Виїхати (не)можливо: як студентам потрапити за кордон на навчання
"Як студенту іноземного університету виїхати за кордон?" – поширене запитання після 24 лютого.
Віднедавна – майже ніяк.
Спочатку за кордон планували випускати тих, хто навчався ще до 24 лютого, утім, 1 квітня виїзд усіх студентів заборонив Кабмін.
Та вже за 3 дні у ДПСУ опублікували роз’яснення, згідно з яким студенти можуть виїжджати з України.
У серпні Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний попросив дозволити виїзд студентам іноземних вишів без уточнення часу навчання.
Однак 14 вересня виїзд чоловіків-студентів іноземних вишів за кордон під час воєнного стану остаточно заборонили нібито через масову підробку документів.
Фото: serezniy/Depositphotos |
Наприклад, студент Денис із Києва вступив до Оксфордського університету і виїхав на навчання у Британію ще у липні.
"У мене були всі документи. У приписному було написано, що я маю тимчасову відстрочку від призову до січня 2023 року.
Також військовий комісар своєю рукою написав, що я є студентом Оксфордського університету денної форми навчання і він не заперечує проти мого виїзду. Думаю, це сприяло тому, що мене пропустили", – розповідає студент.
При цьому його зарахування до вишу та основні конкурси відбувалися до початку великої війни.
Водночас 20-річний Данило з Херсонщини, який вступив до Університету Лотарингії, не зміг перетнути кордон.
Що робити студентам, які розраховували на вступ за кордон після невеликих "послаблень" з боку Міноборони й ДПСУ, але тепер не можуть поїхати на навчання?
"Українська правда. Життя" поспілкувалася зі студентом КНУ Данилом, якого спіткала така ситуація, студентом НаУКМА Лукою, якого випустили за кордон після 14 вересня, професором НаУКМА Олексієм Гаранем, а також із адвокатом юридичної фірми "Міллер" Андрієм Новаком.
Втрачене навчання у Франції
Студенти на КПП Шегині. Фото: "Ми зустрілись на Шегинях"/Telegram |
Данило – 20-річний студент з села Дар’ївка на Херсонщині, що перебуває в окупації з березня.
Він навчається на третьому курсі у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті психології. Спеціальність – соціальна робота.
Також хлопець навчався в Українській академії лідерства і цього літа отримав пропозиції від трьох закордонних університетів.
"Я пройшов у Єврейський університет в Єрусалимі, Ізраїль. Також – на програму обміну для студентів UGRAD. Пройшов співбесіди, відбори і мене запросили на навчання в США. Третім варіантом я пройшов на навчання у Школу менеджменту в Університеті Лотарингії, Франція", – розповідає Данило.
Данило пройшов на спеціальність "Міжнародний менеджмент та торгівля" і з трьох варіантів обрав Францію. Він мав навчатися на денній формі два семестри у рамках програми академічної мобільності.
"Це програма подвійного дипломування в рамках партнерської угоди між Францією і Україною. Це не якийсь окремий курс, а повноцінне навчання.
Просто я навчаюся і в Україні, і у Франції, де отримую бакалавра. У мене в документах було чітко прописано, коли я повертаюся в Україну, коли закінчується навчання", – розповідає Данило.
Хлопець почав збирати необхідні документи, але через бюрократію процес затягнувся.
У Данила є статус ВПО, бо він з Херсонської області, але з початком повномасштабного вторгнення був у Львові. Київської прописки хлопець не має, бо усі три роки навчався онлайн.
"Я став на військовий облік у Львові, і з цього моменту почалася найцікавіша історія мого життя.
Потрібно було отримати військово-обліковий документ. У мене не було приписного посвідчення, бо воно залишилося на Херсонщині і мені потрібно було його оформити", – розповідає студент.
Процедура оформлення проста: у військкоматі дають перелік необхідних документів, які потрібно зібрати. Після цього потрібно пройти медкомісію.
"Я хотів отримати військово-обліковий документ, але представник військового комісаріату сказав: "Я не буду вас ставити тут на облік. Їдьте до себе". Він казав їхати до свого військового комісаріату, де вони передислоковані.
Але всі документи, які були в нашому військовому комісаріаті району, були знищені у перші дні окупації, щоб убезпечити військовозобов’язаних", – розповідає хлопець.
Сім’я Данила – військові та держслужбовці. Вони потрапили у невиїзні списки і не можуть вибратися з окупованих територій. А Данилу – нікуди повертатися.
Фото: Західне регіональне управління Держприкордонслужби України/Facebook |
У червні студент вирішив знятися з обліку ВПО у Львові і переїхати в Київ. Наприкінці липня його участь у програмі академічної мобільності підтвердили, і на початку серпня він почав займатися оформленням документів для навчання.
