"Колишніх не буває": 7 міфів про залежність, які варто забути
Залежність – це зловживання, що зазвичай асоціюється з наркотиками, алкоголем, курінням чи азартними іграми, але насправді може стосуватися будь-чого.
Тема залежностей оповита численними міфами, як-от "алкоголізм – це слабкість" чи "колишніх наркозалежних не буває". Дехто також вважає, що всі люди з залежностями ведуть антисоціальний спосіб життя, але насправді це не так.
"УП. Життя" зібрала 7 міфів про залежності, які варто забути, на основі матеріалів Psychology Today, Центру громадського здоров'я МОЗ та Національної служби здоровʼя Великої Британії.
Міф 1: Залежність – це просто поганий вибір або слабкість
В уяві багатьох людей залежність – це наслідок слабкої сили волі або відсутності моралі. Але це хибна думка, яка тільки стигматизує і нікому не допомагає.
Залежність – це насамперед захворювання і комплексне явище, що залежить від біологічних, психологічних та соціальних чинників.
Важливу роль у формуванні залежностей відіграють травми, життєвий досвід та навіть вік.
Дуже вразливими до залежності є підлітки, оскільки їхній мозок ще не повністю розвинений (особливо префронтальна кора, що допомагає контролювати імпульси та оцінювати ризики).
Міф 2: Щоб вилікуватися від залежності, людина повинна досягти "дна"
Навіть якщо людина "впаде на дно", це зовсім не означає, що вона зможе від нього відштовхнутися.
Людина може звернутися по допомогу до психіатра-нарколога за порадою рідних чи друзів, якщо її вчасно підтримати.
Якщо ж оточення вирішить не втручатися й чекати "самого дна", то збитки, завдані здоров’ю, стосункам та карʼєрі людини, можуть бути непоправними.
Міф 3: Залежні люди можуть "просто кинути", коли захочуть
Деякі люди кажуть: "Я можуть кинути коли завгодно". Але зазвичай це так не працює. Залежність впливає на свободу волі.
Тому залежність від наркотиків, наприклад, вважається захворюванням центральної нервової системи, а не проявом "слабкості".
Наркотичні препарати незворотно змінюють структури мозку, що відповідають за задоволення і винагороду, тому людині хочеться вживати їх дедалі більше.
"Уперше більшість людей вживає наркотики добровільно, із різних причин, але повторне вживання може призвести до змін у мозку, у результаті чого людина може бути не здатною опиратися інтенсивному потягу до психоактивних речовин.
Біохімія в активних центрах (рецепторах) мозку змінюється так, що потреба в наркотичних речовинах стає біологічно зумовленою і дуже сильною", – кажуть у Центрі громадського здоров'я.
Міф 4: Залежними бувають лише деякі типи людей
Існує міф, що залежність трапляється лише з тими, хто виріс у сім’ї залежних.
Ризик залежності дійсно зумовлений генетично, але це не означає, що всі члени родини обов'язково матимуть схожі проблеми.
"Як і у випадку з хворобами серця або діабетом, не існує одного гена, який робить вас вразливими", – кажуть в NHS.
За статистикою, залежність частіше трапляється у людей, які вживали наркотики в ранньому віці, страждали від травм та/або психічних захворювань.
Але залежність не обирає собі "жертву" за віком, етнічною приналежністю, статтю чи соціально-економічним походженням. Вона трапляється з представниками всіх демографічних груп і ніхто від цього не застрахований.
Міф 5: Алкоголь безпечніший, ніж інші речовини
Нещодавні дослідження у США показують, що тільки за 2022 рік 29,5 мільйона людей у віці 12+ років мали розлади, пов'язані з вживанням алкоголю.
Алкоголь легальний як у США, так і в Україні. Але ця речовина може викликати таку ж залежність, як і інші речовини, призвести до проблем з психічним здоров'ям та смертельних передозувань.
Всесвітня організація охорони здоров'я постійно наголошує, що не існує "безпечної" дози спиртного.
"Алкоголь є токсичною психоактивною речовиною, що викликає залежність. Кілька десятиліть тому Міжнародне агентство з вивчення раку класифікувало його як канцероген групи 1 – це група найвищого ризику, до якої також належать азбест, радіація і тютюн.
Алкоголь викликає щонайменше сім видів раку, зокрема найпоширеніші види, як-от рак кишківника і молочної залози у жінок", – кажуть у ВООЗ.
Міф 6: Замісна терапія – це просто інша залежність
Багато людей побоюються замісної підтримувальної терапії, яку використовують для лікування залежностей від опіоїдів.
Але замісна терапія допомагає залежній людині пройти детоксикацію, впоратися з синдромом відміни ("ломкою") та запобігти рецидиву.
"Замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) є визнаним у світі та найбільш економічно ефективним методом лікування осіб із психічними та поведінковими розладами", – кажуть у ЦГЗ.
Міф 7: Колишніх залежних не буває
Залежність – це хронічний стан, якому притаманні рецидиви. Наприклад, наркозалежні люди мають підвищений ризик повернутися до вживання речовин навіть після кількох років відмови. Але це не означає, що залежність неможливо подолати.
У NHS наголошують, що залежність можна і потрібно лікувати. Медикаментозна підтримка, групова та індивідуальна психотерапія, лікування супутніх психічних розладів, психологічний супровід і підтримка близьких людей можуть допомогти подолати залежність і рухатися далі.
