Бронювання по-новому: хто може отримати відстрочку від мобілізації та як це зробити
5 червня Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вносить зміни в порядок бронювання військовозобов’язаних працівників, затверджений у січні 2023 року.
Забронювати військовозобов'язаного – означає надати йому відстрочку від мобілізації. Однак бронюванню підлягають не всі – лише деякі категорії людей.
Що змінилося та хто відтепер підлягає бронюванню – розповіли "УП. Життя" генерал-майор, спеціальний радник компанії MORIS з питань військового права Артем Лучніков та юрист, адвокат Ростислав Соботник.
За їхніми словами, серед головних нововведень для бізнесу можна виокремити такі:
- збільшення строку бронювання – з 6 до 12 місяців;
- відомості про бронювання вноситимуться в систему "Оберіг";
- бронювання не залежатиме від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;
- забронювати зможуть кінцевих бенефіціарних власників;
- також бронюванню підлягатимуть члени наглядових рад підприємств, які відповідатимуть певним критеріям для цього;
- не підлягатимуть бронювання військовозобов’язані, які отримали відстрочку згідно зі статтею 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- кількість військовозобов’язаних для бронювання на підприємстві визначатиметься станом на 18 травня 2024 року, а для підприємств створених після 18 травня 2024 – станом на день подання списків для бронювання;
- процедура бронювання може здійснюватись в електронній формі через портал "Дія".
Хто підлягає бронюванню?
Під бронювання підпадають люди, які працюють:
- в органах державної влади та інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та життя населення;
- в спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, згідно з укладеними міжнародними договорами.
Щоб підприємство визначили критично важливим для функціонування економіки та життя населення, воно має відповідати мінімум трьом із цих критеріїв:
- загальна сума сплачених податків, зборів і платежів до державного й місцевих бюджетів (крім митних платежів) та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим курсом Нацбанку;
- сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 мільйонів євро, визначений за середньозваженим курсом Нацбанку;
- підприємство має стратегічне значення для економіки й безпеки держави та входить до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №83;
- підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади – ці критерії встановлюють профільні міністерства (за сферою управління чи галуззю національної економіки) або обласні адміністрації;
- відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників на підприємстві за останній календарний квартал є не меншим за розмір середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;
- підприємство є резидентом "Дія. Сіті" – простору для ІТ-компаній.
До критично важливих підприємств в особливий період належать також:
- банки;
- українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за міжнародні кошти, Товариство Червоного Хреста України;
- підприємства протезно-ортопедичної галузі;
- підприємства паливно-енергетичного комплексу, надавачі житлово-комунальних послуг багатоквартирним будинкам тощо;
- підприємства, які працюють у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини тощо;
- підприємства, які перевозять пасажирів та вантажі;
- спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва міжнародних організацій;
- представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, а також проєктів щодо критичної інфраструктури, які реалізуються в межах виконання міжнародних договорів;
- Дослідницька служба Верховної Ради, а також підприємства, установи й організації, якими керують органи, що управляють державним майном;
- підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та інших товарів, робіт та послуг оборонного призначення для задоволення потреб ЗСУ й інших військових формувань.
Чи всіх працівників на підприємстві можуть забронювати?
Бронюванню підлягають 50% від усіх військовозобов’язаних працівників підприємства – йдеться про кількість, зафіксовану станом на 18 травня 2024 року. Для підприємств, створених після цієї дати, враховуватиметься кількість військовозобов’язаних станом на день подання списку.
Також бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники (зокрема керівники та їхні заступники) й кінцеві бенефіціарні власники підприємств, які є критично важливими для економіки та життя населення, незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Заброньованими не можуть бути військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Хто буде заброньований – визначає керівник підприємства з огляду на критичність працівника. Списки військовозобов’язаних погоджує Міноборони.
Як отримати бронь?
Бронюванням має займатися безпосередньо підприємство. Його керівник подає список працівників з додатками та інформацію про подання підприємством податкової звітності за останній квартал до центрального органу виконавчої влади (за сферою управління чи галуззю економіки) або обласної (Київської міської) державної адміністрації.
Потім ця установа перевіряє заповнення списку, наявність обґрунтування та додатків, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню. Нововведенням є те, що у разі сумніву в наданій підприємством інформації, установа (профільне міністерство або відповідна державна адміністрація) може запросити її документальне підтвердження.
Протягом п’яти робочих днів список передають на погодження до Міністерства оборони. Воно має тривати не довше ніж 10 робочих днів. Після цього списки передають до Міністерства економіки, на ухвалення рішення у якого є не більше 5 робочих днів.
Своє рішення щодо бронювання Мінекономіки надсилає органам державної влади або іншим державним органам, які подавали списки, а також Міноборони.
Потім Міноборони протягом трьох днів має сповістити про бронювання відповідні Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Військовозобов’язаному мають видати витяг із рішення про бронювання. Після цього орган державної влади або підприємство протягом п’яти днів надсилає до ТЦК, на обліку якого перебуває працівник, повідомлення про бронювання. Протягом п’яти днів ТЦК має зарахувати людину на спеціальний військовий облік та внести дані про бронювання в єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних "Оберіг".
Бронь діє протягом дванадцяти місяців. При повторному бронюванні треба враховувати час, необхідний на погодження документів.
При перевірці заброньований має надати представникам ТЦК витяг із рішення Мінекономіки про його бронювання, засвідчений керівником підприємства, свої військово-облікові документи та документи, що посвідчують особу.
В яких випадках бронь анулюється?
Бронювання анулюється у разі:
- закінчення строку дії;
- завершення підприємством, установою або організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
- позбавлення підприємства, установи або організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;
- ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації;
- звільнення військовозобов’язаного посади (крім звільнення з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу влади або організації);
- тимчасове зупинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством (нововведення);
- обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації;
- наявність відстрочки з інших причин – визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
