"Мав великі плани на життя": що відомо про освітянина, який загинув через атаку РФ по Чернігову
Внаслідок групового ракетного удару по Чернігові загинув філолог і педагог Олексій Гальонка. Він отримав поранення через влучання уламку ворожої ракети.
Про це повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило.
Інформацію також підтвердила місцевому виданню "ЧЕline" племінниця науковця Людмила Гальонка.
Жінка розповіла, що в день трагедії, коли в місті було чутно звуки ворожої атаки, вона зателефонувала дядьку і застерігала його берегтися. Дізнавшись про поранення дядька, родичі поспішили на допомогу.
Слідуючи настановам медиків, рідні намагалися самостійно зупинити кровотечу пораненого, поки на місце не прибула карета "швидкої". Однак від отриманих травм Олексій Гальонка помер. Йому було 72 роки.
"Він усе своє життя присвятив роботі, яку дуже любив. Це дуже велика втрата для сім'ї, освіти Чернігівщини й України. Він був дуже чуйною та доброю людиною", – поділилася племінниця загиблого.
Як через атаку РФ втратив житло, а разом із ним – колекцію вишиванок, бібліотеку та особисті речі
Людмила Гальонка додала, що в березні 2022 року російські війська вщент зруйнували будинок освітянина. Відтоді чоловікові довелося жити в невеликому приміщенні поруч.
Сергій Шумило поділився спогадами Олексія Гальонки про події того дня.
"Нас тоді сильно бомбили. Що воно прилетіло, не знаю. Переховувались якраз у погребі. Сильно бахнуло. Підвів голову – бачу, веранда горить. Виліз, стою, дивлюся, як дім палає. Розумів, що його вже не повернеш, не врятуєш. Дерев’яний, обкладений цеглою. Батьківський дім...
Жаль бібліотеку. Згоріло чотири тисячі томів: книжок, журналів, газет. Зберігав це все з 1968 року. Наша інститутська бібліотека порівняно з нею програвала. Ще була колекція вишиванок – 40 штук. Старовинні вишивані сорочки в єдиному екземплярі. І картини. Але тепер про це можна тільки згадувати..." – цитує освітянина Сергій Шумило.
Тоді Олексій Гальонка вижив, але з особистих речей у нього залишився лише одяг, який мав у той день на собі. Згодом чоловікові доводилося спати в сараї на сіні поруч з худобою.
"Це був курник. Тут же зберігалося сіно для корів, вугілля, яким уже я давно не користувався. І корова Любава з теличкою Клеопатрою. Оце все, що зараз на мені одягнене, і лишилося – картуз і пальто", – розповідав тоді Олексій.
Людмила Гальонка каже, що намагалися переконати дядька переїхати, але той відмовлявся їхати з "батьківської хати".
"Цього року він мріяв побудувати собі будинок. Тобто в людини були великі плани на життя", – підкреслила племінниця Олексія Гальонки.
Від шкільного вчителя до заслуженого працівника сфери освіти
У Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти розповіли, що професійну діяльність Олексій Гальонка розпочав з посади вчителя української мови і літератури, згодом – на посаді методиста, завідувача науково-методичного кабінету української мови й літератури.
Пізніше кар’єру чоловік продовжив в обласному інституті, де працював доцентом кафедри філологічних дисциплін та методики їхнього викладання.
Олексій Гальонка мав ступінь кандидата педагогічних наук та звання заслуженого працівника освіти України.
"Олексій Анатолійович був визначним українським філологом, справжнім фахівцем своєї справи, здібним управлінцем і вмілим організатором системи післядипломної освіти педагогів.
Зокрема, за його ініціативи було вдосконалено систему роботи щодо фахової перепідготовки вчителя, започатковано ряд ініціатив, самобутніх освітянських проєктів", – розповіли про діяльність Олексія Гальонки його колеги.
Загалом він став автором понад 100 наукових матеріалів, також Олексій Анатолійович відредагував та підготував до друку десятки збірників методичних матеріалів педагогів Чернігівщини.
Військовослужбовець Збройних сил Анатолій Дністровський висловив співчуття з приводу загибелі чернігівського освітянина, якого знав із 1990-х років.
"Пригадую його з ранніх 90-х – естета, який любив українську поезію і часто цитував улюблені вірші наших класиків. Ми часто з батьком приїздили до нього в гості. Купалися разом у Десні.
У його хаті, що стояла поблизу Чернігівського аеродрому, був розкішний творчий кабінет – живопис, колекція вишиванок, понад 4 тисячі книжок", – розповів Анатолій Дністровський.
Журналіст Василь Чепурний також поділився спогадами про Олексія Гальнку, якого пам'ятає як "дуже спокійну та привітну людину".
"Я знав його як закоханого у квіти, що сам вирощував, як доброго хазяїна (раніше тримав двох корів!), любителя драматичного мистецтва", – написав Василь Чепурний.
Раніше ми розповідали про подружжя науковців Олесі Сокур та Ігора Зими, які загинули внаслідок атаки Росії по Києву.
