НАУ, Каразіна – який наступний? У МОН досі не затвердили план реорганізації вишів
У Міністерстві освіти і науки наразі не затвердили середньостроковий план реорганізації вишів, але обіцяють зробити це у IV кварталі 2025 року.
Таку відповідь дали у Міністерстві освіти і науки на запит "УП. Життя".
Які заклади вищої освіти обʼєднають цьогоріч і за якими критеріями їх обиратимуть – поки невідомо.
Водночас на засіданні Комітету Верховної Ради Міністр освіти і науки Оксен Лісовий розповів, що план вже створили і показали виконавчій владі в регіонах. За його словами, на вибір університетів, які будуть реорганізувати далі, впливатиме місцева демографічна ситуація, кількість вступників і пріоритет держави розвивати професійно-технічну освіту.
"Він (план, – ред.) базується на критеріальному підході. Він дуже добре обґрунтований з точки зору демографії країни, демографії кожного регіону, статистики вступу до локальних і національних, іноземних університетів. Більше того, державного пріоритету на підготовку фахівців з робітничих спеціальностей, розвитку професійно-технічної освіти", – сказав Лісовий.
Міністр додав, якщо план затвердять як офіційний документ, він може викликати хвилю критики у суспільстві. Однак стратегію МОН підтримує Світовий банк. Міжнародні кредити та гранти від цієї структури нині складають значну частину фінансування модернізації вишів.
Рішення про те, які ЗВО варто об'єднати або розділити, Міністерство освіти і науки ухвалює самостійно.
"Ми ситуативно реагуючи на ті чи інші індикатори, які є для нас є важливими, приймаємо рішення щодо тих чи інших університетів", – зазначив Міністр освіти і науки.
Раніше Оксен Лісовий пояснював, що мета реорганізації – посилити конкурентоспроможність ЗВО, створити більш потужні освітні центри та покращити якість підготовки фахівців.
У такий спосіб вже реорганізували більш як десять університетів, інститутів та академій.
Які виші зазнали реорганізації?
У липні 2023 року у МОН оголосили про приєднання "Українського державного хіміко-технологічного університету" і Придніпровської державної академії будівництва та архітектури до Українського державного університету науки і технологій у Дніпрі.
Через кілька місяців – у жовтні 2023-го, команда Лісового зініціювала розділити Національний авіаційний університет на Державний університет "Київський авіаційний інститут" і Українську державну льотну академію. У лютому 2025-го Міністерство освіти і науки затвердило склад наглядової ради модернізовано вишу.
На початку 2024 року уряд ухвалив рішення об'єднати Національний університет кораблебудування з Миколаївським національним університетом ім. Сухомлинського. У МОН запланували, що згодом із цих закладів освіти утворять Університет кораблебудування і розвитку півдня.
Разом із ними заявили про об’єднання ще трьох одеських вишів – Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища та людини, Одеський державний екологічний університет і Одеський національний університет імені Мечникова.
У лютому 2024 року стало відомо, що Українську інженерно-педагогічну академію приєднають до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Того ж місяця Інститут фізичної оптики ім. Влоха уряд розпорядився об'єднати з Львівським національним університетом ім. Франка. А також ухвалили приєднання Науково-дослідного інституту українознавства до Київського національного університету ім. Шевченка.
У вересні 2024 року у МОН анонсували ще одне об’єднання – Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського став частиною Криворізького національного університету.
У межах реформи також планували ліквідувати єдиний виш з Криму – Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського. Утім, це не вдалося зробити через опір з боку закладу освіти.