Спершу прийшов у столичний центр соціального забезпечення свого району і за 4 дні отримав довідку ВПО.
"Далі потрібно було стати на військовий облік, а для цього – прийти у військкомат. Голосіївський районний територіальний центр комплектування працює двічі на тиждень по дві години", – каже хлопець.
Щоб потрапити на прийом, потрібно було стояти у довгих чергах, а щоб бути у першій 15-ці – приїжджати о 5 годині ранку.
"Якщо ти приїжджаєш о 5:30, то там уже 15 або 20 людей. Почалася ціла епопея з військкоматом. Я пішов на медкомісію. Не було тільки терапевта.
Я приходив кілька разів, але мене не приймали: то через повітряну тривогу, то через те, що в якісь дні не приймають студентів. Бувало, що я приходив о 7 ранку, стояв у черзі до 10, але так і не міг потрапити в кабінет".
Незважаючи на затримку, університет мав можливість коригувати запрошення Данила. Спочатку його запрошували на 1 вересня, потім на 15-те, на 29-те і аж до початку навчання 1 жовтня.
У спробах зібрати необхідні документи минув місяць. Зрештою, щоб потрапити у військкомат, довелося зняти квартиру навпроти нього.
"Коли я нарешті прийшов у військкомат з повним пакетом документів, то попросив оформити мені документи на виїзд. Це робиться за 20 хвилин: оформлюється розпорядження, яке підписується військовим комісаром.
Оскільки я переселенець, моя справа пішла на додаткову перевірку, тому я чекав ще тиждень. Це вже був початок вересня", – розповідає студент.
Зрештою, Данилу вдалося оформити військово-обліковий документ з відміткою про відстрочку і документ на виїзд – "довідку для виїзду за кордон здобувачів фахової, вищої освіти, асистентів, стажистів, аспірантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти".
"Військовий комісар написав, що заперечень щодо виїзду з України в установленому порядку для продовження навчання за кордоном немає", – додає Данило.
Щоб виїхати за кордон, потрібно також мати студентський квиток або студентську візу. Але Посольство Франції зараз не видає в Україні студентські візи.
"Для того, щоб отримати студентську візу, треба поїхати до Франції. А щоб виїхати до Франції – потрібна студентська віза. Замкнене коло. Але неймовірним чином нам таки передали студентські квитки з Франції", – розповідає хлопець.
Читайте також: Виїзд студентів закордонних вишів: як влада ігнорує власноруч створену проблему
Приїхав на кордон за 20 хвилин після заборони виїзду студентам
Фото: "Ми зустрілись на Шегинях"/Telegram |
14 вересня Данило і ще 10 хлопців з його групи приїхали на контрольно-пропускний пункт Шегині у Львівській області.
"Це було 14 вересня – за 20 хвилин після того, як студентам заборонили виїзд. Приблизно о 14:10 про це повідомили прикордонників, а ми приїхали десь о 14:30", – пригадує Данило.
Дівчат з групи пропустили швидко, а хлопців – зняли з автобуса. У них забрали паспорти і відвели до місцевого керівництва.
"Перед нами всім іншим хлопцям давали відмови. Ми думали, що їм дають, бо в них немає повного пакета документів, які буває важко отримати.
Але у всіх нас офіційна мобільність, ми навчаємося в університеті, офіційне зарахування, офіційний конкурс. Нічого не було куплено", – каже Данило.
Після 4 годин очікування студентів почали запрошувати на розмову.
"Коли я зайшов до КПП, то звернув увагу на те, що всі відмови вже надруковані. На паперах уже були написані всі імена моїх хлопців з групи. Хоча мій друг з таким самим набором документів виїхав за кордон, але на іншому пропускному пункті", – пригадує студент.
Данило довго спілкувався з представницею прикордонної служби. Однак у відповідь почув: вам відмовлено в перетині кордону згідно з постановою Кабінету Міністрів №57.
"Коли ми були на Шегині, то спілкувалися з адвокатами – і всі вони говорили різні версії. Один каже, що треба брати письмову відмову. Інший навпаки радить не брати письмову відмову, щоб нас не вносили в базу даних і ми могли поїхати на інший контрольно-пропускний пункт.
Зрештою, мене не пропустили".
Читайте також: Для "виїзних" чоловіків: в Україні розробили довідник про умови виїзду за кордон під час війни
Данило мав прибути у Францію всередині вересня, щоб встигнути оформити всі документи – медичне страхування, соціальну допомогу, соціальний захист.
