Не проспіть! Як переведення годинників впливає на організм і який перехід дається важче

ОНОВЛЕНО 24.03.2022

У ніч на неділю, 27 березня українці переходять на так званий літній час.

О 3 годині стрілки годинника переводяться на одну годину вперед.

Щороку в Україні відбувається дві такі зміни часу – восени та навесні.

Традиційно ця тема супроводжується обговореннями щодо користі чи негативного ефекту від такого процесу.

Як додаткова година, або її нестача, впливає на самопочуття, "Українській правді. Життя" розповіла науковиця, експертка із хронобіології Ольга Маслова.

Чому ми двічі на рік переводимо годинники

Більша частина України розташована в межах другого часового поясу (UTC + 2), який діє на території країни.

Проте частина Закарпаття фактично перебуває у першому часовому поясі, а Луганська, Донецька область, а також частини Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей – у третьому.

Ольга Маслова зауважує, що в цьому випадку потрібно відрізняти поняття соціального та астрономічного часу.

"Ужгород та Харків мають один, так званий соціальний час, тобто на годиннику у них однакові показники.

Але астрономічний час в крайніх східних та західних частинах України відрізняється майже на годину. Це якраз розмір одного часового поясу", – пояснює науковиця.

Ольга Маслова

Раніше систему переведення на "літній" та "зимовий" час вирішили запровадити з метою збереження електроенергії і продовження світлового дня.

Згідно з цими правилами, навесні час переводиться на годину вперед, а восени – на годину назад.

Наразі такої системи у світі притримується 60 держав. Україна також переводить свої годинники двічі на рік.

Варто зауважити, що "зимовий час", на який українці перейдуть наступного тижня, насправді є звичним для нашого регіону. А "літній" – був запроваджений штучно.

В Україні уже кілька разів намагалися зупинити переведення годинника.

Цьогоріч Верховна Рада також розглядала законопроект щодо скасування переходу на літній час, проте його відправили на доопрацювання.

Зокрема нинішній спікер ВР Руслан Стефанчук аргументував відмову від переходу тим, що економічна доцільність переведення стрілок годинників не доведена.

Як переведення годинників впливає на самопочуття

Біологиня Ольга Маслова запевняє, що наукова спільнота солідарна з твердженням про негативний вплив зміни часу на організм.

Переведення годинників двічі на рік може погіршити самопочуття в цей період, порушивши біологічні ритми людини.

За словами експертки, у нас є внутрішня система добових ритмів, яка прив'язана до певного режиму, а також генетичних та психосоціальних особливостей.

"Наш біологічний годинник має з одного боку свою внутрішню ритміку, а з іншого – орієнтується на добові та сезонні зміни ступеня освітленості та інших параметрів зовні.

Найбільш болючим для біологічного годинника є десинхроноз внутрішнього та зовнішнього ритмів, а говорячи більш сленгово – джетлаг", – пояснює науковиця.

При цьому чим менше відмінностей у графіку в різні дні, тим краще функціонує наш організм.

"Коли робимо велику різницю в годинах прокидання і вкладання на вихідних і в будні (понад 4 години), або часті переведення стрілок, то даємо організму не дуже приємні сигнали", – зауважує Ольга Маслова.

Експертка з хронобіології називає кілька ознак поганого самопочуття в період переведення часу:

• втома,
• втрата концентрації;
• невчасний апетит;
• дискомфорт шлунково-кишкового тракту;
• загострення серцево-судинних проблем;
• переміна настрою.

Фото: Ivankmit/Depositphotos

До чутливої групи населення, яка може відчути дискомфорт під час переведення часу, входять люди із серцево-судинними проблемами.

"Було кілька досліджень по інсультах і серцево-судинних захворюваннях.

Вони доводять, що смертність у дні переведення годинників, особливо у весняний період, збільшується при таких проблемах", – зауважує експертка.

Аналіз страхових відшкодувань для 150 млн пацієнтів із США та 9 млн зі Швеції дозволив виокремити, що під час осіннього та весняного переведення часу загострюються серцево-судинні захворювання (серцеві напади), травми, психічні та поведінкові розлади, а також захворювання, пов'язані з імунітетом, такі як неінфекційний ентерит та коліт.

Перехід також важче дається людям літнього віку, які можуть сильніше відчувати його наслідки.

"У них власні біологічні ритми йдуть з більшою кількістю збоїв, тому будь-які зсуви у різні боки сприймаються більш болюче.

Літні люди можуть відчувати в цей період роздратування, незрозумілі почуття", – застерігає біологиня.

При цьому малюки трішки легше переносять осіннє переведення, ніж дорослі, оскільки вони витрачають багато часу на сон.

Складність полягає лише в тому, що батьки будуть прив'язані до своїх ритмів.

