НАУ, Каразіна – який наступний? У МОН досі не затвердили план реорганізації вишів
У Міністерстві освіти і науки наразі не затвердили середньостроковий план реорганізації вишів, але обіцяють зробити це у IV кварталі 2025 року.
Таку відповідь дали у Міністерстві освіти і науки на запит "УП. Життя".
Які заклади вищої освіти обʼєднають цьогоріч і за якими критеріями їх обиратимуть – поки невідомо.
Водночас на засіданні Комітету Верховної Ради Міністр освіти і науки Оксен Лісовий розповів, що план вже створили і показали виконавчій владі в регіонах. За його словами, на вибір університетів, які будуть реорганізувати далі, впливатиме місцева демографічна ситуація, кількість вступників і пріоритет держави розвивати професійно-технічну освіту.
"Він (план, – ред.) базується на критеріальному підході. Він дуже добре обґрунтований з точки зору демографії країни, демографії кожного регіону, статистики вступу до локальних і національних, іноземних університетів. Більше того, державного пріоритету на підготовку фахівців з робітничих спеціальностей, розвитку професійно-технічної освіти", – сказав Лісовий.
Міністр додав, якщо план затвердять як офіційний документ, він може викликати хвилю критики у суспільстві. Однак стратегію МОН підтримують Європейська комісія і Світовий банк. Міжнародні кредити та гранти від цих структур нині складають частину фінансування модернізації вишів.
Рішення про те, які ЗВО варто об'єднати або розділити, Міністерство освіти і науки ухвалює самостійно.
"Ми ситуативно реагуючи на ті чи інші індикатори, які є для нас є важливими, приймаємо рішення щодо тих чи інших університетів", – зазначив Міністр освіти і науки.
Раніше Оксен Лісовий пояснював, що мета реорганізації – посилити конкурентоспроможність ЗВО, створити більш потужні освітні центри та покращити якість підготовки фахівців.
У такий спосіб вже реорганізували більш як десять університетів, інститутів та академій.
Які виші зазнали реорганізації?
У липні 2023 року у МОН оголосили про приєднання "Українського державного хіміко-технологічного університету" і Придніпровської державної академії будівництва та архітектури до Українського державного університету науки і технологій у Дніпрі.
Через кілька місяців – у жовтні 2023-го, команда Лісового зініціювала розділити Національний авіаційний університет на Державний університет "Київський авіаційний інститут" і Українську державну льотну академію. У лютому 2025-го Міністерство освіти і науки затвердило склад наглядової ради модернізовано вишу.
На початку 2024 року уряд ухвалив рішення об'єднати Національний університет кораблебудування з Миколаївським національним університетом ім. Сухомлинського. У МОН запланували, що згодом із цих закладів освіти утворять Університет кораблебудування і розвитку півдня.
Разом із ними заявили про об’єднання ще трьох одеських вишів – Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища та людини, Одеський державний екологічний університет і Одеський національний університет імені Мечникова.
У лютому 2024 року стало відомо, що Українську інженерно-педагогічну академію приєднають до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Того ж місяця Інститут фізичної оптики ім. Влоха уряд розпорядився об'єднати з Львівським національним університетом ім. Франка. А також ухвалили приєднання Науково-дослідного інституту українознавства до Київського національного університету ім. Шевченка.
У вересні 2024 року у МОН анонсували ще одне об’єднання – Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського став частиною Криворізького національного університету.
У межах реформи також планували ліквідувати єдиний виш з Криму – Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського. Утім, це не вдалося зробити через опір з боку закладу освіти.
