У всьому винні комарі? Інтерв'ю із заступником глави МОЗ про три інфекційні хвороби, які можуть потурбувати українців

COVID-19 за роки свого існування в Україні став доволі звичним явищем. З’явилися нові штами, утім, вони вже не здатні посіяти таку паніку, як повідомлення про перший випадок інфікування вірусом SARS-CoV-2 в країні.

Водночас після початку повномасштабної війни і фізичний, й інформаційний простір України сколихнули хвороби з доволі незвичними назвами, як-от віспа мавп та лихоманка Західного Нілу.

Здавалось би, звідки цим інфекціям взятися у нас?

Про походження та про небезпечність лихоманки Західного Нілу, віспи мавп та COVID-19 "УП. Життя" поговорила із заступником Міністра охорони здоров'я, головним державним санітарним лікарем України Ігорем Кузіним.

Кузін розповів:

• з якими хворобами можна сплутати лихоманку Західного Нілу, віспу мавп та COVID-19;
• яка із трьох хвороб найнебезпечніша для українців;
• які підсумки літнього сезону COVID-19;
• чому віспа мавп та лихоманка Західного Нілу поширюються в Україні та чи слід боятися цих хвороб;
• до якої комахи відтепер треба ставитися з більшою обережністю?

Мавпяча віспа, COVID-19 і лихоманка Західного Нілу: що небезпечніше

– Чи є у мавпячої віспи, COVID-19 і лихоманки Західного Нілу схожі симптоми? Чи це дуже різні хвороби за симптоматикою?

– Частково схожі симптоми можуть бути у лихоманки Західного Нілу і COVID-19, тому що лихоманка часто проявляється у грипоподібній формі. Це різке підвищення температури, яке може тривати певний час. Тоді дійсно людина може вважати, що вона хворіє на звичайний грип, ГРВІ, COVID-19 або іншу респіраторну інфекцію.

Віспа мавп на них не схожа.

– Мавпяча віспа і гарячка Західного Нілу можуть маскуватися під більш звичні нам хвороби, окрім ГРВІ?

– Дуже малоймовірно, тому що і лихоманка Західного Нілу, і мавпяча віспа – це добре вивчені інфекційні захворювання.

Дуже важливо, щоб пацієнти достатньо чесно відповідали на всі питання лікаря стосовно особливостей перебігу і початку будь-якого захворювання. Це дасть лікарю інформацію, яка необхідна для прийняття клінічного рішення.

– Чи є можливість порівняти, яка із цих хвороб сьогодні більш небезпечна для українців?

– Безумовно, COVID-19 зберігає найперше місце з цих трьох інфекційних захворювань. Чому? Тому що він дійсно продовжує ширитися територією України і всього світу. І ті люди, які ще не отримали повного курсу щеплення проти COVID-19, мають суттєві ризики важкого перебігу хвороби, зокрема від штаму FLiRT, і в них достатньо високі ризики або важкого перебігу або летального наслідку внаслідок ковіду.

Тому сумарно, якщо подивитися на кількість смертельних випадків, важкість перебігу, то COVID-19 буде безумовно на першому місці саме по цих параметрах.

Лихоманка Західного Нілу також досить загрозлива, тому що середньостатистична летальність перебуває на рівні 17%, і це дуже високий показник. Хочу нагадати, що оцінка для COVID-19 перебувала на рівні 2%.

Та водночас лихоманка Західного Нілу достатньо рідко переходить в епідемічні форми, коли охоплюються великі верстви населення.

COVID-19, навіть на фоні цих 2%, охоплює достатньо широкі верстви населення і циркулює по всьому світу вже не перший рік. Тому він дійсно забирає найбільшу кількість життів.

– А як щодо віспи мавп?

