Сосиски проти фритати. Чи вдалося реформувати харчування в українських школах

Реформа шкільного харчування в Україні триває вже п’ятий рік. Один з основних її етапів розпочався у січні 2022-го, коли у закладах освіти оновили меню.
Сосиски, булочки, солодке – все це залишилося у минулому. Принаймні за законом. На заміну прийшла велика кількість овочів, заборона на цукор та обмеження щодо солі.
З того часу пройшло вже три роки, але чи змінилося щось на практиці?
"Все несолоне і солі взагалі немає, щоб досолити за смаком. Суп холодний з жировою плівкою зверху. Макарони злиплі. Чай холодний. Ще й знаходили волосся в їжі", – скаржиться на харчування мама двох київських школярів, що навчаються у 5 та 8 класах.
Такий відгук – не унікальний. Проте є й ті, що задоволені харчуванням у своїй школі: дітям настільки полюбилися страви, що вони просять приготувати їх удома.
"Мій ходить до школи, щоб поїсти, бо смачно готують. Та ще й говорить, щоб і вдома так зробила", – розповідає мама першачка з Київщини.
"УП. Життя" розібралася, який стан харчування в українських школах через три роки після оновлення меню та на що скаржаться батьки.
Шкільне харчування після реформи: думки батьків і кухарки
На що найчастіше скаржаться
Найпоширеніша скарга – дітям просто не смакує їжа. Зокрема, діти нарікають на відсутність солі й цукру.
"Діти не їдять їжу у столовій. Готові навіть ходити голодні або їдять тільки хліб та компот" (Київ).
"Без солі, цукру, масла, хліба... Одні салати й каші. Погано їдять. Майже все, що на тарілках, повертається назад, а діти голодні" (Полтавщина).
"Мій син погано їсть шкільну їжу. Каже, що несмачно. А те, що у буфеті купити можна лише піцу, булку, хот-дог і всілякі жуйки, чупа-чупси й лимонади – взагалі без коментарів. Поки надія тільки на власний ланч-бокс" (Дніпропетровщина).
"В мене двоє синів. Обидва не харчуються в їдальні. Все носимо з дому, бо все несмачне й прісне. На другій зміні їжа холодна. Та й дорого. Ціна вище, ніж у супермаркетах – і на фрукти, і на випічку, і на солодощі. Тому і перекус купити ніяк".
Проблема і зі спеціальним меню – безлактозним і безглютеновим.
"Мій син потребує безглютенового харчування. Є всі довідки, відповідна заява, я навіть особисті тлумачення написала, що таке глютен, де він є і чим небезпечний для дитини. Школа вдала, що харчування забезпечила. Але в сина почалися проблеми зі здоров’ям.
Виявилось, що безглютенове харчування в їхньому розумінні – це взяти напівфабрикатні нагетси, здерти з них кляр і подати дитині як куряче мʼясо. Син пʼє лише чай, хоча за нього платить місто, бо ми багатодітна сімʼя".
"У школах не існує безглютенового харчування і впроваджувати його не планують. Моя дитина в садочок не ходила, бо там сказали, що для однієї дитини картоплю або гречку варити не будуть. Тепер навчається у школі. Поки дистанційно, але коли доведеться виходити на очне, моя дитина буде голодна" (Запоріжжя).
Скаржаться, що у пільговиків харчування гірше, ніж у дітей, за яких платять батьки.
"У нашої доньки тато в ЗСУ, має статус УБД. Звичайні діти мають нормальне харчування, а пільговики – омлет, горох, квасолю, ще й на вигляд не дуже апетитно, як мішанка для курей. А ще їжа майже не солона. Тому пільга для нас як покарання" (Київ, гімназія №260).
"Ми багатодітна родина. Дітям, батьки яких платять за харчування, м’ясо дають, а нашим – ні" (Дніпро).
"Меню пільговиків у декілька разів гірше, ніж те, що дають іншим. Міська рада платить повну вартість, а діти тільки раз в тиждень отримують щось з мʼяса. Донька не раз скаржилася на те, що каша занадто солона (у школі казали, що меню складається з рецептів Клопотенка, але там має бути мінімум солі й без цукру). Школа за столову не відповідає, бо готує приватна компанія, яка виграла тендер у міста" (Вінниця).
Деякі батьки скаржаться на відсутність будь-якого харчування.
Зокрема, така інформація надійшла з Кривого Рогу, Одещини (Теплодарська ОТГ) та Київщини (Боярська ОТГ).
"Кухарки б і готували смачно та різноманітно, якби мали змогу вчасно отримувати продукти. Але місцевий відділ освіти, здається, саботує весь процес, бо не встигає провести закупівлі – у школах немає або мʼяса, або круп, або яєць. А на прохання закупити зелень – радять кухаркам розбивати грядки під школою" (Тетіїв, Київська область).

