Вчені вперше дізналися колір хутра ссавців, що жили з динозаврами – допомогли кажани й коти

Науці давно відомо, що багато динозаврів мали яскраве забарвлення та не були такими сірими чудовиськами, якими їх зображають у фільмах. Та лиш тепер вчені з'ясували колір шерсті деяких ссавців, які жили поруч із динозаврами.

Виявилося, що ранні ссавці були вкриті темно-коричневою або сіруватою шерстю – ймовірно, ця ознака відіграла ключову роль у їхньому виживанні до наших днів.

Це відкриття також підтверджує гіпотезу, що перші ссавці "жили в тіні динозаврів" і вели нічний спосіб життя, щоб уникнути зайвої уваги. Нове дослідження опублікували у журналі Science.

Як досліджували забарвлення ссавців Юрського періоду

Вчені уже не вперше намагаються визначити колір давніх тварин за викопними рештками. Адже дізнавшись забарвлення тварини, можна з’ясувати її особливості маскування, соціальну поведінку чи способи приваблення партнерів.

Щоб реконструювати колір доісторичних істот, потрібно дослідити їхні меланосоми – внутрішньоклітинні структури, що містять пігмент меланін. Саме меланін визначає колір шкіри, шерсті та пір’я у сучасних тварин.

Завдяки меланосомам вченим вдавалося визначити забарвлення динозаврів, ранніх птахів і птерозаврів, проте ссавці залишалися менш вивченими через брак добре збережених решток.

У новому дослідженні під керівництвом еволюційного біолога з Гентського університету Метью Шокі вчені зосередилися саме на ссавцях мезозойської ери.

Спочатку команда створила базу даних кольорів шерсті та структури меланосом 116 сучасних ссавців, зокрема мавп, кажанів і свійських котів. У дослідженні навіть взяв участь домашній улюбленець самого Метью Шокі.

На основі цих вчені даних розробили модель, яка може визначати колір шерсті тварин за формою меланосом.

Виявилося, що у тварин з рудими й помаранчевими волосками меланосоми мали сферичну форму, а у тварин із темним хутром – більш витягнуту, як у деяких динозаврів і сучасних птахів.

Згодом дослідники проаналізували рештки невідомого раніше виду давнього ссавця, що жив приблизно 160 мільйонів років тому на території сучасного північно-східного Китаю.

Його тіло було вкрите густою шерстю, а між кінцівками простягалися шкірні перетинки, як у сучасних білок-летяг. Дослідники дійшли висновку, що ця тварина могла планерувати та важила приблизно як більярдна куля. Вид отримав назву Arboroharamiya fuscus (fuscus латиною означає "темний").

Команда детально вивчила меланосоми A. fuscus та ще п’яти викопних ссавців під електронним мікроскопом і порівняла їхні дані з моделлю сучасних ссавців.

Аналіз показав, що всі меланосоми у викопних рештках мали овальну форму, а отже шерсть цих ссавців була темно-коричневою та мала рівномірне забарвлення.

Флуоресцентна мікроскопія виявила у скам’янілостях високу концентрацію міді, пов’язаної з еумеланіном – пігментом, що відповідає за чорні та коричневі відтінки. Водночас дослідники не знайшли значної кількості цинку, який асоціюється з феомеланіном – речовиною, що надає шерсті рудих, жовтих і червоних відтінків.

Отже, ці тварини, найімовірніше, мали однорідне темне забарвлення без плям і смуг – подібно до кажанів, гризунів чи інших нічних тварин.

Раніше дослідники вже припускали, що мезозойські ссавці вели здебільшого нічний спосіб життя, щоб уникати динозаврів, які були активні вдень. Нове дослідження підтверджує цю гіпотезу.

"Від нічних тварин не варто очікувати складного забарвлення. Але тут ми маємо справжні докази кольору", – каже Марія Макнамара, палеобіолог з Університетського коледжу Корка, яка також не брала участі у дослідженні.

Метью Шокі та його колеги припускають, що темне забарвлення могло також допомагати тваринам регулювати температуру тіла, адже темні кольори краще поглинають світло і забезпечують додаткове тепло вночі.

Вченим ще належить з'ясувати, коли ссавці почали набувати різноманітніших кольорів і візерунків. Нині є припущення, що це сталося приблизно 66 мільйонів років тому, після вимирання динозаврів.

"Щойно динозаври зникли, ссавці отримали можливість бути різнокольоровими", – каже Шокі.

Подальші дослідження також можуть допомогти зрозуміти зв’язок між кольором шерсті та метаболізмом чи навіть визначити, коли первісні тварини стали теплокровними й перейшли до денного способу життя.

"Я дуже сподіваюся, що це відкриття надихне вчених на подальші дослідження метаболізму давніх ссавців", – зазначає Ясміна Віманн, фахівчиня з молекулярної палеобіології Університету Джонса Гопкінса.

Нагадаємо, нещодавно в Аргентині вчені виявили новий вид динозаврів і зробили 3-D реконструкцію.