Дистанційне та онлайн-навчання – чи це одне й те ж саме? Думки 4-х освітніх експертів

Наші попередні опитування експертів щодо ставлення батьків і вчителів до дистанційного навчання показали, що багато вчителів, а тим більше батьків, не бачать різниці між дистанційним навчанням та навчанням онлайн.

В той же час більшість експертів розрізняють ці поняття.

Більш того, у нас склалося враження, що роз’яснення цієї різниці знижує негативну тональність в ставленні як батьків, так і вчителів до обидвох форматів навчання.

За цим роз’ясненням ми й звернулись до наших експертів – фахівців у різних сферах освіти:

• Валентина Мержиєвська, співзасновниця і викладач альтернативної школи "БеркоШко",
• Володимир Співаковський, президент корпорації "Гранд",
• Віктор Громовий, шеф-редактор порталу "Освітня політика", співробітник Навчально-методичного центру з питань якості освіти,
• Іванна Коберник, співзасновниця ГО "Смарт освіта" та ГО "Батьківський контроль".

Вони висловили свої думки про дистанційне навчання та освіту онлайн і різницю між ними. Ось запитання, які ми поставили експертам:

– Як ви вважаєте, в чому різниця між поняттями "дистанційне навчання" та "онлайн-навчання"?

– Яке з них, на вашу думку, у нас було весною під час карантину?

– Яке з них нам потрібно запровадити, якщо зараз буде знову прийнято рішення про карантин?

(для подальшого читання експертних думок скористайтеся стрілочками)

Дистанційне навчання потребує перебудови освітніх підходів: замість начитки – дослідження, замість контролю – челенджі

ВАЛЕНТИНА МЕРЖИЄВСЬКА

співзасновниця і викладач альтернативної школи "БеркоШко"

Валентина Мержиєвська, співзасновниця і викладач альтернативної школи "БеркоШко"

– Як ви вважаєте, в чому різниця між поняттями "дистанційне навчання" та "онлайн-навчання"?

– Онлайн-навчання – це часто вимушена форма, яка значною мірою наслідує прийоми очного навчання.

Переваги онлайн навчання – легкість демонстрації презентацій та відео, проведення онлайн-тестування тощо, але має і вади. Як суто технічні – проблеми зі зв’язком, так і принципові – брак контакту вчителя з учнями – і візуального, і емоційного.

Дистанційне навчання – це принципово інший підхід до взаємодії, інша структура навчання. При дистанційному навчанні вчитель може взагалі не зустрічатись з учнями в онлайн-трансляціях, а лише за потреби супроводжувати в чаті.

Дистанційне навчання має широкий спектр технічних можливостей – аудіо-подкасти, відеоролики, різноманітні тренажери і онлайн-тести. Але головною особливістю є ретельне відстеження успішності учня, вибудовування його індивідуальної траєкторії.

Якщо онлайн-освіта намагається наслідувати очне навчання, то дистанційне навчання має модель комп’ютерної гри, нові рівні якої можна відкрити тільки, коли пройдені попередні.

Поширеним прикладом дистанційного навчання є Khan academy. Де є невеличні ролики з теорією (вчителю досить записати їх один раз і не треба заново повторювати кожній новій групі учнів), багаторівнева система практичних вправ, відстеження прогресу в кожній темі, зворотний зв’язок і система мотивації.

[BANNER1]

– Яке з них, на вашу думку, у нас було весною під час карантину?

– Оскільки дистанційне навчання – це інша парадигма освіти, а більшість вчителів ще сповідують традиційну, то у більшості своїй відбувалося онлайн-навчання.

– Яке з них нам потрібно запровадити, якщо зараз буде знову прийнято рішення про карантин?

– Тут питання скоріш не в тому, яке потрібно запровадити, а яке ми запровадити спроможні.

На мій погляд онлайн-навчання є дуже виснажливим. Уроки за розкладом в Zoom – це значно важче, ніж уроки за розкладом в школі. Надмірну кількість онлайну складно витримувати і учням, і викладачам.

Але перехід на дистанційне навчання потребує перебудови освітніх підходів з боку вчителя: замість начитки – дослідження, замість контролю – челенджі.

І з боку учнів дистанційне навчання також потребує інших навичок – не слухняності, а самоорганізації.

Тобто, хочеться сподіватись, що поступово відбуватиметься перехід від онлайн-навчання до дистанційного.

Дистанційне навчання – це інша парадигма освіти. Фото lacheev/Depositphotos

– А якщо не буде карантину?

