Рада підтримала законопроєкт про єдині правила академічної доброчесності: що він передбачає
Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт №10392, який впроваджує єдині правила дотримання академічної доброчесності в освіті та науці, відповідальність за їхнє порушення та способи реагування на такі випадки.
"За" проголосували 260 парламентарів, повідомив народний депутат, голова комітету з питань науки, освіти та інновацій Сергій Бабак.
У пояснювальній записці документа йдеться, що досі питання академічної доброчесності в Україні було врегульовано частково – не було розуміння її сутності, правил, змісту порушення та процедур притягнення до відповідальності.
"Все це засвідчує актуальність і необхідність прийняття єдиного системного Закону про академічну доброчесність, який має запровадити в академічну сферу позитивні європейські практики подолання різних проявів академічної недоброчесності", – написали автори законопроєкту.
Документ визначатиме, які дії вважатимуть порушенням доброчесності – від плагіату, фабрикації, фальсифікації результатів, до написання робіт на замовлення, маніпуляцій під час оцінювання та неправомірного впливу в академічній діяльності.
Крім того, запроваджують процедуру розгляду таких випадків, додав Сергій Бабак. При цьому законопроєкт встановлює визначені строки, права сторін та обов'язки закладів ухвалювати рішення з можливістю їхнього оскарження.
За порушення академічної доброчесності вводять відповідальність. Здобувачів освіти можуть зобов'язати повторно виконати роботу, в якій виявили порушення, або в деяких випадках – відрахувати із вишу.
Щодо педагогічних і наукових працівників застосовуватимуть інші заходи – від попередження та інших обмежень, до звільнення з посади, позбавлення вчених звань і наукових ступенів.
Заклади освіти і наукові установи, де виявили випадки недоброчесності, можуть втратити акредитації чи ліцензію у випадку системної бездіяльності.
"Водночас Закон передбачає не лише механізми відповідальності, а й інструменти запобігання та профілактики порушень.
Надалі заклади освіти та наукові установи вибудовуватимуть власні системи забезпечення академічної доброчесності, зокрема через навчання здобувачів і працівників основам академічного письма, коректній роботі з джерелами та етичним стандартам досліджень", – додав нардеп.
За його словами, йдеться про зменшення випадків порушення завдяки культурі доброчесності, зокрема усвідомлення правил і відповідальності, а не шляхом покарань.
Також в Україні запустять Реєстр осіб, щодо яких застосовані обмеження за порушення академічної доброчесності. Його мета – посилити довіру до дипломів і наукових ступенів, каже Бабак.
Крім того, документ забороняє рекламу та посередництво у створенні академічних робіт на замовлення. При цьому створення та посередництво для таких дій відтепер вважатимуть порушенням академічної доброчесності.
"Фактично Закон наводить лад у сфері академічної доброчесності: фіксує терміни та визначення, пояснює, як саме розглядаються порушення, і робить правила однаковими для студентів, викладачів і закладів освіти", – підсумував голова профільного комітету.
Раніше Верховний Суд постановив, що всі наукові дисертації, незалежно від того, коли їх захищали, можуть перевіряти на наявність плагіату.
До того НАЗЯВО призупинило такий аналіз праць, яким понад 10 років після листа омбудсмена Дмитра Лубінця, в якому він заявив про "правову невизначеність" у процесі перевірки скарг на академічну недоброчесність.
Після рішення суду у НАЗЯВО відновили перевірки, але згодом знову припинили через тимчасову відсутність законодавчого врегулювання процедури та єдиної судової практики.
Освітяни та науковці звернулися до Верховного Суду із закликом усунути юридичну колізію, аби скарги на плагіат у дисертаціях, захищених до 6 вересня 2014 року знову розглядали.
Нагадаємо, активісти виявили ознаки академічної недоброчесності в кандидатській дисертації заступника міністра освіти і науки Андрія Вітренка та Миколу Трофименка.
