"Це якась збочена приватизація університету", – в.о. ректора про ситуацію в медвиші Богомольця

Це якась збочена приватизація університету, – в.о. ректора про ситуацію в медвиші Богомольця

Національний медуніверситет ім. О.О. Богомольця "трясе" з лютого, відколи Міністерство охорони здоровя відсторонило ректорку Катерину Амосову через зрив ліцензійного іспиту "Крок" для студентів-стоматологів. Це своєрідне ЗНО для медиків.

Відтоді наближені до Амосової студенти виходили на протест під МОЗ, не пускали в.о. ректора Михайла Захараша на робоче місце, оголошували страйк, закривали на ланцюги корпуси і зупиняли навчальний процес.

Амосова подала на МОЗ до суду, аби повернутись на посаду, з якої її звільнили через "невиконання умов контракту" після перевірки.

Згодом в.о. ректора став Ярослав Цехмістер, який підтримував екс-очільницю вишу.

А два тижні тому МОЗ призначило вже третього в.о. ректора Юрія Кучина, якого наближені до екс-ректорки члени студпарламенту теж не пускали на робоче місце. Втрутилась поліція.

ВІДЕО ДНЯ

Юрій Кучин погодився зустрітися з УП.Життя і розповісти, що, на його думку, відбувається у виші.

Юрій Кучин

***

Я входив у команду екс-ректора Катерини Амосової. На її завдання я приймав участь у створенні Інституту післядипломної освіти та відповідної команди однодумців, разом ми зробили багато хороших речей. Водночас робили й такі, які мені не подобались і на які ми не могли впливати.

Практично весь час, відколи я долучився до цієї команди, намагався втручатися в процеси: радити і МОЗу, і вишу. Конфлікти існують між ними давно.

***

Крім ідеологічних поглядів, мене пов’язує з новою командою МОЗ те, що я працював з заступником міністра (Олександром Лінчевським, – УП) разом в одній лікарні. Він був хірургом, я – анестезіологом. Жодних інших відносин, крім трудових, між нами не було.

Тож коли прийшла нова команда МОЗ, я намагався комунікувати з обох боків: радити і тим, і тим. Намагався відстоювати позицію вишу.

Баланс якось утримувався аж до проблеми, яка виникла з "Кроком".

На цьому етапі адміністрація вишу чомусь зайняла негнучку позицію, що призвело до зриву "Кроку". Ця ситуація виникла штучно.

Під стіни МОЗ прийшов натовп студентів нібито на підтримку ректорки, лютий 2018 року. Фото Evgeniy Gonchar

Найімовірніше, це пов’язано з тим, що Катерина Миколаївна більше довіряла іншим членам своєї команди, які і вплинули на це рішення.

Ми намагалися попередити ситуацію, як могли. Хоча зараз є рішення суду першої інстанції, що перевірка вишу була неправильною (МОЗ подало апеляцію, – УП), для мене логічно: якщо зривається великий проект, проходить перевірка ситуації з відстороненням керівників, які несли персональну відповідальність.

Далі ситуація розвивалася без мене, я був у відрядженні. Коли через три дні повернувся, університет уже увійшов у так званий "страйк".

Я не розумів, як таке можна робити. Для чого?

Фото Олександри Чернової, hromadske.ua

***

Я очолюю Інститут післядипломної освіти, це підрозділ, який відрізняється від студентських.

У нас трохи інший робочий графік. Якраз той період "страйку" припадав на випуск спеціальності "Медицина невідкладних станів" і вступ іншої, документи мали подавати фармацевти.

У цей час люди приходять за наказами, їм треба йти вчитися. Нам кажуть, що страйк.

Я поговорив з колективом інституту, ніхто не виказував бажання страйкувати.

Ми вирішили продовжити працювати. Ніде не ходили і не кричали, що ми проти страйку.

Навчали інтернів, продовжили приймати їх на роботу, робили накази по їх випуску.

Це дратувало ту команду. Володимир Мішалов (чоловік Катерини Амосової, – УП) персонально заходив, висловлював претензії, що я не підтримав страйк.

Зрештою, нам довелося перенести офіс в інше приміщення, яке не належить НМУ, але є однією з наших клінічних баз.

Зачинені ланцюгами корпуси університету під час страйку

***

Страйк врешті закінчився. Та команда була мною сильно незадоволена, хоча за собою вини я не відчував.

Мене ніхто не питав, хочу я проводити страйк чи ні. Не знаю, як би пояснив своєму колективу, чому вони мусять коритися якомусь ідіотизму.

