження проходять в чотири етапи. На кожному етапі кількість волонтерів збільшується.

Далеко не всі ліки доходять до фінальних етапів досліджень. Орієнтовно 25-30% препаратів, які досліджуються, дійдуть до четвертої, останньої стадії.

Деякі засоби виявляться неефективними або не достатньо ефективними. Це може з’ясуватись як під час клінічних досліджень, так і протягом постмаркетингових спостережень. Та попри дослідження, деякі ліки, які показали себе неефективними, опиняються в українських аптеках, в призначеннях лікарів, в медичних настановах українських міністерств і як наслідок – в списках волонтерів.

Чому так відбувається? З одного боку, це дозволяє наше законодавство, з іншого – попит породжує пропозицію.

Як пояснює фармацевт Андрій Чимбар, у людей занадто високий запит на "чарівну пігулку".

"Також в нашій законодавчій сфері дозволено реєструвати препарати на основі клінічних досліджень, які по суті є профанацією", – каже він.

Військовий лікар Дмитро Самофалов додає, що система дала збій насамперед в навчанні та переатестації лікарів, а волонтери купують ті ліки, які кажуть купувати лікарі. Коло замкнулося.

"У нас дуже низький рівень доброчесності на навчаннях та конференціях. Професори в доповідях та лекціях вставлюють відверто рекламні матеріали, не повідомляючи про конфлікт інтересів", – каже він.

Іншими словами, лікарі щиро вірять в те, що препарати, які вони призначають, працюють і корисні. Згадані в списку Бабченка "фуфломіцини" призначають десятками років.

Тут хтось може цілком справедливо вигукнути: але ж лікарі бачать, що допомагає. Та що лікарі! Я сам це відчув/відчула, коли мені 10 років тому вводили черговий диво-препарат, який я тепер, як на зло, не можу дістати в європейській країні, куди евакуювався.

Які фуфломіцини найчастіше опиняються в списках волонтерів

Як пояснює лікарка-неврологиня та волонтерка Олександра Щебет, запит від волонтерів можна поділити на дві групи: для військових та для цивільних.

"У першій категорії "топчик" серед засобів з недоведеною ефективністю або доведеною неефективністю – валідол, корвалмент, валеріана, арбідол, всякі лаферобіони (протизапальні, імуномодулюючі засоби), "гепатопротектори" типу алохолу (ті, які нібито мають захистити печінку), розторопші тощо.

У другій – противірусні типу арбідолу, вітаміни великим списком, "судинні" по типу церебролізин/актовегін, пірацетам", – пояснює вона.

Подивимось, що не так з цілими групами препаратів, на які витрачаються сотні тисяч гривень.

Противірусні

Проблема в тому, що противірусних, які б лікували саме респіраторні вірусні захворювання – всі ці шмарклі, з кашлями та високими температурами – практично немає.

Читайте також: Чому медицина може створити штучне серце, але не лікує мої шмарклі? Що треба знати про віруси

Флазіди, фламіни та інші фуфломіцини. Чому їх не варто використовувати для лікування вірусних захворювань?

Відповідь проста: ефективних противірусних препаратів, які мають дію на віруси – дуже мало. Віруси взагалі важко лікувати.

Для початку варто розібратися, що таке вірус. Насправді досі є дискусія, чи можна вважати вірус живою істотою. І багато науковців не вважають віруси живими організмами, оскільки для того, щоб функціонувати їм необхідно потрапити у клітину хазяїна.

І є дилема: як заблокувати вірус не нашкодивши нам.

Якщо взяти респіраторні вірусні захворювання, зокрема грип, то існує лише 4 ефективних та науково доведених препарати.

Вони не лікують грип, але знижують ризики ускладнень та смерті. Також вже затверджені препарати проти коронавірусу, які можуть знизити ризики госпіталізації та смерті. Але це не точно не точно не популярні імуномодулятори.

Також варто викреслити все "противірусне", що має у своєму складі діючу речовину "інтерферон". Інтерферон – це дуже потужна річ. Якщо дуже спрощено, то це такі протеїни, які виділяються клітинами організмів більшості хребетних тварин, коли до нас завітали непрошені гості – віруси, паразити, ракові білки тощо.

Що ж тоді не так з препаратами в крапельках, пігулках сиропах, які містять цей протеїн?

Інтерферон вводиться внутрішньовенно для лікування дуже важких захворювань – вірусних гепатитів, онкологічних захворювань тощо.

У цих препаратів доволі важкі побічні ефекти:

• депресія;
• набряк обличчя;
• проблеми з диханням;
• втрата ваги;
• кров в калі;
• біль в м'язах, спині, ногах, животі;
• думки про те, щоб пошкодити себе чи когось іншого;
• зміна особистості;
• галюцинації;
• діарея;
• проблема зі сном.

Деякі дослідження крапель з інтерфероном показали, що це не лише не ефективно, але й асоціюється з токсичністю.

Проблема в тому, що молекула інтерферону настільки велика, що не пролізе крізь наші слизові оболонки при всьому нашому бажанні. Перші наукові роботи, які показали неефективність таких препаратів, були ще в 80-х роках.

Інфекціоніст Євгеній Щербина підтверджує, що жодні препарати з вмістом інтерферону і в формі свічок, крапець чи пігулок не мають доведеної ефективності.

"Якщо пояснювати дуже грубо, то молекула інтерферону просто не пролізе крізь слизові. Єдиний дієвий спосіб ввести цю діючу речовину – внутрішньовенно.Але це не працює проти ГРВІ", – каже лікар.

Фото: motorolka/Depositphotos

Ноотропні препарати

Це препарати, як мають впливати на вищі, інтегративні функції мозку. Як пояснює невролог, люди вірять, що ці засоби мають вирішити всі проблеми "з головою", а саме покращити пам‘ять, увагу, концентрацію, зняти запаморочення, прибрати головний біль, покращити кровотік, поліпшити сон тощо.