Гімназія №260, Київ. У 2024 році харчування в школі погіршилось для дітей, що мають пільги.

Гімназія №260, Київ. Пільга для нас, як покарання. Їжа виглядає, як мішанка для курей.

Чуднівський ліцей, Житомирщина. Якість харчування жахлива, невдоволена більшість дітей.
Що найчастіше хвалять
Водночас є і багато хороших відгуків. Батьки розповідають, що дітям шкільна їжа до смаку, а дехто навіть просить приготувати страви з меню вдома.
"Дитина задоволена, розповідає про улюблені страви. Щодня фрукти, гарнір різноманітний, сирники, запіканки, йогурти, мʼясне, рибне. Дочка говорить, що не дуже солодкі напої, я в цьому бачу позитив. Зрідка буває те, що зовсім не заходить – бобові, овочеві битки, але це особисте несприйняття" (Дніпро, гімназія №110, 1 клас).
"У нас зникло смажене, сосиски. Дають тільки запечене в духовій шафі або тушковане, а ще борщі, супи, запіканки, рибу, котлетки, мʼясо. Кожного дня овочеві салати, фрукти. В напоях дуже мало цукру, а в какао зовсім немає. Блюда трішки недосолені, та це не впливає на смак. Дітям подобається, їдять майже всі" (Одеська область).
"Без проблем заходжу і в школу, і в садочок. Завжди висить меню. Діти їдять все. Я і вдома так готую – менше солі та цукру, тому в нас проблеми немає з харчуванням" (Київська область).
"В нашому ліцеї дуже смачно. Велике різноманіття – є з чого вибрати. Діти – 3, 8 та 11 класи. Кожного дня запитую про харчування. Вчора хтось їв гречку з мʼясом, хтось – макарони й овочі. Декілька салатів на вибір і кожного дня фрукти. Дуже задоволені" (Київ, ліцей №47).

Гімназія №287, Київ. Дуже смачно годують. У дітей є вибір на сніданок та обід. Батькам щодня скидають фото їжі.

Київ. Дитина в захваті від обідів, смачно і різноманітно. Меню однакове і пільгове, і за кошти батьків.

Відгук кухарки
"УП. Життя" поспілкувалася з кухаркою однієї з сільських гімназій на Черкащині. Катерина (ім’я змінене на прохання – ред.) розповіла, що харчування у них хороше, однак все залежить від вподобань самої дитини. Хтось від нових страв у захваті, а хтось їсть далеко не все.
У меню є багато звичних страв – каші, котлети, рагу, тюфтелі, фрикадельки, запіканки. У Євгена Клопотенка школа запозичила рибні стіки, куліш, банош, фритату, чилі кон карне, кюлі. До салатів стали додавати спеції – орегано, паприку, чорний мелений перець та гірчицю. Однак, каже Катерина, це більше впливає на аромат, аніж на смак.
"Діти погано їдять страви з квасолею й горохове пюре. Решта йде на "ура", особливо рибні стіки, запіканки, каші, котлети, какао. Салати – 50/50. Але голодними ніхто не йде", – запевняє вона.
На думку Катерини, багато що залежить саме від кухаря. Водночас за свої старання жінка отримує мінімальну зарплату.