Згодом був звіт ректора, після якого її звільнили. Оголосили загальний конкурс на посаду ректора. Порадившись з колегами, на конкурс подав кандидатуру і я.

Це стало новим поштовхом незадоволення мною тією командою. Створили комісії, які перевіряли роботу мого інституту. Знайшли порушення, які стосувались роботи одного з підрозділів інституту.

Вимагали винести мені догану. Тоді в.о. ректора Цехмістер відмовлявся це робити.

***

Хоча ректора уже не просто відсторонили, а звільнили, фактично вся система управління лишилася у руках її команди.

Фото: НМУ

Це якась збочена приватизація університету, усе має бути їхнє. Постійно нам створюють перешкоди представники старої системи.

У суботу перестало працювати АСУ ("Електронний деканат "в НМУ), це поставило під загрозу початок навчального року. Бо ніхто не знає, який в кого розклад. Це портал, яким користуються студенти.

Уже два тижні я виконую обов’язки ректора і не можу знайти ключів, людей, шукаємо провайдерів через поліцію.

У перший день, коли я приступив до обов’язків в.о. ректора, вкрали два журнали реєстрації наказів. Це усі накази: і кадрові, і некадрові. Ми викликали поліцію, зафіксували актами.

Можливо, щось ще зникло. Нема такого, щоб я не мав доступу до документів. Але наскільки мені дають те, що є насправді…

Є юристи, які працюють зі мною за особистим договором (сторонні, не з вишу, – УП), і вони даватимуть цьому оцінку. Але не так швидко.

Бо юристи університету теж хворіють раптово та часто, буває, неможливо знайти працівника юридичного відділу, що завізує наказ.

Проводимо ректорат – ключові люди не приходять. Беремо пояснення. Виявляється – уявіть! – у чотирьох осіб одночасно розболілися зуби.

Приносять довідку, що активно цей зуб пролікували всі чотири одночасно.

З роботи зникають люди. У момент підписання ключового наказу може зникнути головний юрист, чи в.о. начальника відділу кадрів. Потім виявляється, що вона теж раптово захворіла

І тому речі, які мають зробити сьогодні, будуть готові післязавтра.

Юрій Кучин, фото з сайту НМУ

Умовно, шукаєш заміну людині, яка зараз на лікарняному. Шукаєш людей, які зазвичай виконують цю роботу, а вони пишуть заяву, що за станом здоров’я не можуть покласти на себе ці обов’язки.

Ми не можемо знайти документи, які існують. Третій день уже шукаємо правила внутрішнього розпорядку. Нам кажуть, що їх немає. Це базова річ!

Ми створимо комісію з перевірки цих фактів.

***

Охорона раніше підпорядковувалася прямо проректору Олександру Никитюку, хоча він і говорить, що це не так.

Але ми знаємо, що щоб когось завезти в корпус – на нараду чи конференцію – це неможливо без його прямого дозволу. Тільки за його підписом заїжджала машина на територію корпусу.

У нас купа турнікетів, за які без дозволу охорони не можна пройти. Ці питання вирішував тільки Никитюк, хоча він зараз на лікарняному, бо є кримінальне провадження.

Але все одно по його дзвінку працює охорона.

Коли приходив представник МОЗ два тижні тому, охорона виконувала прямі вказівки (Никитюка).

Є кадрові накази, які підписував Никитюк, хоча він не має таких повноважень.

Він же призначив в.о. директора новоствореного інституту. Було багато речей. Наші юристи зараз дають цьому оцінку.

Олександр Никитюк

***

Формальних проблем з проректорами, деканами немає, вони працюють в рамках своїх функціональних обов’язків. В звичному режимі працюють кафедри.

Але усі вони – під шаленим тиском. Персонально професор Мішалов В.Г. всіх обдзвонював перед Вченою Радою.

***

Мене поставили до відома, що Вчена рада відбудеться, за день до її початку. Щоб зібрати навіть формальний кворум - її було затримано на 2 години.

Та команда має колосальний вплив на Вчену раду і Студентський парламент.

Молодь, яка не дозволяла Юрію Кучину приступити до обов'язків в.о. ректора. Фото: studway

Спершу студенти висловили мені недовіру як в.о. ректора, що взагалі нонсенс. Вчена рада також зробила висновок, який не належить до її компетенції згідно закону "Про вищу освіту", статуту університету і положення про Вчену раду.

Ніде не вказано, що Вчена рада уповноважена висловлювати недовіру в.о. ректора.

Але цим інструментом користувались і весною цього року – збирали Вчену раду на 15 хвилин та висловлювали довіру ректору, яка в цей час мала звітувати в МОЗ.