"По факту – якщо підняти світову доказову базу (не з країн пострадянського простору), то ці засоби практично всі є неефективними, жоден з них не отримав схвалення Адміністрації з контролю ліків та харчових продуктів (FDA) по покращенню когнітивних функцій, наприклад.

Деякі препарати є відверто шкідливими – можуть викликати залежність, серйозні побічні ефекти як-от стимулювання епілептичної активності у людей з епілепсією", – додає невролог.

Фітотерапія

Багато лікарських засобів, без яких ми не уявляємо сучасної медицини, дійсно стали можливими завдяки травам. Наприклад, відомий всім аспірин – це ніщо інше, як екстракт кори верби.

Утім, якщо у препарат створений на основі рослини, це не означає, що він одразу ефективний. Засіб має пройти клінічні долсідження. Також лікарський препарат – це чітке дозування, чого неможливо відстежити в травах. А ще трави та трав'яні збори мають багато компонентів. Ви не можете гарантувати, що один – допоможе, а інший не зашкодить.

Отож, якщо у вас є улюблений збір трав, який рятує від усього – прекрасно. Але не варто витрачати на нього сотні тисяч гривень, щоб допомогти солдату ЗСУ впоратись з застудою. І це ми ще не згадали стару добру гомеопатію.

Так, а що з есциновою сіллю?

Препарат є в настановах щодо лікування акубаротравми.

Проте, як пояснює анестезіолог-реаніматолог Іван Черненко, немає жодного адекватного наукового дослідження, що цей препарат працює.

"Єдине, що він робить ефективно, це призводить до флебітів (запалення стінки вен – авт.)", – пояснює він.

За його словами проблема деяких наших протоколів саме в тому, що там часто надлишок препаратів. А засобів там має бути мінімум, стверджують лікарі.

"Наприклад, якщо мова про акубаротравму, або як їх частіше називають помилково "контузією", то там мінімальне лікування – симптоматичне. Але волонтери купують ліків на сотні тисяч гривень: ноотропи, метаболіти, антиоксиданти – все те, що немає жодного ефекту".

Навіть якщо мова про струс мозку, наприклад, то це, за словами лікаря, мають бути знеболювальні, глюкокортикостероїди, протиблювотні, можливо, магнію сульфат, хоча щодо нього також точаться суперечки стосовно ефективності.

Черненко пояснює, що хворого важливо годувати поїти й дати спокій, можливо буде потрібна антигіпертензивна таблетована терапія. Тобто декілька пунктів, а не десятки,які в жодному разі не повинні опинитись в вашому "волонтерському кошику".

Всі гепатопротектори

Як пояснює гастроентерологиня Євгенія Белінська, люди називають гепатопротекторами купу недоказових ліків:

"Є наприклад урсодезоксихолева кислота. Вона входить до складу терапії у хворих на біліарний цироз, LPAC синдром. Її також називають гепатопротектором, вона дієва, але це точно не те, що необхідно на передовій.

Популярна розторопша – не допомагає, а при гострому гепатиті може і нашкодити. Алахол також не можна застосовувати без ультразвукового дослідження, бо жовчогінні не можна при деяких хворобах шлунково-кишкового тракту. Та й сама ефективність препарату сумнівна".

Популярні заспокійливі

Дієві заспокійливі – це рецептурні препарати, які підбирає виключно лікар і які входять до групи "протитривожних ліків". Наразі їх тимчасово відпускають без рецепта, але консультація лікаря все одно вкрай важлива, адже неправильне дозування та схема можуть нашкодити.

Як пояснювала в одному з наших подкастів неврологиня Олександра Щебет, валеріана банально немає достатньої кількості діючої речовини, щоб впоратись з серйозним тривожним станом, корвалол часто викликає залежність, а Ново-пасит немає жодних доказів ефективності.

Олександра Щебет радить поговорити з декількома практикуючими лікарями, щоб зрозуміти, що в списку вартісне, а що не коштує своїх грошей:

"Виходячи з отриманої інформації, узгодити списки зі стороною, що робить запит. Часто ті, хто просять, навіть не в курсі бездієвості засобів, і не знають, що може бути якась хороша дієва альтернатива".

Що корисно запитати в лікарів? Ви маєте повне право запитати:

• навіщо цей препарат?
• що саме він має вилікувати?
• як саме він буде діяти?
• на які побічні ефекти очікувати?
• чому цей препарат незамінний саме для цього захворювання?

В Україні немає сайту, який би точно визначив – "фуфломіцин" перед вами чи ні. Якщо володієте англійською, можете вбити в пошук діючу речовину на таких сайтах як FDA (Адміністрація з контролю ліків та харчових засобів США), Drugs.com (тут можна прочитати про дослідження, взаємодію конкретних ліків з іншими препаратами, побічні ефекти тощо), EMA (Європейська медична асоціація).

Проте, як каже фармацевт Сергій Демченко, ці сайти не дадуть всіх відповідей на всі препарати, а також часто потребують специфічних знань для роботи на них.

"Іноді той факт, що препарату немає на сайті FDA чи EMA, не означає, що це неефективний препарат. Що я можу порадити пересічній людині, так це спробувати вбити назву препарату разом з такими фразами як "недоведена ефективність" чи "фуфломіцин".

Якщо бачите декілька публікацій від експертів на тему того, що цьому препарату не можна довіряти в плані доказовості – поганий маркер", – пояснює Демченко.

Читайте також: На які ліки з сумнівною ефективністю витрачають мільярди гривень в Україні та що з цим робити

Наталя Бушковська, спеціально для УП. Життя