Як дихається Україні при COVID-19: яка реальна ситуація з киснем в лікарнях, та що не так із закупівлею концентраторів
Поширення COVID-19 в Україні дійшло до рівня, коли ледь не щодня "антирекорди" по кількості нових інфікованих, а показник смертності перетнув 10 тисяч.
Багато пацієнтів під час хвороби страждають від кисневого голодування.
За даними Міністерства охорони здоров'я, близько 80% госпіталізованих важких пацієнтів потребують кисню.
До пошуку кисню нині долучаються регіони, лікарі, волонтери та благодійні фонди.
"Українська правда. Життя" вирішила розібратися з тим, якою є реальна ситуація із забезпеченням киснем в Україні.
Для цього ми проаналізували офіційні дані МОЗ, а також поспілкувалися з профільними експертами:
- Лесею Литвиновою, волонтеркою, засновницею благодійного фонду "Свої", який надає допомогу паліативним пацієнтам та хворим на COVID-19;
- Олексієм Давиденком, власником мережі магазинів медичного обладнання;
- Мариною Коричинською, лікаркою-пульмонологинею.
Кому потрібен кисень при COVID-19
Лікарка Марина Корчинська розповідає, що додатковий кисень потрібен всім, хто має сатурацію 93% та нижче.
А за новими критеріями наказу МОЗ від 17.09.2020 щодо госпіталізацій – 92% та нижче.
Нормальний показник сатурації здорової людини – це 97-99%.
Лікарка застерігає, що кисневе голодування (гіпоксія) при пневмонії має дуже негативні наслідки для організму і людині потрібно якнайшвидше надати медичну допомогу.
Волонтерка Леся Литвинова розповідає, що активний попит на концентратори серед людей з коронавірусною хворобою розпочався кілька тижнів тому.
Благодійний фонд "СВОЇ", засновницею якого вона є, надає кисневі концентратори в оренду.
Експертка зазначає, що протягом дня до неї за допомогою звертається в середньому 15 людей, з яких її 5-7 отримують.
При цьому за внутрішньою статистикою фонду, з тих, хто звернувся за киснем саме через коронавірусну хворобу – помирає приблизно кожен 7-8-й.
 |
| Додатковий кисень потрібен всім, хто має сатурацію 93% та нижче. Фото juanrvelasco/Depositphotos |
Волонтерка називає кілька груп пацієнтів, які найчастіше потребують додаткового кисню:
"Є ті, хто чекає госпіталізації, але вже потребує кисню до того, як зміг потрапити в лікарню.
Також є пацієнти, які з різних причин не можуть і не зможуть потрапити в лікарні. Наприклад, є важкі випадки з супутніх захворюваннями, наприклад, з деменцією, психіатрією, коли коронавірус йде поверх онкології.
Наступна категорія – це ті, хто лежать в лікарнях, але там немає доступу до кисню, а лікарі просять шукати його самостійно.
Третя категорія – це ті, хто вже виписався з лікарні, але все ще потребує кисню. Тобто опорні лікарні формально людину вилікували, тест – негативний, далі в коронавірусній лікарні йому робити нічого, але деякі пацієнти можуть досі потребувати кисню, оскільки легені ще не прийшли в норму".
Норм, щодо того скільки часу пацієнт повинен отримувати додатковий кисень, немає.
"Моя мама провела 38 днів під киснем, – розповідає Марина Корчинська.
Хтось виписується ще на кисневому концентраторі, а хтось потребуватиме або довічної підтримки, або пересадки легень".
При цьому Леся Литвинова розповідає, що нерідко пацієнтів або рідних захоплюють панічні настрої, коли вони не можуть об'єктивно оцінити, чи необхідний їм кисень. Проте шукають допомоги.
"Була ситуація, коли о 23-й зателефонувала дівчина в абсолютній паніці, що у неї забрали маму в одну з київських лікарень. Мама задихається, проте вже кілька годин, до неї ніхто не підходить і до кисню її не підключають.
Ми з нею спокійно поговорили. Я пояснила, що мама знаходиться в столичній лікарні: якщо буде погано – їй однозначно дадуть кисень, варіантів немає. А якщо лікар скаже, що кисню немає і потрібно шукати – тоді нехай телефонує.
Порекомендувала заспокоїтися, щоб мама лягла на живіт, постаралася опустити голову нижче сідниць – це добре допомагає.
Потім вони мені передзвонили, сказали що все нормально – підключили кисень, мама дихає", – ділиться досвідом волонтерка.
Які є методи забезпечення киснем
Існує кілька способів, за допомогою яких, можна забезпечити киснем ліжка у медичних закладах.
Разом з Олексієм Давиденком проаналізували, які варіанти існують та наскільки вони ефективні для України в нинішніх реаліях.