Остання Вчена рада пройшла 30 серпня, а я досі не маю по ній жодного документу. Мені принесли подання від студпарламенту і все.

За моїми даними, секретар одразу пішла у відпустку, а всі документи на Вченій раді згорнули в сумку і повезли в Ірпінь, де проживає професор Амосова.

***

– Джерела розповідали, що "люди екс-ректорки" нібито залякують колектив, щоб нічого зайвого не говорили, бо нібито уже виграний суд і пані Амосова повернеться на посаду.

– Абсолютно точно. Теж про це чув, що обіцяють повернутися. Ми повинні нарешті називати речі своїми іменами.

Ситуацію більшість людей знають. Вона недвозначна. Є багато кримінальних проваджень.

Це схеми, побудовані по студентах-іноземцях, тендери і закупки. Організація того ж харчування.

СПИСОК ПРОВАДЖЕНЬ

***

Найбільше, що обурює – те, що повністю зруйнували студентське самоврядування.

Василь Гілюк на протесті в підтримку Катерини Амосової під МОЗ, фото з Facebook

Я зараз щодня зустрічаюся зі студентами. Їх представляють люди, яких вони не знали і не бачили. Студентство затиснуте повністю.

Неправомірно провели вибори в студпарламент. Провели кандидатуру студента-стоматолога [на посаду голови студради стоматфакультету, – УП], який є ще й студентом-заочником фармацевтичного факультету.

Його обирають головою за два місяці до випуску. Який сенс?

Але ця людина навіть випуститись не може. Бо більшість активістів, яких залучають до акцій, не здатні самостійно навчатися: наприклад, голови обох студпарламентів (українських студентів та іноземців) не змогли скласти ліцензійний іспит КРОК.

Тільки й роблять, що блокують що-небудь: чи ректорат, чи МОЗ, чи там двері, чи ланцюги вішають.

Тому він не склав "Крок-2" і його відрахували (мова про Сергія Суровцева, який був одним з лідерів групи підтримки Катерини Амосової, блокував ректорат, протестував під МОЗ та виступав на організованій в її підтримку прес-конференції – УП).

По центрі - Сергій Суровцев під час блокування ректорату, коли не пускали на робоче місце в.о. ректора Михайла Захараша. Фото автора

Але він вважає, що оскільки він лишається студентом-фармацевтом заочної форми, може продовжувати залишатись на посаді. Ми це теж оскаржимо, просто ще не знаємо як, бо студенти на студраді обирали студента-стоматолога, якого уже не існує.

– Ви говорите про Сергія Суровцева. Він приходив до вас поговорити від імені студпарламенту чи від свого?

– Ні, він до мене не ходить. Ходить до професора Ярослава Цехмістера.

Минулого року так само провели схему по парламенту іноземних студентів, поставивши Фаріда Алієва.

[L]Він так само не склав "Крок", минув з того часу рік, а він досі залишається головою студпарламенту іноземних студентів, бо його зарахували на ту ж заочну фармацію (що і Суровцева).

Алієв – давній друг доньки Амосової. Вона постійно з ним на всіх акціях. Він контролює контингент іноземних студентів, починаючи від підписів, відбору, хто буде вступати, до проблем, які виникають в університеті.

Той же Василь Гілюк, що від аспірантів виступає.

Мені розповідали про систему, що через деканати і старост розповсюджують якісь рішення.

Друге – гуртожитки. Там впродовж дня людину можуть виселити з гуртожитку на вулицю. Для когось це може стати життєвою проблемою.

У нас виш, де вчаться діти, де проводять наукові дослідження і так далі.

***

Зараз не час займатися політикою - необхідно забезпечувати навчальний процес.

Більшість співробітників університету – люди праці. Розпочинається навчальний рік. Не вистачає ставок. Хтось уже виріс із асистента, доріс до доцента.

Всі хочуть, щоб припинилося це "сіре" управління, щоб зрозумілим була субординація, щоб можна було займатися навчальним, лікувальним та науковим процесами, замість того, щоб прислухатись до чуток, ходити на вечірні збори перед Вченою Радою, читати на смс-ки, які приходять, і думати, якою буде реакція того чи іншого.

Українська правда. Життя надіслала запит на інтерв'ю до Катерини Амосової і готова надати їй слово.

Ірина Андрейців, УП

Передрук редакційних матеріалів "Української правди. Життя" без дозволу редакції заборонений.

Щоб отримати дозвіл, напишіть нам на [email protected]

Реклама:

Головне сьогодні