"Тут потрібно шукати компроміс і звертати увагу на особливості конкретної дитини", – радить експертка.

За її словами, деякі дорослі теж можуть не відчувати дискомфорту від переходу на інший час. Це зумовлено особливостями режиму роботи та генетичними передумовами людини.

Наприклад, перехід можуть легше сприймати люди, які мають проміжний хронотип, тобто менше прив'язані до ранкового чи вечірнього піку активності.

"Представники проміжного хронотипу, які легко можуть пристосовуватися, трохи легше переносять цей період.

Вечірньому хронотипу, який зветься "совами", важче дається весняний перехід, бо вони втрачають годину сну, якої не завжди вистачає", – розповідає біологиня.

Коли важче переходити на інший час

На думку Ольги Маслової, осіннє переведення годинників загалом трішки м'якше, тому що дає ілюзію додаткової години для сну.

Наприклад, науковці виявили, що під час переходу на "літній" час збільшується кількість госпіталізацій, пов'язана фібриляцією передсердь у жінок. При переході на "зимовий" час така тенденція не спостерігалася.

Крім того, весняний перехід гірше сприймається людьми, які мають фіксований час роботи. Така зміна графіку може вплинути на концентрацію уваги.

Дослідження доводять, що протягом тижня під час весняного переходу кількість лікарських помилок у медпрацівників зростає на 18%.

Ольга Маслова додає, що недосипання під час весняного переведення непрямим шляхом також збільшується кількість жертв ДТП.

Аналіз даних, проведений у 2020 році, демонструє, що весняний перехід на літній час збільшує у США ризик ДТП зі смертельними наслідками на 6%.

Як підготуватися до переходу на інший час

За словами біологині, в середньому здоровій людині для адаптації до нового графіку потрібно 3-4 дні.

Але загалом цей процес може тривати до 10 днів при певних індивідуальних особливостях.

При цьому є кілька кроків, які можуть допомогти полегшити процес адаптації.

Корегуйте свій режим сну

Підготуватися до процесу переведення годинників краще за кілька днів.

Для цього можна щодня зсувати години сну і пробудження на 10-20 хвилин.

"Ми розуміємо, що люди рідко лягають спати в однаковий час щодня, тому це може бути не дуже легко реалізовувати.

Та якщо людина збереже свою кількість годин для сну, це допоможе зменшити негативний вплив на організм від переведення годинників", – запевняє науковиця.

Стежте за режимом харчування

Потрібно стежити за тим, щоб шлунково-кишковий тракт не відчував сильного десинхронозу.

Тому прийоми їжі, як і сон, за кілька днів до переведення варто зсувати до того часу, який буде наступного тижня.

"Якщо період обідньої перерви зсувається в будь-яку сторону, то людина може відчувати дискомфорт, тому що її ритміка шлунково-кишкового тракту не буде потрапляти соціальний годинник", – пояснює експертка.

Відкладіть важливі справи

У ці дні потрібно спробувати мінімізувати психологічний тиск, пом'якшити свій графік та не планувати нічого важливого, оскільки можуть бути нюанси з концентрацією уваги.

Потрібно стежити, щоб не було дефіциту сну, зменшити фізичну активність та більше відпочивати.

Не намагайтеся насилу себе підбадьорити

"Не варто намагатися якось підбадьорити себе насильницьким шляхом себе, щоб швидко і рано вставати.

Якщо вам хочеться трішки уповільнитися, то зараз саме час, щоб це зробити.

За це також відповідає біологічна ритміка, тільки не добова, про яку ми говоримо в контексті переведення стрілок, а річна, яка в нас також присутня", – пояснює біологиня.

За її словами, зміна сезонів характеризується зміною низки параметрів, тому ми можемо по-різному почувати себе в листопаді та в червні.

Поліпшуйте якість сну

Щоб добре почуватися та швидше увійти у звичний графік, у Центрі громадського здоров'я радять дотримуватись рекомендацій для поліпшення якості сну:

• уникайте вживання кофеїну за 6 годин до сну (кава, чай, більшість газованих напоїв);
• не вживайте алкоголь і відмовтеся від куріння, особливо перед сном;
• не вживайте важку, гостру, солодку їжу за 4 години до сну;
• більше рухайтеся вдень, а ввечері вирушайте на легку прогулянку;
• зробіть комфортний для себе температурний режим у спальні та регулярно її провітрюйте;
• забезпечте тишу і зменште освітленість спальні під час сну. Приберіть електронні пристрої, або принаймні вимикайте їх за 30 хвилин до сну.

Дарія Поперечна, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Як заснути, мати хороший сон і не нажити безсоння. Наукові поради

Чи дійсно існує метеозалежність, а зміни погоди впливають на наше самопочуття?

Як відновити організм після хвороби та надміру ліків?

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.