🔴 Кисневі балони
Це звичайні балони, які містять у собі кисень, та мають підведену трубку і маску для дихання.
За інформацією МОЗ, такі балони повинні містити медичний кисень з мінімальною чистотою 99,5%.
Раніше міністр охорони здоров'я Максим Степанов зазначав, що в країні є проблеми з наявністю балонів для кисню.
"Якщо подивитися на будь-який коронавірусний госпіталь в Іспанії, Італії, які відкриваються в виставкових центрах, то там стоять сотні ліжок, а поруч – звичайні кисневі балони.
Але ці балони потрібно перезаряджати. І тут є ті проблеми, про які пишуть – кисневі заводи радянського типу не справляються ні з об'ємом замовлень, ні з кількістю ємностей, які потрібні для обміну", – розповідає Олексій Давиденко.
[BANNER1]
🔴 Кисневі станції
Це пристрій для виробництва кисню, який відділяє його від інших компонентів повітря.
Директор Центру легеневого здоров’я у Львові Любомир Рак розповідає, що для 150 ліжок використовують резервуар з чотирма тоннами кисню.
Раніше цього об'єму вистачало на півтора місяця, а зараз це на півтори доби.
"Проблеми з киснем у лікарні виникають, коли у реанімації на штучній вентиляції легень перебуває 7-10 пацієнтів. Апарати ШВЛ беруть дуже велику кількість кисню.
З рідкого стану кисень має виробитися в газоподібний. Коли є великий розхід і кисень виробляється дуже швидко, то система замерзає до –170°C.
Зараз біля лікарняного резервуару стоїть чоловік, який обмітає весь лід цілодобово", – пояснює Рак.
Олексій Давиденко вважає, що кисневі станції – це найменш затратний та найбільш ефективний метод подачі кисню. Проте зауважує, що нині він практично недоступний через брак часу.
"Нова киснева станція на 100 ліжок коштує 4 млн гривень разом з підключенням і монтажем. І буде працювати довічно.
Один концентратор сьогодні коштує близько $1,5 тисячі. А сто концентраторів – це $150 тисяч. І це не професійна, не госпітальна – а фактично напів побутова техніка", – порівнює витрати експерт.
 |
| Балони повинні містити медичний кисень з мінімальною чистотою 99,5%. Фото Wavebreakmedia/Depositphotos |
Наразі в держави немає іншого виходу – вона змушена купувати кисневі концентратори. На думку експерта, кисневі станції встановити було б значно ефективніше, але на це може знадобитися до пів року.
"Кисневі станції встановлюються найчастіше на вулицях, тому що це вибухонебезпечний об'єкт.
Щоб її встановити потрібно зробити проект, пройти експертизу, провести тендер на будівельні роботи, тому що вона вимагає фундаменту, провести тендер на закупівлю кисневої станції та провести монтаж.
Цей процес в середньому може тривати 6 місяців. Все тому, що жоден головний лікар ніколи не підпише встановлення вибухонебезпечного об'єкту без проекту та експертизи", – розповідає Давиденко.
Він також наголошує, що встановлення станції та підведення кисню в палати – це будівельно-ремонтні роботи під час яких потрібно виселити пацієнтів з медзакладу.
"Це неможливо зробити ні за тиждень, ні за місяць. Це можна було спокійно зробити за 8 місяців, особливо влітку, коли ці палати були напівпорожні.
Сьогодні – нереально", – резюмує експерт.
При цьому варто відмітити, що уряд додав перелік послуг, необхідних для забезпечення лікарень киснем, у постанову, яка дозволяє спростити процедуру закупівлі.
🔴 Кисневі концентратори
Нині кисневі концентратори користуються в світі великим попитом, зокрема за ними "полюють" і в Україні.
"Це найдорожчий варіант, але єдиний можливим сьогодні в Україні", – зауважує Давиденко.
Експерт розповідає, що на ринку існує шість типів концентраторів в залежності від потужностей – 1, 3, 5, 8, 10 і 20 літрів.
- 1 і 3 літри – це концентратори не медичного типу. Вони не виконують госпітальну функцію і не потрібні при COVID-19, зазвичай, їх використовують літні люди обо спортсмени.
- 5 літрів – це базовий концентратор, який використовується при легких формах захворювання. Він розрахований лише на 1 пацієнта.
- 10 і 20 літрові концентратори прийнято використовувати у медзакладах. Їх можна зробити двопотоковими, тобто розділити кисень з одного концентратора на два ліжка (об'єм ділиться не обов'язково навпіл – один пацієнт може отримувати 5 літрів, а інший – 15).
За словами Лесі Литвинової, витривалість апарату залежить від виробника, потужностей і того, як саме він експлуатується.
Олексій Давиденко вважає, що концентратори – це найменш ефективний метод забезпечення киснем, оскільки потребує нині багато витрат.
