"Вмовляла себе перетерпіти": журналісти зібрали 20 історій про домагання в театральних вишах

В Україні не вщухає скандал у театральних університетах: студенти та актори заявили про сексуальні домагання, психологічний тиск і зловживання владою з боку викладачів.

Наразі відомо про 6 викладачів різних освітніх закладів, зазначає NGL.media у своєму розслідуванні.

Історія почалася з анонімного допису студентки, що спровокував хвилю зізнань. Під хештегом #немовчи почали з’являтися численні історії, а деякі жертви звернулися до правоохоронців.

Ключові фігуранти розслідування

Андрій Білоус – режисер, викладач і директор Молодого театру. Він викладав у кількох театральних навчальних закладах та був керівником багатьох постановок.

23-річна Софія Сапожнік звинуватила його в домаганнях, зокрема у непристойних пропозиціях та проханнях надіслати оголені фото. Після її заяви кілька інших студенток і акторок підтвердили подібний досвід.

Серед них 25-річна Анна-Марія, акторка Молодого театру. Вона розповіла, що таких випадків було декілька.

"Це було десь на четвертому курсі, але я точно не можу згадати. Я приходила до нього в кабінет просто поговорити, я його сприймала, напевно, як свого театрального батька, і я йому розповідала про свої справи.

Ми сиділи на дивані на відстані витягнутої руки. І в якийсь момент мого монологу він торкнувся однієї з моїх грудей. Я нічого не зрозуміла, була в дуже дивному, шоковому стані, і мені здається, що я не до кінця усвідомила, що саме трапилось", – згадує вона.

Інша дівчина анонімно розповіла свою історію.

"Він запитав, на що я готова задля того, аби позбутися затисків. За кілька секунд він вже торкався моїх грудей і почав знімати з мене топік", – каже вона.

На зборах Молодого театру частина акторів підтвердила, що ставали жертвами харасменту з боку Білоуса. Поліція відкрила кримінальне провадження, а самого Білоуса відсторонили від роботи.

Однак він заперечує всі звинувачення та називає ситуацію "наклепом".

Володимир Галицький – викладач кінорежисури у Національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.

Студентка Дарина Пасічник відкрито заявила, що Галицький дозволяв собі неприпустимі дотики та зневажливе ставлення до студенток. Свою історію вона описує так:

"Це починалося невинно – він просто вказував, як правильно мені повернутися, куди дивитися. Потім він почав своїми руками торкатися мого обличчя, повертати його так, як потрібно. Поступово його руки почали опускатися все нижче і нижче.

І він спочатку нібито так випадково торкнувся моїх грудей, а потім він все частіше і частіше туди спускався. В якийсь момент він уже навіть не приховував, що він їх торкається. І це все відбувалося на очах усієї групи, він просто своїми руками облапав повністю мої груди".

Дівчина звернулася до керівництва університету, що спочатку проігнорувало скарги, але після розголосу розпочало внутрішнє розслідування.

Інша колишня студентка розповіла, що спілкування з викладачем містило багато маніпуляцій. Вона описала день, який провела з Володимиром Галицьким, коли він спершу турботливо запропонував зарядити її телефон та зігрітися у студії, а згодом запропонував відверту фотосесію у стилі Діви Марії.

"Потім він взяв якусь книжку, знайшов картини Діви Марії і сказав сісти на неї вульвою. Я це зробила. Потім він попросив мене помастурбувати на камеру. Тоді вже мені стало лячно, дискомфортно. Але я послухалась і почала це робити. Я гарно імітувала задоволення, стогони, але я не змогла стимулювати свою вологість. І він тоді просто взяв свої пальці, облизав їх, і просто провів ними по вульві", – згадує дівчина.

Сам Галицький заперечує всі звинувачення, заявляючи, що його методи викладання були "строгими, але не принизливими".

Юрій Марчак – колишній директор Чернівецького драмтеатру. Він тривалий час займав керівні посади у сфері культури.

Відома акторка і співачка Ірина Лазер поділилась спогадами 20-річної давності про те, як проходила у Марчака підготовку з акторства. Поміж завданнями він дозволяв собі цілувати неповнолітню дівчинку в губи, при тому робив це настільки невимушено, що в Ірини не виникало думок, наче у цьому є щось ненормальне.