За спостереженнями кухарки, найбільше дітям до вподоби рибні стіки, запіканки, каші та котлети
"УП. Життя" також намагалася сконтактувати з іншими школами, але вони на запит не відгукнулися. Якщо ви маєте бажання розповісти про проблеми із харчуванням у своїй школі – заповніть Google-форму.
Скільки скарг щодо харчування надійшло до Держпродспоживслужби з 2022 року?
За словами очільника Держпродспоживслужби Сергія Ткачука, за час повномасштабної війни до відомства надійшло 67 скарг щодо харчування в закладах освіти. Близько 80% з них стосуються шкіл, решта – дитячих садочків.
У 2024 році лідерами за кількістю скарг стали Київ, Київщина, Закарпаття та Рівненщина.
"Найбільше скарг надійшло щодо меню та на якість їжі, яку подавали дітям: страви холодні, несмачні та з дивними поєднаннями. Крім того, школярам траплялися зіпсовані продукти або їжа з високим вмістом цукру.
Також ми отримували повідомлення від батьків про неякісне виготовлення та транспортування обідів від кейтерингових компаній. Скарги стосувалися й того, в якому посуді надається їжа. Адже пластик не повинен бути дотичним до їжі, якщо є сумніви у його безпечності", – розповів Ткачук.
За його словами, Держпродспоживслужба перевірила всі заклади освіти, щодо яких надійшли скарги. Майже половина з них підтвердилась.
Серед основних порушень:
- недотримання санітарно-протиепідемічного режиму – працівників не перевірять щодня на наявність інфекційних захворювань та інших гострих проявів порушення стану здоров’я;
- у харчоблоці не ведуть боротьбу із гризунами;
- складання меню без урахування технологічної документації на страви – відсутні опис процесу виробництва, перелік продуктів та сировини, дані про норми їхнього вмісту у готовій страві, термін придатності до споживання.
З початком повномасштабної війни Держпродспоживслужба отримала мораторій на перевірки – навідатися до шкіл та садочків вони можуть лише після конкретного запиту. Проте Сергій Ткачук повідомив, що відомство вже звернулося до уряду щодо відновлення перевірок у закладах освіти.
Меню Євгена Клопотенка – необов'язкове?
Разом з новими нормами у 2021 році з’явилося шкільне меню, розроблене шеф-кухарем Євгеном Клопотенком. Воно чотиритижневе і складається зі 160 страв.
Нове меню одразу викликало невдоволення у батьків: хтось хвилювався через незвичні страви, хтось – скаржився на несолону їжу.
Водночас, за словами керівника команди реформи харчування Ореста Степаняка, меню Євгена Клопотенка не було і не є обов’язковим.
"Кожна школа може розробити власний список страв за своїми вподобаннями й регіональними особливостями, дотримуючись лише нутриціологічних показників.
Клопотенко розробив меню одразу після ухвалення 305-ї постанови. І це був дуже великий крок, тому що складно одразу було знайти заміну старим нормам. Євген затвердив своє меню у Держпродспоживслужбі. Ним можна користуватися, але воно не є обов’язковим", – наголосив керівник команди реформи харчування.
Як розповідає сам Євген Клопотенко, він мав на меті створити сучасне та корисне шкільне меню.
"Раніше кухарі у шкільних їдальнях готували за радянським збірником рецептур, який датувався 1957 роком. Неможливо виростити людей майбутнього, якщо годувати їх їжею минулого.
Наша першочергова мета полягала у створенні повністю сучасного підходу до шкільного харчування, який відповідає найкращим світовим практикам і водночас враховує український контекст", – згадує шеф-кухар.
Одним із ключових завдань, каже він, було ознайомити дітей з новими смаками. Зокрема, за допомогою спецій, трав та сучасних комбінацій інгредієнтів.
"Харчування школярів має бути збалансованим. Ми зосередилися на тому, щоб страви містили достатню кількість овочів, білків, злаків, з мінімальним використанням цукру, солі та шкідливих жирів.
Наш підхід – це не просто створення меню, а зміна всієї культури шкільного харчування. Ми прагнули показати, що їдальня може стати місцем, де діти не просто харчуються, але й навчаються любити здорову їжу, відкривати нові смаки та вчитися дбати про своє здоров’я", – розповідає Клопотенко.
За його словами, на початку реформи було дуже багато скептицизму та супротиву від людей. Однак зараз настрої покращуються.
"Зміни завжди викликають супротив. Люди звикли до певного "радянського" стандарту шкільної їжі – макарони, котлета, хліб із маслом. Коли їм пропонують замінити це булгуром із зеленню чи овочевим рагу, здається, що це занадто складно.
Також є проблема нерівномірного впровадження реформи: у когось виходить краще, у когось гірше. Але ми працюємо над тим, щоб стандарти були зрозумілими й досяжними для всіх", – наголошує шеф-кухар.