– На мій погляд, самим ефективним залишатиметься олд-скульне, офлайн навчання.

Звісно, за умови, що вчитель справді є вчителем, а учні справді збираються заради того, щоб вчитися.

Коли всі учасники процесу перебувають у освітньому спілкуванні, – вибудовуються стосунки у вчителя з учнями, – і налагоджується командна робота самих учнів.

Коли окрім опанування предмету є просто приємна людська взаємодія, обмін досвідом, якісь жарти і розмови про переглянуті фільми чи мандрівки на канікулах.

Це все є складовими задоволення від навчання. А те, що ми робимо із задоволенням, ми можемо робити якісно і без втоми.

Хоча необхідно, щоб дистанційна освіта також розвивалась – це створить можливості для тих, хто не має доступу до якісної очної освіти. Або можливість проходити окремі курси за бажанням –  робити освіту більш індивідуальною.

Маю підозру, що освіта може розшаруватись на масову дистанційну і елітну очну. Коли фахові вчителі з одного боку вкладуться в створення якісних дистанційних курсів – які будуть фінансово доступні широкому колу, а з іншого боку – залишаться викладати для власного задоволення тим, хто готовий платити більше за офлайн навчання.

А переведення неякісної масової освіти в онлайн видається дещо безсенсовним, оскільки втрачається одна з її основних функцій – утримання дітей в безпечному просторі, доки батьки працюють.

Система образования в экстремальных условиях карантина предоставила несколько моделей "неочного" обучения. Во всех больше минусов, чем плюсов

ВЛАДИМИР СПИВАКОВСКИЙ

президент корпорации "Гранд"

Владимир Спиваковский, президент корпорации Гранд

– Как вы считаете, в чем разница между понятиями "дистанционное обучение" и "онлайн-обучение"?

– Да, поначалу была некоторая путаница, но в основном все уже разобрались.

Онлайн-обучение предполагает живые уроки, в реальном режиме времени, с синхронным общением с учителем и сверстниками. Задания также выполняются синхронно: выполнил – отправил – получил обратную связь.

Это важно тем, кто предпочитает общение и чувство причастности к самому процессу обучения.

Удобно, что есть четкое расписание, ребенку легко в нем ориентироваться и распределять свое время и внимание.

Дистанционное обучение – асинхронное, действует в раздельном режиме времени. Можно выбрать удобное время, когда учить тот или иной предмет в записи. И задания выполнять, когда захочется.

Нет привязки к расписанию, что дает определенные свободы, но одновременно требует высокого уровня ответственности и самоорганизации ребенка.

Обе формы пользуются спросом. И у них нет объективных критериев – какая лучше. Обе хороши. Это зависит от запроса родителей и особенностей характера ребенка.

– Какое из них, по вашему мнению, у нас было весной во время карантина?

– Так как карантин возник неожиданно, то система образования отреагировала в этих экстремальных условиях – как смогла. И предоставила несколько моделей "неочного" обучения. И у всех этих моделей было больше минусов, чем плюсов.

Однако, главное, что у родителей был выбор, даже если из неидеальных моделей:

• обучение по телевизору,
• использование уроков из YouTube,
• обучение в тех своих школах, которые сумели наладить онлайн/дистанционное (О/Д) обучение,
• обучение в специализированных онлайн или дистанционных школах,
• обучение с репетиторами,
• домашнее обучение.

Весной качество этих О/Д форм можно было бы оценить низко, на 0…5 баллов по десятибалльной системе. Редкие случаи можно было бы оценить на 5…8 баллов.

Но в тех сложившихся экстремальных условиях ожидать лучших результатов было невозможно.

Например, когда происходит землетрясение, то приходится жить в палатках, что менее комфортно, чем в квартирах.

Так что на вопрос "Что это было?", ответ такой: Система образования, наконец-то вздрогнула и проснулась.

Во всем мире весной произошла её сильная встряска, и она начала стремительно совершенствоваться.

Начал повышаться удельный вес О/Д образования, с одновременным улучшением его качества.

И сейчас спрос на хорошее О/Д обучение продолжает быстро расти.

– Какое из них нам нужно ввести, если сейчас будет снова принято решение о карантине?

– Главный позитив возникшей ситуации заключается в том, что у нас в стране уже сформировано достаточное разнообразие таких школ, и у родителей есть выбор.