"Вага одного – 30-35 кілограм. До коронавірусу жодна людина не возила їх літаком, бо це дуже дорого.
Тому, коли мова йшла про закупівлю і доставку в Україну кисневих концентраторів, їх везли морем.
Відповідно 30 днів, зазвичай, йшло на виробництво в Китаї і 45 днів – на доставку в Україну. Тобто проходило 2,5 місяці до того моменту, коли концентратор надійде до кінцевого замовника в Україну", – розповідає Олексій.
Тепер у держави немає стільки часу, тому їх почали транспортувати авіасполученням. Це суттєво вплинуло на ціну, яка зросла удвічі.
"Раніше 10 літровий концентратор, який найпопулярніший зараз в госпітальному використанні, коштував близько 25-35 тис. гривень.
Тепер він починає коштувати 50-60 тис. гривень", – пояснює експерт.
Ще одна проблема при використанні концентраторів для України – це їхня енергозатратність.
"Ви собі уявляєте, як це в палаті на 6 ліжок одночасно підключити 6 концентраторів.
А тепер ще помножте цю кількість на 20 палат на поверсі.
У лікарень просто немає потужностей, щоб витримати підключення кисневих концентраторів в такій кількості", – додає він.
🔴 Портативні засоби
"Є кислородні портативні балони, кисневі подушки, кисневі маски, кисневі мішки.
Попит збільшився за рахунок тих людей, які в домашніх умовах амбулаторно хворіють коронавірусом, але у них трохи знижена сатурація, і вони підтримують її в домашніх умовах.
Інша група – це люди, у яких немає можливості купити концентратор, тому вони змушені купувати по 200-400 гривень портативні варіанти, щоб забезпечити себе киснем.
Крім того, в лікарнях не вистачає масок та витратних матеріалів, тож купують їх, щоб доукомплектувати лікарняне ліжко", – розповідає Давиденко.
Киснева подушка, як тимчасовий спосіб підтримки, містить 40 літрів кисню і коштує від 450 до 800 гривень.
[BANNER2]
Скільки кисню наразі є в українських лікарнях
За даними МОЗ, станом на 12 листопада, в медзакладах, які надають допомогу пацієнтам з COVID-19, налічувалося 53 886 ліжок.
З них 22 318 – це ліжка з підведеним киснем (враховуються як з централізованою подачею, так і з кисневими концентраторами).
Проте на брифінгу 23 листопада міністр Максим Степанов запевнив, що ліжко-місць з підведеним киснем уже 25 996.
За словами Степанова, вільними залишаються 12 168 "кисневих" ліжок.
Ситуація із заповненістю ліжко-місць різниться за регіонами. Напружена ситуація спостерігається в місті Києві, Черкаській та Харківській областях.
При цьому профільні експерти не погоджуються з такими цифрами.
"Зараз немає більше 20 тисяч – тиждень тому їх було близько 17, – зауважує Олексій Давиденко.
Єдиний варіант, за яким можна було за тиждень наростити таку кількість – це поставити кисневі концентратори.
Цю кількість за тиждень знайти неможливо. Тому що зараз в країні їх немає.
Всі волонтери пишуть про те, що збирають по 10-20 штук і ледь-ледь привозять...
Я не вірю, що ця цифра могла так вирости. Вона могла стати 18, можливо 19. Але те що вона не стала 20 – це 100%".
 |
| Фото HayDmitriy/Depositphotos |
Леся Литвинова зауважує, що у цьому випадку варто звернути увагу саме на механізми забезпечення киснем.
"Тут можна по-різному трактувати, що таке "ліжка з киснем".
Якщо з одного концентратора, який є в лікарні, розвести трубочки на 4 ліжка, то формально буде 4 ліжка з киснем.
Те що 10 літрів з одного концентратора ділиться на 4 і перетворюються в 2,5 на кожного – це вже "дрібниці".
Зрештою, якщо ви на ліжко покладете кисневу подушку, то формально, це теж буде ліжко з киснем.
Тому я не знаю, що МОЗ вкладає в поняття "збільшити ліжка з киснем", – пояснює експертка.
У МОЗ вказують, що 41% ліжок для пацієнтів з COVID-19 забезпечені кисневими концентраторами.
А за інформацією, яку надають Департаменти охорони здоров’я, всі заклади, які визначенні для лікування пацієнтів з COVID-19, забезпеченні центральною подачею кисню.
У фонду "СВОЇ" два тижні тому було 80 кисневих концентраторів, з яких лише один залишався у офісі. Ще 50 оплачені й очікується їхня доставка.
Волонтерка Леся Литвинова розповідає, що медичні заклади неодноразово зверталися за допомогою до їхнього благодійного фонду.