Оновлений збірник страв містить понад 600 рецептів
У 2024 році Клопотенко презентував оновлений збірник страв, який нараховує понад 600 рецептів, до кожного з яких є технологічні картки.
Крім традиційних українських, у ньому можна знайти 80 страв світової кухні – зокрема, зі шкільного меню європейських країн. Також він містить 80 безлактозних і безглютенових варіантів.
"До збірника включили страви української кухні, щоб українці з дитинства їли шпундру і знали, що це наша національна страва, та світової кухні, щоб розширити кругозір дітей та інтегрувати їх у світовий контекст", – зауважує Клопотенко.
Наразі Євген Клопотенко працює над створенням збірника рецептів для садочків.
Хто винен у неякісному харчуванні та як вирішити проблему
За словами керівника команди реформи харчування Ореста Степаняка, відповідальність за харчування у школах несе громада. Держава лише створює стандарти та допомагає їх втілювати, зокрема фінансово.
"Ми називаємо впровадження реформи каскадним методом. Неможливо у півтори тисячі громад реалізувати її у всіх школах одночасно", – стверджує керівник команди реформи.
За його словами, якщо батьки бачать у школі порушення чи мають конкретні скарги на харчування, вони можуть звернутися до місцевої влади або напряму до Держпродспоживслужби (ДПСС). Це єдина установа, яка може здійснювати контроль.
"Держпродспоживслужба може перевірити санітарний стан поверхонь, документи на продукти, склад, санітарні книжки. Але не смакові якості страв. Тому тут має працювати суспільний контроль. Будь-яка система контролю за якістю страв буде суб’єктивною та матиме корупційний ризик", – каже Степаняк.
Якщо школа пропонує різне меню для дітей, які харчуються за бюджетні гроші та за кошт батьків, це не порушує законодавство, запевняє керівник команди реформи харчування.
"Це несправедливо, але не є неправомірним. За законом, пільгові категорії забезпечує харчуванням громада. Вона може бути небагатою, з дефіцитом у бюджеті. Їй просто не вистачатиме грошей, щоб виділити по 70 гривень на дитину. А якщо це 30 чи 50 гривень – буде відповідний набір продуктів. Тому виникає нерівність.
Зараз 1-4 класи харчуються безкоштовно. Уряд виділяє 50 гривень на кожну дитину від уряду, а громада, наприклад, докладає свої 30. Так виходить класний обід і вивільняються кошти, які можна перерозподілити вже на старших учнів", – розповідає Орест Степаняк.
Організація харчування, за його словами, повністю лежить на місцевій владі. Коли у школі його немає зовсім, це є порушенням законодавства.
"Виходить, що навіть субвенція на харчування 1-4 класів не освоюється. Тобто держава дає кошти, вони йдуть у бюджет громади, там ці гроші не можуть прийняти, а тому вони повертаються назад", – каже керівник команди реформи харчування.
У такому випадку теж варто скаржитися напряму до Держпродспоживслужби.
А ось з безглютеновим і безлактозним меню значно складніше. В Україні існують норми для такого харчування, але майже немає умов для його приготування.
"Безглютенові та безлактозні страви неможливо зробити у звичайному шкільному харчоблоці. Для цього потрібне спеціальне виробництво. Можна сепарувати їжу, готувати її в інший час та в інших зонах, але все одно можуть залишатися сліди.
Також питання у вартості безглютенових і безлактозних страв та можливості чи неможливості громади забезпечити ними дітей. Тобто це індивідуальний підхід. Але про це потрібно говорити, особливо у громадах з середнім достатком", – розповідає Степаняк.

Зі скаргами на харчування варто звертатися до Держпродспоживслужби.
Плани на майбутнє
У 2023 році Кабмін схвалив Стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023-2027 роки, в якому прописані головні цілі на майбутнє:
- виділення субвенції для безоплатного харчування школярів;
- відновлення та модернізація харчоблоків, а також субвенція на оновлення кухонь та їдалень;
- організація тренінгів для кухарів, зокрема у профтехах;
- промоція здорового харчування – створення інформаційних кампаній для зміни харчових звичок українців.
За словами Ореста Степаняка, наразі розробляються механізми для організації харчування в укриттях.
"В укритті буде інший набір продуктів. Харчоблоки зможуть готувати страви, запаковувати її у термобокси та в одноразовому посуді. Або є простіший варіант – роздавати готову пакетовану їжу для перекусу", – пояснює він.
Також наприкінці 2024 року президент Володимир Зеленський доручив уряду у 2025-му забезпечити безоплатне харчування для усіх школярів.
Крім того, планується проведення нового дослідження стану шкільного харчування та впровадження реформи. Степаняк каже, що результати, ймовірно, оприлюднять на початку 2025 року.
За його словами, хоча харчування у школах з 2020-го суттєво покращилося, ще є над чим працювати.
"На мою думку, зараз ми маємо 20-30% взірцевих шкіл з найкращим харчуванням. Ще 20-30% – на шляху до цього. Інші досі, на жаль, перебувають на початковому етапі. Але загальна температура по кімнаті покращилася", – зауважує Орест Степаняк.
Альона Павлюк, "Українська правда. Життя"