Усі розділи
Підтримати УП

Держслужба якості освіти назвала 28 вишів із високим ступенем ризику: що це для них означає

Альона Павлюк — 18 жовтня 2023, 13:11

Державна служба якості освіти (ДСЯО) сформувала перелік вишів за ступенем ризику.

28 з них отримали статус "високого ризику", серед яких Національний авіаційний університет, Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра та Київський університет туризму, економіки і права.

Список оприлюднили на сайті установи.

Як розповіла директорка департаменту контролю у сфері вищої, фахової передвищої і освіти дорослих Наталія Вітранюк у коментарі "УП. Життя", ступінь ризику не вказує на якість закладу вищої освіти.

Фото: Fotofabrika/Depositphotos

"Ступені ризику – це розрахунок ступеня ускладнення або ризиковості управлінської діяльності ЗВО. Вони демонструють, наскільки складно в закладі освіти організувати управління. Чим складніше, тим вищий ступінь ризику", – каже вона.

Ступінь ризику впливає на періодичність планових перевірок вишу.

"Ризики розраховуються для визначення періодичності планового контролю. Вони показують, наскільки часто ми маємо право зайти до ЗВО з плановою перевіркою.

Останні декілька років ми виїжджаємо тільки у позаплановому порядку, тому перевірок значно менше. Поки війна – є мораторій на них.

Ці списки – це можливість закладів освіти подивитися, на що їм треба звернути увагу", – пояснює Наталія Вітранюк.

За законом, заклади вищої освіти із високим ступенем ризику мають перевіряти один раз на два роки, із середнім – не частіше одного разу на три роки, із незначним – не частіше одного разу на п’ять років.

Всього до рейтингу потрапили 290 закладів вищої освіти. 28 вишів віднесли до високого ступеня ризику (10%), 186 – до середнього (64%) та 76 – до незначного (26%).

Критерії оцінки:

  • кількість здобувачів вищої освіти протягом останніх трьох років;
  • кількість науково-педагогічних працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
  • стан оприлюднення на офіційному вебсайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
  • кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • наявність відокремлених структурних підрозділів;
  • наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
  • частка неакредитованих спеціальностей та освітніх програм.
Фото: IgorVetushko/Depositphotos

До вишів із високим рівнем ризику потрапили:

  • Міжнародна академія екології та медицини (Київ);
  • Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика (Миколаїв);
  • Київський інститут бізнесу та технологій (Київ);
  • Бердянський державний педагогічний університет (Бердянськ);
  • Східно-європейський слов'янський університет (Ужгород);
  • Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова (Черкаси);
  • Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра (Київ);
  • Київський університет права НАН України (Київ);
  • Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова (Херсон);
  • Херсонський економічно-правовий інститут (Херсон);
  • Кам'янець-Подільський податковий інститут (Кам’янець-Подільський);
  • Інститут екології економіки і права (Київ);
  • Українсько-Польський вищий навчальний заклад "Центрально-Європейський університет" (Київ);
  • Європейський медичний університет (Дніпро);
  • Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (Київ);
  • Інститут психології і підприємництва (Київ);
  • Університет сучасних знань (Київ);
  • Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут "Бейт-Хана" (Дніпро);
  • Київський хореографічний коледж (Київ);
  • Київський університет туризму, економіки і права (Київ);
  • Національний авіаційний університет (Київ);
  • Міжнародний університет бізнесу і права (Херсон);
  • Донецький національний медичний університет (Лиман);
  • Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (Кривий Ріг);
  • Полтавський університет економіки і торгівлі (Полтава);
  • Дніпровська академія музики (Дніпро);
  • Луганська державна академія культури і мистецтв (Київ);
  • Одеський державний університет внутрішніх справ (Одеса).

За словами Наталії Вітранюк, якщо кількість зауважень з кожною перевіркою закладу освіти не змінюється, то ДСЯО сповіщає про це вищий орган управління.

"У переважної більшості вишів йдеться про Міністерство освіти і науки. По-перше, ми пропонуємо перевірити заклад освіти на предмет дотримання ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, оскільки самі ми не маємо на це повноважень. По-друге, розглянути діяльність директора або ректора на предмет виконання умов контракту", – розповідає вона.

Якщо змін не буде, ректор може отримати покарання. Як мінімум – догану, як максимум – МОН може прийняти рішення про дострокове розірвання контракту з ним.

Рівень ризику серед найкращих вишів України, які увійшли до міжнародного рейтингу QS World University Rankings 2024:

  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка – середній;
  • Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – середній;
  • Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" – незначний;
  • Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" – середній;
  • Національний університет "Львівська політехніка" – незначний;
  • Сумський державний університет – середній;
  • Національний університет "Києво-Могилянська академія" – незначний;
  • Одеський національний університет імені І. І.Мечникова – незначний;
  • Львівський національний університет імені Івана Франка – незначний;
  • Харківський національний університет радіоелектроніки – середній;
  • Національний університет біоресурсів і природокористування України – незначний.

Нагадаємо, раніше ми писали, що 6 українських вишів потрапили у світовий рейтинг Global 2000.

Читайте також: Що варто знати про реорганізацію НАУ

Реклама:

Головне сьогодні