– Віспа мавп найчастіше протікає у легкій формі або в формі середньої важкості. Форми, які характеризуються важким клінічним перебігом, найчастіше реєструються у пацієнтів з імунною супресією на фоні, наприклад, променевої терапії, у людей, які мають важкі супутні неінфекційні захворювання, зокрема онкологічні. Тому у таких людей можливий важкий перебіг. Але летальність невелика. Зараз вона, за даними з африканського континенту, менша за 1%.

– Які фактори для цих хвороб схожі?

– COVID-19 передається в нас повітряно-крапельним шляхом. Для мавпячої віспи основний механізм передачі – статевий та контактний, але при тривалому контакті. Також деякі країни реєструють внутрішньогоспітальні спалахи, коли медики не дотримуються правил інфекційного контролю.

Лихоманка Західного Нілу – це захворювання, яке передається комарами. Тому це три абсолютно різних захворювання з погляду саме чинників передачі.

– З якою із цих хвороб потенційно буде найважче справитися українській медичній системі?

– Жодна країна не досягла повноцінної елімінації коронавірусу (знищення патогену – ред.). Вірус циркулює в популяції. Він стає рутинним елементом кожного зимового сезону. Тому COVID-19 буде з нами на постійній основі. І ми будемо постійно спостерігати мутації.

Лихоманка Західного Нілу, скажімо, піддається засобам індивідуального захисту. Також можливо проводити більш системні заходи, які пов'язані з ліквідацією популяцій комарів або з осушенням водойм.

Мавпяча віспа – ми реєстрували випадки на території України у 2022 році, і тоді в нас було зареєстровано три хворих. Після епідрозслідування пацієнтів виписали, і нових випадків вдалося не допустити.

Прогнози про подальші спалахи COVID-19

– Які у вас підсумки по літньому спалаху COVID-19? Наскільки він виявився небезпечним? Який рівень смертності?

– Зараз ми спостерігаємо пікові показники захворюваності на ковід. Це тенденція не лише України, а й всього світу. Вона викликана новим субваріантом FLiRT, який достатньо швидко передається від людини до людини.

Сумарно приблизно 75 тисяч українців перехворіли на COVID-19 впродовж літнього періоду. У червні – понад 2300 українців, в липні вже було майже 11,5 тисяч, і в серпні було зареєстровано 64 тисячі випадків COVID-19 серед українців. В абсолютній кількості це достатньо високі показники, але водночас навантаження на медичну систему, на стаціонарне лікування не було значним. У середньому, на сьогодні, десь 15-17% від захворілих потребують стаціонарної допомоги. Це абсолютно нормальні показники для респіраторної групи інфекцій.

Також варто сказати, що, як і раніше, області, які мають найбільшу щільність населення, страждають найбільше, тому найбільше випадків за той же самий серпень зареєстровано на території Хмельницької, Львівської, Дніпропетровської, в місті Києві. Це основні регіони, де воно фокусується.

Характеризуючи літній сезон, можна сказати, що непрогнозованим було зростання захворюваності у серпні. У деяких регіонах вже такі тенденції йдуть на спад, тому що з другого тижня вересня ми починаємо переходити до звичайного епідемічного сезону, коли в нас циркуляція звичайних респіраторних вірусів. Тому зараз ми не можемо казати про те, що треба вводити якісь карантинні, обмежувальні заходи, загальнонаціональні або навіть якісь локальні.

– Який рівень летальності від COVID-19 сьогодні порівняно з іншими періодами спалахів?

– Насправді він набагато менший, ніж у попередні періоди. Ми пам'ятаємо спалах COVID-19, який був обумовлений штамом Дельта, коли ми спостерігали достатньо високі показники летальності.

Зараз серед госпіталізацій у нас переважають люди 60+ років. Найчастіше це невакциновані, або ті, які не повною мірою отримали необхідний курс щеплення. І всього за червень-серпень у нас було зареєстровано 112 летальних випадків. Тобто це відносно невеликий відсоток, але водночас хочеться ще раз нагадати, що COVID-19 є вакцинокерованою інфекцією.