Вы удивитесь, но в обществе парадоксально изменились приоритеты. Если раньше считалось, что обучение должно давать качество знаний (на первом месте), то сейчас родители в первую очередь думают об удобном жизнеустройстве всей семьи при О/Д, когда все находятся дома, да еще и в ограниченном пространстве.

На втором месте – безопасность и здоровье ребенка в условиях коронавируса.

И лишь на третьем месте – качество знаний. В этом, конечно, для знаний нет ничего хорошего, но так складывается ситуация.

– А если не будет карантина?

– Увы, система школьного образования во всем мире давно устарела и вызывает всё больше раздражения. Все страны тратят на нее огромные ресурсы, а её КПД относительно низкий.

И вот коронавирус мгновенно обнажил все её недостатки. И устаревшее содержание, и архаичные методики, и неподготовленных учителей, и неэффективное администрирование…

Выяснилось, что О/Д модели могут вполне успешно функционировать. И если до весеннего карантина в Украине в формате О/Д училось 60 000 детей, то сейчас – уже 200 000 (это 5% всех учеников), и эта тенденция растет. Вместе с качеством. К лету эта цифра достигнет 10-20%.

Тем не менее, еще долгое время "очное-оффлайн" обучение будет доминирующим и привлекательным для тех, кто привержен традиционному обучению.

Или у кого нет возможности/желания целый день "образовательно" опекать ребенка дома, становясь по сути его личным менеджером по организации учебы.

Онлайн-навчання – це варіант дистанційної освіти, за якого учні мають бути присутніми біля моніторів одночасно з вчителем

ВІКТОР ГРОМОВИЙ

шеф-редактор порталу "Освітня політика", співробітник Навчально-методичного центру з питань якості освіти

Віктор Громовий, шеф-редактор порталу "Освітня політика", співробітник Навчально-методичного центру з питань якості освіти

– Як ви вважаєте, в чому різниця між поняттями "дистанційне навчання" та "онлайн-навчання"?

– Дистанційна освіта – це викладання (вчителювання, індивідуальне консультування, тьюторинг тощо) на відстані.

Характерною рисою "дистанційного навчання" є те, що "той, хто вчить" і "той, хто вчиться" знаходяться на відстані один від одного.

Це навчальна діяльність, за якої учень (студент) знаходиться поза закладом освіти, відсутнє міжособистісне спілкування віч-на-віч.

Звісно, способів неаудиторної взаємодії (передачі інформації та комунікації) між учнем (студентом) і вчителем (викладачем) може бути багато: спілкування в режимі онлайн, робота в групах, які створені в соціальних мережах, заочне навчання, за допомогою звичайної чи електронної пошти, телефонного зв’язку тощо.

Ще в Радянському союзі в кінці 1920-х років з’явилось так зване заочне навчання. На Заході мова йшла про "кореспондентське навчання", а в середині 70-х років там з’явилось поняття "відкрите навчання".

Онлайн-освіта – це форма синхронного дистанційного навчання (вартіант, метод, аспект), за якого учні (студенти) мають бути присутніми біля моніторів комп’ютерів чи увімкнених мобілок одночасно з вчителем (викладачем) за розкладом.

Ми просто робимо додатковий наголос на тому, що в цьому випадку навчальний матеріал доступний в діалоговому режимі, тож є більше можливостей для інтерактивної взаємодії.

Не завжди це зручно.

Наприклад, зараз я проводжу двотижневе навчання для освітян "Якість та інновації в освіті". А педагоги є страшенно зайнятими людьми, тому їм було б дуже непросто вчитись і фіксований час. Тому я зробив відео-лекції для учасників цього курсу, їх вони можуть переглядати у будь-який зручний для них час, а взаємодія відбувається у закритій групі в Facebook.  

– Яке з них, на вашу думку, у нас було весною під час карантину?

– Навесні було, в основному, самостійне навчання учнів за консультативної підтримки вчителя (коли завдання просто скидалось у Viber).

Звісно, в цьому випадку вирішальним був освітній потенціал сім’ї й вмотивованість самого учня.

Частина вчителів вже тоді на льоту опанували інструменти онлайн-навчання.

Не задоволеними виявилися ті, хто розглядав школу як "камеру зберігання" для своїх дітей і роль вчителя бачив у догляді (нагляді) за дітьми в той час, поки батьки на роботі.

Ті ж, хто розумів, що зараз головним є вміння самостійно вчитися упродовж усього життя, побачили переваги навчання у зручному для себе місці, за індивідуальним розкладом та з можливістю контакту з вчителем (викладачем) за допомогою різноманітних технічних засобів.