Після відмови у виїзді Данилу та іншим студентам його програми ректорка французького університету написала листа на ім’я міністра освіти і науки України, однак не отримала жодної відповіді.
Крайній термін виїзду був 1 жовтня – з того моменту Данило почав навчатися онлайн.
"Складається дивна ситуація: Залужний, Зеленський, Резніков, ДПСУ кажуть: "Ми хочемо, щоб студенти виїжджали". Але ніхто не знає, як зробити так, щоб студенти виїжджали. Тоді скажіть про це прямо.
Всі уникають відповіді, тому я ніби в підвішеному стані. Мені немає куди повертатися. Мій дім окупований. Батьки – на непідконтрольній території. Це була моя можливість поїхати, вивчитися і здобути фах", – каже хлопець.
Українські університети, у яких навчаються хлопці з групи Данила, написали клопотання до МОН.
Остаточної відповіді студенти поки що не отримали. Але Данило досі сподівається, що йому дозволять поїхати на навчання за кордон.
Чому студентів випускали, а тепер – перестали?
Фото: Західне регіональне управління Держприкордонслужби України/Facebook |
14 березня Рада звільнила студентів від мобілізації.
З 17 березня ДПСУ керувалася листом керівника Сергія Дейнека, у якому зазначено, хто може виїжджати за кордон.
Зокрема, це "здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти".
Пізніше Залужний у листі до Міноборони попросив дозволити виїзд студентам іноземних вишів, які навчались до 24 лютого.
Однак вже 1 квітня Кабмін вніс зміни до "Правил перетинання державного кордону громадянами України" від 1995 року і фактично заборонив усім студентам виїзд.
При цьому 4 квітня у ДПСУ написали, що студенти таки можуть виїжджати, наче проігнорували попередні зміни до Постанови №57.
12 серпня Залужний попросив Міноборони дозволити виїзд за кордон тим, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, студентам.
Час вступу студентів до іноземних вишів не уточнювався.
"З Могилянки було 84 людини, які виїхали на програму академічної мобільності на пів року. Багато моїх знайомих просто виїхали на навчання на пів року.
Немає чіткої постанови, де написано, що ти маєш навчатися до 24 лютого, або про те, що ти маєш здобувати там ступінь, а не бути на академічній мобільності", – каже Данило.
На думку адвоката Андрія Новака, плутанина могла виникнути і серед самих прикордонників: вони могли від початку неправильно трактувати лист Залужного і випускати усіх студентів, які мають документи про навчання за кордоном.
"Прикордонники почали випускати всіх студентів: і тих, які навчалися до 24 лютого, і тих, які вступили на навчання після.
Але, як я розумію, Залужний з Генштабом просили випускати тільки студентів, які на початку війни вже навчалися за кордоном, але були на території України.
В результаті це стало легкою лазівкою для перетину кордону і всі почали масово, за версією ДПСУ, підробляти документи", – каже юрист.
Зрештою, 14 вересня виїзд студентів за кордон унеможливили внутрішнім розпорядженням ДПСУ, текст якого не оприлюднювали.
Читайте також: Виїзд за кордон для студентів українських вишів – неможливий, але є виняток
Чи законно, що студентів не випускають? Пояснює юрист
Якщо коротко – так.
Фото: Bumble-Dee/Depositphotos |
Виїзд з України під час воєнного стану для чоловіків призовного віку заборонений, крім деяких винятків.
У постанові Кабміну №57 зазначено, хто може перетинати кордон під час війни, але категорія студентів – не має такого права з 1 квітня.
"За законом про мобілізацію і порядком перетину державного кордону, студенти не повинні виїжджати за кордон взагалі.
Всі інші дозволи – це було пом’якшення, яке тепер вирішили прибрати", – пояснює Андрій Новак.
З одного боку, внутрішнє розпорядження ДПСУ, яке унеможливило виїзд студентів 14 вересня – це не нормативно-правовий документ, а рекомендація до дій.
Однак ДПСУ спирається на уже наявні норми законодавства, тому скаржитись або подавати до суду – немає сенсу, каже юрист.
Деякі чоловіки, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, мають право на виїзд за кордон (супровідники людей з інвалідністю, багатодітні батьки та інші).
"Але ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах 2-8 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізацію".
Там, зокрема, йдеться про студентів. Відповідно, закон прямо передбачає заборону на їхній виїзд", – каже Новак.
Що ж робити студентам іноземних вишів?
Фото: IgorVetushko/Depositphotos |
До 14 вересня, коли іноземних студентів пропускали через кордон, необхідно було підготувати документи, що підтверджують навчання в закордонному виші, перекладені українською.
У військкоматі потрібно було отримати відмітку про відстрочку від призову у військовому квитку і взяти дозвіл на перетин держкордону.