– Зважаючи на контекст української захворюваності, скільки часу з коронавірусом сьогодні варто сидіти вдома?

– У середньому для людини застосовується термін самоізоляції 5 днів. Але зараз можливі нові рекомендації як з боку Євросоюзу, так і з боку Всесвітньої організації охорони здоров'я. Тому зараз на рівні Міністерства охорони здоров'я коригуються норми як по епідемічному нагляду, так і по клінічному веденню. Наразі поточна норма 5 днів, але треба моніторити сайт МОЗ, така норма може бути змінена.

– Це в сторону збільшення чи зменшення?

– Скоріш за все, в сторону зменшення, тому що і США, і багато інших країн свого часу зібрали доказову базу, щоб цей термін був скорочений з двох тижнів до семи днів, потім з семи днів до п'яти днів.

– Чи очікувати нам осіннього спалаху в Україні?

– Осінній спалах малоймовірний, тому що на світовому рівні поки що немає нових мутацій коронавірусу, окрім FLiRT.

Приблизно з вересня ми вже будемо реєструвати циркуляцію інших респіраторних вірусів, які витіснять COVID-19 із загальної маси. Тобто захворюваність на COVID-19 повинна зменшуватися впродовж цього зимового періоду за оптимального сценарію.

Якщо ж з’явиться новий штам, то ми можемо очікувати, що захворюваність COVID-19 буде додаватися до стандартної захворюваності грипом та гострими респіраторними вірусними інфекціями.

Як до України потрапляє лихоманка Західного Нілу

– Тепер перейдемо до лихоманки Західного Нілу. Що ви особливого спостерігали при спалаху цієї гарячки в Києві? Що спільного між хворими?

– Лихоманка Західного Нілу – це достатньо добре вивчене інфекційне захворювання. Так, вона почалася в Африці, але європейські країни також реєструють спалахи цієї хвороби. В Україні ми завжди історично мали природні осередки. Тобто це означає, що ці території історично були характерними для лихоманки Західного Ніла.

Ми виявляли циркуляцію цього вірусу як в комарах, так і точкові випадки серед людей. І найчастіше це була Одеська, Донецька, Київська область.

Зараз через потепління бачимо, що змінюється циркуляція комарів, які переносять це інфекційне захворювання. І ця циркуляція відбувається більш активно. Комарі, які переносять лихоманку Західного Ніла, це абсолютно звичайні комарі, яких ми зустрічаємо у побуті. Вони не є якимось регіонально специфічними.

80% людей, які інфікувалися вірусом лихоманки Західного Нілу, переносять це захворювання без симптомів. Але, на жаль, у 20% людей з’являються клінічні прояви. Найчастіше у грипоподібній формі.

Зазвичай інкубаційний період після укусу триває від одного дня до одного тижня, опісля різко підвищується температура, інколи може бути блювання, людина може спостерігати в себе появу певної висипки. Тоді варто звернутися до лікаря. І тут дуже важливо спробувати зв’язати факт укусу комара із симптомами.

Загалом випадки, які ми спостерігали, майже всі однакові з погляду клінічного перебігу. Це все гарячкова форма, але водночас ця хвороба може призводити до летальних випадків.

– Тобто це точно не комарі з Африки до нас прилетіли і заразили людей?

– Це вже місцеві, які були в нас тут на постійній основі.

Механізм передачі цієї хвороби дуже простий. Природним резервуаром вірусу є птахи, які прилітають на територію України. Український комар, який кусає цього перелітного птаха, отримує цей вірус і згодом передає людині.

Єдиний механізм захисту від гарячки Західного Нілу – це застосування персональних заходів захисту, зокрема репелентів, москітних сіток на вікнах, обмеження перебування на вулиці з відкритими ділянками тіла.

– Йдеться про те, що через зміни клімату у нас ця хвороба може стати більш поширена?

