Українські полярники показали унікальні перламутрові хмари над Антарктикою
Члени 29-ї експедиції на антарктичну станцію "Академік Вернадський" поділилися відео рідкісного явища – перламутрових хмар, які виникають здебільшого взимку.
На ролику, який опублікував Національний антарктичний науковий центр, видно хмари незвичної форми та кольору на фоні Сонця, частина якого ховається за горизонтом.
Своєю різнобарвністю вони нагадують перламутр – блискучий внутрішній шар раковин молюсків, який часто використовують у виготовленні прикрас.
За словами українських полярників, такі кольорові "латки" на небі можна побачити всього лиш кілька разів за рік, переважно під час антарктичної зими.
Науковці пояснюють, що, на відміну від більшості хмар, пурпурові утворюються не в нижньому "вологому" шарі атмосфери, а в наступному – "сухій" стратосфері.
Рідкісне явище виникає тоді, коли сильний потік повітря разом із вологою натикається на високий гірський хребет, огинає його верхівку та падає вниз. Таким чином хвиля заносить вологу в нижню частину стратосфери – на висоту від 15 до 30 кілометрів.
Крім того, вологе повітря може опинитися у "сухому" шарі атмосфери внаслідок сильних тропосферним циклонів – атмосферних вихорів низького тиску.
"Коли потік потрапляє у стратосферу, там мають бути аномально низькі температури – близько -85°С, щоб волога перетворилася на кристалики льоду. Цей процес повинен підсвічуватися Сонцем, що на кілька градусів нижче горизонту, тобто сходить або сідає", – розповіли полярники.
За таких умов, за словами працівників "Вернадського", світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах і викликає оптичний ефект іризації. При цьому хмари набувають характерного забарвлення, яке нагадує перламутр.
"Коли ж сонце піднімається вище, то на тлі розсіяного світла їх майже не видно, адже вони дуже тонкі", – додали в антарктичному центрі.
Також явище має власну наукову назву – крижані полярні стратосферні хмари, зауважили українські вчені. Своє найменування вони отримали через те, що здебільшого виникають в полярних регіонах.
Раніше в Національному антарктичному науковому центрі розповіли про причини виникнення магнітних бур та поділилися способами їх виміру працівниками геомагнітної обсерваторії.