"Неможливо було зрозуміти, чи це нормально чи ні, оці поцілунки. Це було дуже некомфортно, бо поцілунки були активні, і я просто перед тим, як зайти в аудиторію, завжди затамовувала подих і вмовляла себе ці декілька хвилин перетерпіти. І якщо спочатку вдавалося якось вивернутись від нього, то потім він уже просто брав руками лице і тримав його так, щоб я не могла ухилитись", – не приховуючи огиди згадує Ірина Лазер.

Юрій Марчак не коментує звинувачення і вже звільнився з театру, заявивши, що "не хоче бути частиною цькування".

Але проти викладача дають все нові свідчення. Зокрема, про "традиційні" привітання Марчука розповіла 21-річна Яна Івасюк, студентка інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. За її словами, вони починались з міцних (не дружніх) обіймів та поцілунків з язиком, і закінчувалися так само. Іноді "прощання" займало 5-10 хвилин.

"Я не виявляла прихильності чи взаємності, це було примусово, і як би я не намагалась вирватись чи відштовхнути, я фізично не могла, адже це людина зростом під два метри, віком 60+. Уявіть, як він пхає вам в рот, щоки, вуха свій старий зморщений язик. Вибачте за подробиці, але потрібно, щоб ви повністю усвідомлювали всю ситуацію", – згадує молода акторка.

Олександр Балабан – керівник інституту кіно Київського національного університету культури і мистецтв. Його знають як суворого викладача, однак студентки заявляють про те, що викладач змушував їх роздягатися на сцені без згоди та вдавався до психологічного тиску.

"Бридкі та абсолютно незрозумілі сцени з оголенням дівчат – це була норма. Ми знали як виглядають груди кожної однокурсниці. Буквально проти своєї волі," – розповідає 27-річна акторка Катерина Полякова.

Університет швидко відсторонив викладача, а він сам ситуацію не коментує, лише заявивши, що його методи "відповідають традиціям театральної школи".

Лев Сомов – один із найвідоміших педагогів акторської майстерності в країні. Його звинувачують у жорстких, деспотичних методах викладання, що межують із психологічним насильством.

"Вони почали грати сценку, і ось прийшов момент повороту голови. І Лев Миколайович Сомов з усім його талантом і віддачею плює дівчинці в обличчя. Час зупиняється. У дівчинки шок і тут слова: "Вот именно такое мне нужно было удивление", – згадує колишня студентка Льва Сомова Олександра Мироненко.

Деякі студенти стверджують, що він принижував їх на репетиціях, змушуючи виконувати принизливі завдання. Університет розпочав службове розслідування, а сам Сомов заперечує всі звинувачення, наголошуючи, що "дисципліна – це основа успіху".

Юрій Висоцький – доцент кафедри акторського мистецтва. Довгий час працював у різних театральних закладах, має велику кількість випускників, серед яких відомі актори. Його перші звинувачення пролунали від чоловіків – колишніх студентів, які заявили про його приниження студентів і сексуальні домагання до жінок.

"Ми дійсно постійно перебували в такому затиску. От це прямо термін з акторської професії – затиск – це те, з чим зазвичай викладачі акторської майстерності намагаються боротися. А ми всі, чим далі вчилися, тим більше цей затиск набували, тому що дійсно ми його дуже сильно боялися", – розповідає акторка театру і кіно Станіслава Красовська.

Висоцького відсторонили, але він заперечує всі звинувачення, називаючи їх "кампанією проти викладачів-реформаторів".

Чи є шанси на покарання кривдників

Наразі слідство ведеться лише щодо викладача Андрія Білоуса. Також Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого уже направив поліції інформацію і щодо Юрія Висоцького.

Ректорка КНУТКіТ Інна Кочарян у письмовій відповіді NGL.media зазначила, що за останні кілька тижнів адміністрація університету отримала 14 заяв щодо гарасменту зі сторони викладачів, 13 з яких уже передали в поліцію.

Міністерство культури заявило, що контролює ситуацію, але конкретних кроків поки не зроблено. Міністерство освіти ж поклало відповідальність на автономію університетів.

Наразі сексуальні домагання караються адміністративними штрафами, а сексуальне насильство – кримінальними санкціями. Юристи наголошують, що довести злочини важко через відсутність доказової бази та небажання поліції розслідувати такі справи.

"Не треба забувати, що свідчення постраждалої особи – це найважливіший доказ. Тому навіть, якщо у вас часом нема інших доказів, крім ваших слів, все одно варто звертатися у поліцію, і вже правоохоронні органи можуть знайти якісь інші докази", – каже юристка та координаторка лінії правничої допомоги "ЮрФем: підтримка" Юлія Нікітіна.