 – Так, якщо ми раніше реєстрували, що вона була ендемічна лише для деяких регіонів, то розуміємо, що через зміну клімату будемо спостерігати зміну популяції комарів.

Тобто такі захворювання, як-от лихоманка Західного Нілу, гарячка Денге, ті захворювання, які зустрічалися раніше на території Криму і дуже рідко на території Одеси або Херсонської області, можуть переходити тепер і на центральну частину України.

Але це не означає, що нас всіх очікують якісь епідемії, просто якщо з тими захворюваннями були раніше знайомі, наприклад, лише одеські фахівці, то тепер йдеться про те, що, напевно, більша частина лікарів повинна цікавитися захворюваннями, які зараз циркулюють на території України.

– Станом на зараз лихоманку Західного Нілу виявили тільки в Києві чи вже і по інших містах?

 – У нас є випадки по Полтавській області, по Київській області і по Києву. Також досліджується частина підозр з інших областей.

– А яке можливе лікування при цій гарячці? І що треба знати, коли ти вже захворів?

 – Лікування проти лихоманки Західного Нілу не існує. Так само не існує і вакцини. Тому людина має дбати про персональний захист принаймні впродовж літнього періоду, коли відбувається циркуляція комарів. Якщо людина спостерігає після укусу комара різку гарячку, відчуває певну алергічну реакцію, появу висипу або інші симптоми, пацієнт має звернутися до лікаря.

Лікування тут буде лише симптоматичне, тобто збивання температури, застосування протизапальних засобів тощо.

Чи потрібно вакцинуватися проти віспи мавп

– І ще коротко про віспу мавп. Ми вже говорили про те, що її в Україні виявили у 2022 році. Які тоді були наслідки для українських пацієнтів?

 – У 2022 році було виявлено три випадки за весь сезон. Пацієнти були проліковані, з ними все нормально. Тепер вірус трішки змінився.

Якщо раніше він циркулював, умовно, в Демократичній республіці Конго і найчастіше передавався серед спільноти чоловіків, які мають секс з чоловіками, то тепер реєструються випадки, коли він передається в сім'ях, передається гетеросексуальним шляхом. Також реєструються внутрішньолікарняні спалахи саме серед медичних працівників. Це не зовсім характерно для тієї віспи мавп, яка була у 2022 році, і саме тому Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила надзвичайну ситуацію, бо бачить достатньо суттєве зростання кількості таких випадків на території Африканського континенту.

Україна у 2023 році отримала вакцину від Європейського Союзу проти мавпячої віспи, і у нас було вакциновано 6100 пацієнтів, серед яких медичні працівники, які працюють в інфекційних відділеннях.

На цьому епізод віспи мавп закінчився.

– Цьогоріч ще не виявляли хворих?

– Ще не виявляли. У нас є діагностичні спроможності, є можливості управляти цією інфекцією, але ризик її поширення як на території України, так і на території Європейського Союзу для населення оцінюється як низький.

– Як і кому можна вакцинуватися проти віспи мавп? Чи доступна вакцина зараз?

– Враховуючи обмежену кількість вакцини, щеплення у 2023 році було призначене для представників груп ризику і для медичних працівників. Наразі в нас залишається певна резервна кількість доз.

Скоріш все, вона буде направлена на довакцинацію медичних працівників.

– Чи є сенс вакцинуватись, якщо ти, наприклад, їдеш в країну, в якій поширена віспа мавп?

– ВООЗ поки не рекомендує широку вакцинацію людей, які планують виїзд туди. Але коли людина планує виїзд до ендемічної території, вона має розуміти, що там циркулює віспа мавп, і уникати статевих контактів або близьких контактів з людьми, з якими вона малознайома, або не впевнена в їхньому стані здоров'я.

Ці базові профілактичні заходи є цілком достатні, щоб не інфікуватися. Вакцинація поки що не є широко доступною.

Катерина Хорощак, УП. Життя