Чи є клонування ефективним інструментом збереження видів тварин? Перший масштабний аналіз
Вчені вперше проаналізували історію клонування тварин і дійшли висновку, що воно є життєздатним інструментом збереження природи.
Попри поширену думку, такі тварини можуть мати нащадків, а тривалість їхнього життя – відповідає нормам.
Огляд досліджень опублікували у науковому журналі Animals, пише IFLScience.
Аналіз провела некомерційна природоохоронна організація Revive & Restore. Вчені дослідили клонованих особин 56 видів і підвидів.
Йдеться про коня Пржевальського, для клонування якого використали 40-річну заморожену ДНК, чорноногого тхора, бика гаура, макаки резус, європейського муфлона, трав’яної жаби та інших.
Побутує думка, що через такий спосіб відтворення тварини є безплідними та мають обмежену тривалість життя. Однак 95% проаналізованих клонованих видів були фертильними. А 90% – відповідали нормі тривалості життя або перевищували її.
Також вчені кажуть, що розвиток технології стримує одноразовість зусиль. Крім того, через обмежену кількість тематичних досліджень існує хибне уявлення про те, що клонування є складним. Це відлякує потенційних інвесторів.
Науковці зазначають, що інвестиції в клонування можуть забезпечити унікальні можливості управління генетичним різноманіттям.
"Народження перших клонованих коня Пржевальського та чорноногого тхора у 2020 році були неймовірними моментами. Ми навіть не підозрювали, що подальша робота в рамках цих програм стане поворотною подією для історії природоохоронного клонування в цілому.
Ця технологія може принести таку користь видам, на яку жоден інший інструмент не здатний. Ми повинні вийти за рамки одноразових зусиль", – зазначив співавтор дослідження Роберт Візе з Музею природничих наук Північної Кароліни.
Нагадаємо, за даними Міжнародного союзу охорони природи, під загрозою зникнення наразі перебувають понад 45 тисяч тварин і рослин – від рептилій до слонів.