Прикордонниця сказала Данилу, що йому можуть дозволити виїзд за кордон, якщо отримають відповідне розпорядження від Голови Держприкордонслужби.
Щоб отримати це розпорядження, за неофіційними даними, університет має звернутися до МОН, а МОН – до ДПСУ. Тоді вони можуть дозволити в індивідуальному порядку виїзд якійсь групі студентів чи якомусь одному студенту.
"Так зробила Могилянка. Вони зібрали хлопців і написали лист до Шкарлета. Там написали Голові Держприкордонслужби: "Просимо вас посприяти в перетині кордону таких-то студентів на такій-то програмі".
З цим документом мої знайомі "могилянці" виїхали. І нам прикордонниця так само сказала: "Якщо буде лист від Голови Держприкордонслужби, тоді ми вас випускаємо", – каже Данило.
Один із тих, кого випустили за кордон завдяки листу від МОН, – студент третього курсу Лука, який вивчає політологію у Києво-Могилянській академії.
Йому вдалося виїхати на навчання 28 вересня – після повної заборони.
"Я беру участь у програмі академічної мобільності в університеті Марбурга (Німеччина). Це програма академічної мобільності у партнерському університеті.
Важливо розуміти, що я не вступав до іноземного вишу. Я беру участь у програмі академічної мобільності, узгоджуючи план навчання з "могилянським" і вивчаючи в НаУКМА деякі предмети одночасно з тими, що є тут", – розповів хлопець.
Він потрапив на програму академічної мобільності після 24 лютого.
За словами Луки, президент НаУКМА Сергій Квіт звернувся з листом до МОН, а МОН до Держприкордонслужби. Студент отримав PDF цього звернення і роздрукував, щоб показати прикордонникам.
"Листи до МОН від НаУКМА і від МОН до ДПСУ – два основні документи. Також були приписне, закордонний паспорт і лист від закордонного університету, перекладений і нотаріально завірений.
Щодо листа від ДПСУ, цим займався університет, а не кожен особисто, мені не відомі деталі. Знаю тільки, що НаУКМА – один з небагатьох університетів, які спромоглися достукатися до МОН – і за посередництвом до ДПСУ", – розповідає хлопець.
Труднощів при перетині кордону у студента не було.
При цьому в коментарі "УП. Життя" Держприкордонслужба заперечила можливість отримання спеціальних дозволів.
"Усе, що я можу сказати: ми керуємося постановою Уряду про порядок перетину кордону громадянами України, де чітко зазначено, що під час дії воєнного стану така категорія, як студенти, не підпадає під пропуск через державний кордон", – сказав речник ДПСУ Андрій Демченко.
Як може допомогти МОН?
Фото: AndrewLozovyi/Depositphotos |
У Міністерстві освіти кажуть, що кожен випадок надання дозволу на виїзд студентам-чоловікам потрібно "розглядати окремо".
"Ми можемо надавати певні листи до Державної прикордонної служби для прийняття нею рішень. Оскільки міністерство чітко знає, що це міжнародний договір, що студент вступив на навчання, умовно, задовго до початку війни", – сказав Сергій Шкарлет.
При цьому міністр освіти Сергій Шкарлет наголосив, що МОН "жодним чином не здійснює пропуск через державний кордон".
За словами юриста, можна дійсно спробувати звернутися до МОН.
"Це зовсім не унормовано. Це в ручному режимі. Але уявіть собі, що це має бути за студент і який в нього має бути вплив на Міністерство освіти, щоб воно зверталося до прикордонної служби", – додає Андрій Новак.
У міністерстві можуть розглянути звернення, але відповідають – не завжди, розповів професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань.
"Я знаю, що Квіт звертається, але комусь дають, а комусь не дають. Більше того, наш викладач, аспірант мав брати участь у двох конференціях. Писали запит до міністерства, але вони навіть не надали відповідь – так чи ні.
Він уже доїхав до кордону, його завернули назад. У МОН не відповіли", – прокоментував Гарань.
Для студентів, яких не випустили за кордон для навчання і яким відмовило МОН, залишається одна опція: навчання онлайн, якщо виш надає таку можливість.
Також Шкарлет попросив міністрів з інших країн світу, щоб українським студентам надали академічну відпустку на 1 рік зі збереженням оплати.
Водночас українці підтримали петицію про скасування заборони на виїзд студентів іноземних вишів.
Звернення набрало понад 25 тисяч підписів – тепер його має розглянути президент.
Олена Барсукова, "Українська правда. Життя"
Читайте також: Мобілізація-2022: кого не можуть мобілізувати, які є повістки і де їх вручають?