"Кількість кримінальних справ у рази менша": як МОЗ бореться з корупцією після ліквідації МСЕК

Кількість кримінальних справ щодо зловживань під час встановлення інвалідності після реформи у десятки разів менша, ніж за часів МСЕК.

Водночас для виявлення корупційних випадків при оцінюванні функціонування особи у Міністерстві охорони здоровʼя планують використовувати, зокрема, штучний інтелект.

Про це заявила заступниця міністра охорони здоров'я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич на брифінгу 18 грудня.

Міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко також запевнив, що система працює максимально прозоро та перебуває під постійним наглядом.

"У будь-якій системі, напевно, є якась частина недоброчесних стейкхолдерів. Тому наша робота відкрита: ми працюємо з усіма правоохоронними органами, а ІТ-система покроково бачить в онлайн-режимі, хто що завантажує, і дозволяє виявляти аномалії.

Ми неодноразово проводили наради з медичними працівниками, керівниками лікарень, головами громад, органами місцевого самоврядування, які є власниками лікарень. Ми наголошували, що кожен випадок будь-яких маніпуляцій всередині системи буде обов'язково виявлений, і той, хто маніпулює, завжди понесе покарання", – сказав міністр.

Марія Карчевич підтвердила, що ситуацію постійно моніторять разом із правоохоронцями.

"Якщо порівнювати кількість кримінальних справ із тим, що було до реформи, то їх у рази, навіть у десятки разів менше. Але основний виклик залишається – є недоброчесні люди, які хочуть використати статус інвалідності для відстрочки від мобілізації. Цей ризик існуватиме доти, доки в Україні триває воєнний стан", – сказала Карчевич.

За її словами, для мінімізації зловживань МОЗ планує посилити ризико-орієнтований підхід, зокрема із використанням технологій штучного інтелекту, які виявлятимуть аномальні рішення.

Також уже розроблені критерії, за якими лікарів можуть виключати з експертних команд у разі значної кількості скасованих некоректних рішень щодо оцінювання особи.

Окремо передбачений деперсоналізований розгляд справ, що має додатково зменшити корупційні ризики.

Раніше заступниця міністра пояснювала, що для уникнення корупційних ризиків склад експертних команд невідомий пацієнту до дня оцінювання. Тобто, пацієнт не знає прізвищ лікарів, так само як і лікарі не знають прізвища пацієнта.

За словами Карчевич, усі дані моніторяться в режимі реального часу, а всі документи зберігаються в захищеній електронній системі.

Під час оцінювання людина має право бути з уповноваженим представником, процес може записуватися на аудіо та відео, а також рішення можна оскаржити.

Процедуру оскарження в межах реформи також оновили, створивши Центр оцінювання функціонування особи, до роботи якого залучено понад 200 лікарів із різних державних закладів. До Центру вже передали понад 30 тисяч справ.

У МОЗ також розробили спеціальну ІТ-систему для оцінювання та сервіс верифікації рішень експертних команд, щоб інституції могли боротися з підробленими висновками.