"Плани на автобани", або українська реальність

700 км сучасної автомагістралі до Євро-2012

400 км відновлених автострад європейського рівня від кордону України з Угорщиною та Словаччиною до міста Броди (райцентру на північному сході Львівщини). Саме цим результатом дорожнього будівництва за останні шість років пишаються в "Укравтодорі".

Із досягнень саме нинішнього року називають введення в експлуатацію 30-кілометрової відремонтованої ділянки автодороги Київ-Чоп від Житомирщини до населеного пункту Корець (Рівненщина).

Автодорівці переконують, що ведеться активно реконструкція дороги Київ-Ковель-Ягодин у межах Житомирської, Волинської та Рівненської областей.

Однак будівництво, здійснюване за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку, не обходиться без проблем.

Проблема перша - придорожні села. Місцеве автомобільне начальство спочатку обіцяло, що будинки перебувають поза зоною робіт і їхнє знесення не передбачене. Однак склалося інакше: в селі Верба Дубенського району відселені мешканці на зустрічі з прем'єром висловили незадоволення новим житлом:

"Нас три сім'ї переселяють в один будинок трикімнатний, а зараз чотири кімнати є. Усім побудували по два житлових будинки, а в нас по два власники на один будинок. Траса розрізала населений пункт по половині, не можна перейти. Мають же бути якісь пішохідні переходи!".

Поблизу Рівного частина траси просто "в'їхала" у двір пенсіонерки, хоча відстань до траси від будинків повинна становити не менше 50 метрів. Нині влада вирішує, кому компенсувати незручності, а кого таки потрібно відселити.

Проблема друга - відмивання коштів, які були виділені на будівництво траси "Київ-Ковель-Ягодин". У червні волинська прокуратура затримала керівника приватної структури з Рівного, через яку кошти, виділені на ремонт, потрапили до непричетних до нього комерційних структур і... зникли.

Однак, якщо все йтиме, як запланували спочатку, то Україна все ж матиме до Євро-2012 сучасну магістраль завдовжки 700 кілометрів - від кордону з Угорщиною до Житомира, переконують в "Укравтодорі".

Його голова Вадим Гуржос запевняє: у перші роки будівництва біля Львова лише вчилися, тому наступні шляхи зроблять "надійніше" й швидше.

Мова про автобани поки не йде?

На сьогодні в Україні існує лише одна швидкісна траса європейського рівня - у напрямку Борисполя, довжина якої 40 км, стверджує віце-президент Асоціації міжнародних авто перевізників Юрій Кучинський.

А про автобани Україні поки що годі й мріяти. На черзі поки будівництво просто якісних автошляхів із багатьма смугами, пристосованих для швидкісного руху.

За сьогоднішньої технології будівництва за 5 років в Україні можливо спорудити кілька транспортних коридорів, які б увійшли до європейської системи автошляхів, наголошує Юрій Кучинський.

Проблема у коштах, однак їх можна назбирати, запровадивши дорожній збір з автомобілістів.

"Той, хто їде, має платити. У нас сьогодні дуже багато транспорту на дорогах України. Треба подумати про сплату за користування дорогами. Білорусія, Польща беруть плати за певні дороги. Нам треба зробити достойний придорожній сервіс, а покриття, яке вже десь зроблене, а десь робиться, якості вже доброї", - запевняє Кучинський.

Нових автошляхів в Україні сьогодні практично не будують, дороги в основному капітально ремонтують, зазначає начальник департаменту капітального будівництва та інвестиційної політики "Укравтодору" Федір Гончаренко.

"Найбільш інтенсивно реконструюється дорога М-06. Це дорога Київ-Чоп. Також активно йдуть роботи в Житомирській та Рівненській областях. Уже 50 кілометрів у цьому році здано. Наступного року очікується здати близько 200 кілометрів", - сказав він.

Автошляхи Європи

Якщо брати до уваги автошляхи із максимально допустимою швидкістю 150 км/год, із роздільними смугами руху, пересіченням на різних рівнях з іншими автострадами, таких доріг в Україні - близько трьохсот кілометрів, констатують експерти.

В Іспанії трас такого рівня три тисячі кілометрів, у Франції - вісім тисяч, у Німеччині - 12 тисяч. А нинішні головні дорожні артерії Польщі, Угорщини чи Словаччини мало чим відрізняються від західноєвропейських.

Стратегічна важливість національних доріг та міжнародних магістралей спонукає об'єднану Європу не шкодувати витрат, а навпаки, створювати спеціальні рахунки на обслуговування та будівництво доріг.

Наповнення цих "дорожніх фондів" різне і залежить від країни. Скажімо, у Франції левова частка цих сум надходить від системи платних автомагістралей. Поїздка легковиком із півночі на південь до французького середземномор'я може коштувати до 150 євро.

Ще дорожча у цьому сенсі - Італія. Проте ті, що не мають бажання платити, можуть скористатися паралельними менш швидкісними національними шляхами.

Країни, де так звані "автобани" безкоштовні, покривають дорожні витрати податками.

Обов'язковими елементами швидкісної дорожньої інфраструктури Євросоюзу є смітники й туалети (кожні 15 км), чітка розмітка та освітлення з'їздів на автомагістралях.

Тривалість життя зданої в експлуатацію європейської автодороги у середньому складає 30 років, кажуть місцеві фахівці. Проте кожні 15 років покриття піддається так званій "санації", тобто поновленню верхнього шару.

Зважаючи на те, що вартість будівництва мережі швидкісних автострад в Україні оцінена у 300 мільярдів гривень, а однорічний кошторис "Укравтодору" десять мільярдів гривень, виходить, що на втілення проекту зі спорудження такої мережі знадобиться близько тридцяти років.

Олександр Лащенко, Марічка Набока, Радіо "Свобода"