"Лікарні також зверталися до нас за допомогою, але я не можу. Ми навесні дуже багато допомагали лікарням засобами індивідуального захисту і технікою…
Забезпечити кисень в лікарнях – це завдання МОЗ.
І як би мені не було шкода лікарні та лікарів, які дзвонять і кажуть, що у них гинуть пацієнти, як тільки хоч на одну лікарню ми почнемо передавати кисневу техніку – нас задавлять всі інші. І будуть праві", – розповідає експертка.
Засновниця фонду наголошує, що зараз їм важливо зосередиться на тих завданнях, які держава точно вирішувати не буде.
"Жоден фонд і навіть співтовариство всіх фондів країни, які працюють в цьому направленні – а їх не так багато, не в змозі і не повинні покривати потреби держави.
Ми можемо закривати ситуативні проблеми і допомагати пацієнтам, які опинилися в критичній ситуації через недогляд держави. Наприклад, якщо держава не може покласти пацієнта в лікарню в даний момент, ми можемо допомогти підтримати його до госпіталізації.
Або якщо держава не може забезпечити гідну підтримку після виписки з лікарні (а вона не може)", – пояснює волонтерка.
Як планують змінити ситуацію з киснем
Пріоритетна мета МОЗ щодо забезпечення киснем – укомплектувати 80% ліжок для пацієнтів з коронавірусною хворобою.
За словами заступниці міністра охорони здоров'я Ірини Садов’як, це реально зробити не раніше середини грудня.
Важливо зауважити, що кошти на забезпечення киснем були передані безпосередньо обласним адміністраціям.
У відомстві вважають, що проводити закупівлю кисню централізовано – немає сенсу, а регіони мають самотужки визначитися з потребами.
На це уряд виділив кілька субвенцій на закупівлю товарів, робіт і послуг для забезпечення подачею кисню ліжкового фонду.
Зокрема, 9 жовтня з ковідного фонду Кабмін виділив на забезпечення ліжкового фонду киснем 571 млн гривень.
А на засіданні 11 листопада виділили ще 895 млн гривень.
13 листопада заступниця міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова повідомила, що за один місяць регіони витратили лише 5% субвенції та закликала приділити максимальну увагу використанню коштів та забезпеченню киснем.
При цьому Леся Литвинова, яка також займається закупівлею концентраторів для благодійного фонду, зауважує, що це довготривалий процес.
"Щоб закупити концентратор потрібно близько 2-3 тижнів від моменту оплати авансової суми", – розповідає волонтерка.
А план – вдвічі наростити кількість ліжок з киснем за місяць – вважає нереальним.
На думку Олексія Давиденка, щоб якось збільшити потужності – потрібно одночасно працювати зі всіма напрямками.
[BANNER3]
Що із українським виробництвом кисню
Раніше Максим Степанов запевнив, що в Україні немає проблем з виробництвом кисню.
"Що стосується забезпеченості киснем нашої країни, то в нас на сьогоднішній день є 16 виробників медичного кисню...
З виробництвом кисню у нас немає проблем, але є проблеми з балонами і ємностями для кисню.
Було дано відповідне доручення Міністерству економіки, щодо забезпечення ними відповідних лікувальних закладів, де виникають проблеми", – зазначив міністр.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, 17 листопада під час доповіді у Верховні Раді, зауважив, що вже 18 виробників кисню в Україні ліцензовані МОЗ.
Вони можуть виробляти два види кисню.
Для виробництва медичного кисню, як лікарського засобу з 99,5% концентрації, компанія має отримати ліцензію у Державній службі з контролю якості лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Крім того, відповідно до закону "Про лікарські засоби" медичний кисень з мінімальною чистотою 99,5% підлягає державній реєстрації як ліки.
В зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби, проведення експертизи реєстраційних матеріалів лікарських засобів для лікування COVID-19 спрощено і здійснюється у строк до 5 календарних днів.
А прийняття рішення МОЗ про держреєстрацію таких лікарських засобів здійснюється у строк, що не перевищує 2 робочих днів.
А от кисень з чистотою 93% вважається газом, що виготовлений за допомогою медичного виробу, тому норми щодо реєстрації на нього не поширюються.
При цьому експерт Олексій Давиденко розповів, що в Україні немає вітчизняних виробників кисневих концентраторів.
"В Україні немає виробників концентраторів. Є деякі, котрі заявляють, що вони українські, але насправді займаються збором китайських комплектуючих.
Тому це все одно повна залежність від Китаю", – пояснює експерт.
Дарія Поперечна, УП.Життя
Титульна світлина: NatalyMayak/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
"Відкладіть 20 тисяч на COVID-19": чому українці витрачають шалені гроші на лікування коронавірусу
Рік з COVID-19: як все починалось, що відомо нині та які перспективи
Чи можна повторно заразитися COVID-19, від чого це залежить та чи врятує нас вакцина?
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.