Можуть спровокувати пандемію: вчені попереджають про загрозу стародавніх вірусів, похованих у вічній мерзлоті

Ірина Бура — 21 січня, 12:28

Стародавні віруси, які поховані у вічній мерзлоті Арктики, одного разу можуть "звільнитися" через глобальне потепління та спровокувати великий спалах хвороби.

Це може загрожувати людству новою пандемією, вважають учені. Вони припускають, що нова глобальна надзвичайна ситуація може бути спровокована саме хворобою з далекого минулого, пише The Guardian.

"Актуальний аналіз загроз пандемії зосереджений на захворюваннях, які можуть виникнути в південних регіонах, а потім поширитися на північ. Натомість мало уваги було приділено спалаху, який може виникнути на крайній півночі, а потім поширитися на південь.

Це, на мою думку, недопрацювання, адже там є віруси, які можуть заразити людей і викликати новий спалах хвороби", – каже французький генетик Жан-Мішель Клавері.

Вірус із вічної мерзлоти, якому 30 тисяч років. Зображення: Жан-Мішель Клавері

Цю тезу підтримала вірусологиня Маріон Купманс з медичного центру у Роттердамі.

"Ми не знаємо, які віруси перебувають у вічній мерзлоті, але я думаю, що є реальний ризик того, що там може бути один, здатний спровокувати спалах хвороби – скажімо, стародавня форма поліомієліту. Ми повинні передбачити, що щось подібне може статися", – каже вона.

У 2014 році Клавері очолював групу вчених, які досліджували в Сибіру так звані "зомбі-віруси". Виявилося, що навіть попри тисячолітнє перебування у вічній мерзлоті вони можуть інфікувати одноклітинні організми.

Подальші дослідження показали існування у семи різних місцях Сибіру кількох різних вірусних штамів. Вік одного зі зразків становив 48 500 років.

"Віруси, які ми дослідили, не становлять небезпеки для людей. Однак це не означає, що інші віруси, поховані у вічній мерзлоті, не можуть викликати захворювання у людей. Наприклад, ми ідентифікували геномні сліди поксвірусів і герпесвірусів (родини ДНК-вмісних вірусів – ред.), які є добре відомими патогенами людини", – додає Клавері.

Вічна мерзлота покриває п’яту частину північної півкулі і складається з ґрунту, який тривалий час зберігався при температурі нижче нуля.

"Вирішальним моментом у вічній мерзлоті є те, що вона холодна, темна і не має кисню. Це є ідеальним середовищем для зберігання біологічного матеріалу. Ви можете помістити йогурт у вічну мерзлоту, і він може бути їстівним через 50 тисяч років", – зазначає Клавері.

Але вічна мерзлота світу змінюється. Верхні шари основних запасів планети – в Канаді, Сибіру та на Алясці – тануть, оскільки зміна клімату непропорційно впливає на Арктику.

За словами метеорологів, регіон нагрівається в кілька разів швидше, ніж середні темпи зростання глобального потепління.

Однак, за словами Клевері, найбільший ризик становить не танення вічної мерзлоти. Небезпека виникає через інший вплив глобального потепління – зникнення арктичного морського льоду. Це дозволяє збільшити судноплавство, перевезення та промисловий розвиток у Сибіру.

Також там планують масштабні гірничодобувні роботи, в ході яких для видобутку нафти та руди хочуть зробити величезні отвори у глибокій вічній мерзлоті. Ці операції вивільнять величезну кількість патогенів, переконують науковці.

"Якщо ви подивитеся на історію спалахів епідемій, одним із ключових факторів були зміни у землекористуванні. Вірус Ніпа поширили кажани, яких люди вигнали з місць їхнього проживання. Так само мавпячу віспу пов’язують із поширенням урбанізації в Африці.

І це те, що ми незабаром побачимо в Арктиці: повна зміна землекористування може викликати новий спалах", – наголосила Маріон Купманс.

Читайте також: Оксфорд розпочав випробування вакцини проти рідкісного вірусу Ніпа на людях

Вчені вважають, що вічна мерзлота на її найглибшому рівні може містити віруси, яким до мільйона років.

З цієї причини Клавері та інші вчені працюють над планами створення карантинних закладів і медичної експертизи, яка могла б точно визначити ранні випадки хвороб і лікувати їх на місці, щоб стримувати поширення інфекції.

"Зараз ми стикаємося з відчутною загрозою, і повинні бути готові впоратися з нею", – резюмував Клавері.

Нагадаємо, Гренландія втрачає 30 мільйонів тонн льоду на годину.

Читайте також: Без паніки. Що таке "хвороба Х" і чому про неї всі говорять?

Реклама:

Головне сьогодні