Онлайн-навчання – це не завжди зручно. Фото Rawpixel/Depositphotos

– Яке з них нам потрібно запровадити, якщо зараз буде знову прийнято рішення про карантин?

А якщо не буде карантину?

– У будь-якому випадку нам треба замість традиційної класно-урочної системи розвивати різні варіанти максимально індивідуалізованого "змішаного навчання (blended learning)" та "гнучкого навчання (flexible learning)", підсилювати спроможність самостійно вчитися в тому числі з використанням колосальних можливостей мережі інтернет.

Педагогам теж треба призвичаюватись до виконання нової ролі тьютора (фасилітатора, ментора тощо), на якого тепер покладається індивідуальна педагогічна підтримка, координація процесу навчання, надання індивідуальних консультації, керівництво навчальними проектами тощо.

У будь-якому випадку навчання повинно все більше ставати змішаним

ІВАННА КОБЕРНИК

співзасновниця ГО "Смарт освіта" та ГО "Батьківський контроль"

Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта» та ГО «Батьківський контроль»

– Як ви вважаєте, в чому різниця між поняттями "дистанційне навчання" та "онлайн-навчання"?

– Дистанційне навчання – це не завжди онлайн навчання, і навпаки.

Дистанційне навчання може бути свідомим вибором дитини і її батьків, коли учень чи учениця не ходять в школу, опановують матеріал дистанційно, мають індивідуальний план навчання і проходять атестацію у визначений школою спосіб.

Якщо ми говоримо про не добровільне, а вимушене невідвідування школи під час карантинів – то, по суті, це навчання з використанням дистанційних технологій, але так говорити, звісно, довго і заплутано.

Онлайн-навчання може відбуватися і в школі – якщо діти працюють в класі з використанням певної інтернет-платформи.

Дистанційне навчання може відбуватися в синхронному чи асинхронному режимі.

В першому випадку учні та вчитель вступають у взаємодію онлайн одночасно (уроки в Zoom чи на інших платформах).

В другому – діти мають план, перелік онлайн-матеріалів, завдань в підручниках тощо, які опановують і виконують кожен в свій час, лише здають до обумовленого вчителем дедлайну.

– Яке з них, на вашу думку, у нас було весною під час карантину?

– Навесні під час жорсткого карантину в різних школах була дуже різна ситуація: в тих школах, де вчителі й раніше використовували онлайн-інструменти, педколективи швидко зорієнтувалися і організували дистанційне навчання.

В інших – обмежилися повідомленнями в Viber номерів сторінок підручників і номерів завдань, фактично залишивши дітей на самостійному навчанні.

Великою мірою успішність освітнього процесу залежала від ролі директора школи. Були ті, хто розвів руками і сказав "ніякого дистанційного навчання не існує", і ті, хто особисто навчав своїх вчителів користуватися онлайн-інструментами, роздавав їм шкільні ноутбуки, організовував, щоб завести всю школу на одну платформу для спільної зручності, коротше кажучи, добре виконував свою управлінську роботу.

[BANNER4]

– Яке з них нам потрібно запровадити, якщо зараз буде знову прийнято рішення про карантин? А якщо не буде карантину?

– У будь-якому випадку навчання повинно все більше ставати змішаним. Тобто там, де доречно, і при очному навчанні варто використовувати онлайн-інструменти (тести, відео, спільні проекти тощо), щоб діти і вчителі звикали до таких форм роботи і в разі вимушених карантинів легше адаптувалися до нових обставин.

Лиш принагідно зазначу, що за моїми спостереженнями, та й і за рекомендаціями міжнародних експертів, дистанційне навчання в початковій школі є малоефективним.

Дітям 6-10 років все ж краще навчатися в колективі. Навіть ВОЗ в нинішніх умовах не рекомендує закривати садки і початкові школи.

Євген Лапін, директор Освітнього центру "Життя" , спеціально для УП.Життя

Титульна світлина wertinio/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Чому батьків не влаштовує дистанційне навчання, та що з цим робити. Думки 4-х освітніх експертів

Чому вчителів не влаштовує дистанційне навчання, та що з цим робити. Думки 4-х освітніх експертів

Інші тексти зі спецпроекту "МАЙБУТНЄ ШКОЛИ"

Дистанційне навчання: сучасний формат освіти, який має лишитися

У МОЗі уточнили, скільки школярів хворіють на COVID-19 і коли переходити дистанційне навчання

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.